Минуло вже більше року відтоді, як набрав чинності Податковий кодекс України. Кодифіковане податкове законодавство рік тому було топ-темою для юристів і бізнесу, протягом року активно вдосконалювалось законотворцям і загалом серйозно вплинуло на бізнес-клімат та економіку країни. «Правовий тиждень» поставив юристам кілька запитань: «Чи дала кодифікація податкового законодавства позитивний ефект? З якими основними недоліками Податкового кодексу ви особисто стикалися на практиці? Яких покращень і нововведень потребує податкове законодавство?»

Керуючий партнер ЮК «Правова гільдія «Вікторіал» Віктор МОРОЗ:

Безумовно, зведення чисельних норм податкового законодавства, що їх містили десятки законів і сотні підзаконних нормативно-правових актів, в один кодифікований нормативно-правовий акт, яким є ПКУ, – значне досягнення для вітчизняного законодавства. Особливо підкреслює цю значущість те, що робота над проектом ПКУ розпочалася мало не з отримання українською державою незалежності та тривала майже два десятки років.

Працювати із систематизованими в єдиному джерелі, упорядкованими нормами, що регламентують правовідносини між платниками податків і контролюючими органами, зручно як першим, так і другим. Тому, звичайно, кодифікація податкового законодавства дає позитивний ефект.

Однак швидкість розробки та прийняття чинної редакції ПКУ (з певними доопрацюваннями) спричинила певну невідповідність його норм іншим нормам чинного законодавства та, відповідно, дещо ускладнила життя певних категорій платників податків. Найбільшими вадами ПКУ можна вважати недосконалу регламентацію аспектів реєстрації суб’єктів господарювання в якості платників податку, адміністрування податку та обмежень щодо нього, а також неврегульованість питань, що стосуються спрощеної системи оподаткування. Чимало представників бізнесу та їх юридичних радників стикнулося зі складністю реєстрації нового бізнесу в якості платника податку на додану вартість, і це питання досі залишається невирішеним.

Крім того, як фахівцям нашої компанії, так і багатьом іншим колегам довелося стикнутися із «завзятістю» працівників податкових інспекцій у сфері адміністрування податків, що, зокрема, виявлялося в необґрунтованому донарахуванні податкових зобов’язань і навіть позбавленні статусу платника ПДВ. Проблемою було й позбавлення консалтингового бізнесу можливості реєструватися в якості платника ПДВ, однак це питання законодавці вирішили вже у 2011 р.

На мій погляд, потрібні зручніший механізм реєстрації бізнесу в якості платника ПДВ, а також детальніша регламентація порядку адміністрування представниками контролюючих органів податкових зобов’язань зі збільшенням обсягу їхньої відповідальності за умисне прийняття необґрунтованих рішень.

Незважаючи на недоліки, загалом ПКУ є доволі прогресивним і створює сприятливі умови для деяких видів бізнесу, надаючи певні податкові пільги, знижуючи ставки податків і навіть дозволяючи перейти на «податкові канікули».

Юрист ЮФ «Салком» Олена ТРЕГУБОВА:

Оцінюючи результати кодифікації податкового законодавства, можна дійти висновку, що ПКУ, безумовно, не став панацеєю від усіх проблем платників податків. Багатьох питань він так і не вирішив, натомість додав чимало нових. Крім того, надмірна оперативність законодавців у прийнятті ПКУ спричинила необхідність його подальшого доопрацювання та внесення змін до багатьох положень.

Загалом зміни, запроваджені ПКУ, на жаль, не дали очікуваного ефекту. Так, невирішеними залишилися проблеми бюджетного відшкодування ПДВ, забезпечення рівних умов при оподаткуванні різних суб’єктів тощо. Чимало складностей виникло у зв’язку із запровадженням принципово нових положень щодо податку на прибуток. На критичну оцінку заслуговують і зміни в регулюванні оподаткування представників малого бізнесу, які, як показала практика, стали відчутною перешкодою для діяльності підприємців. Що ж до останніх нововведень, пов’язаних із системою спрощеного оподаткування, зокрема поділу платників єдиного податку на групи залежно від встановлених ПКУ економічних показників, ще зарано робити висновки з огляду на нетривалість застосування цих норм.

Крім того, як свідчить практика, часто складнощі, з якими стикаються у своїй діяльності суб’єкти господарювання, викликані не тільки прогалинами та недосконалістю податкового законодавства, але й проблемою його тлумачення та дотримання податковими органами. Неточності ж у законодавстві лише поглиблюють цю проблему, розширяючи можливості податківців у застосуванні фіскального підходу.

У зв’язку з цим практика, згідно з якою за відсутності в законодавстві чіткої та вичерпної відповіді на те чи інше запитання податкові органи підміняють норми податкового права своєю особистою позицією, закріпленою у формі роз’яснень, часто має більш негативні наслідки для платника податків, ніж недоліки норм ПКУ. Тому, якими б досконалим не були норми Кодексу, пріоритет фіскальних завдань над метою полегшення умов бізнесу завжди гальмуватиме розвиток підприємництва та перешкоджатиме зростанню інвестиційної активності.

Факт прийняття ПКУ можна оцінити як такий, що має певне позитивне значення, оскільки попри недоліки цього документа він є першим впевненим зрушенням у бік кодифікації податкового законодавства, його ґрунтовного впорядкування та створює основу для його подальшого вдосконалення. Але, щоб досягти відповідності реальним потребам суспільства, цей акт, безперечно, треба доопрацювати.

Аудитор, керівник податкової практики АК "Соколовський і Партнери" Наталія КУРІЛЕНКО:

Звичайно, систематизація існуючих в Україні нормативних актів та їх об’єднання в єдиний була необхідна вже давно. І сам по собі факт прийняття ПКУ вже має відповідний позитивний ефект. Але, крім звичайної систематизації і об’єднання нормативних актів, більш важливішим при проведенні кодифікації є процес усунення існуючих недоліків, внесення нових прогресивних та скасування морально застарілих норм. Тим більше, що існуюча на кінець 2010 року практика застосування існуючих законодавчих норм та судова практика вирішення податкових спорів вже виявила більшість недоліків.

Як при першому ознайомленні із нормами прийнятого кодексу, так і після сплину року, з дня набрання ними чинності, спеціалісти погоджуються із повним невілюванням позитивного ефекту самої ідеї прийняття ПКУ.

Серед основних недоліків прийнятих норм – дисбаланс прав та обов’язків на користь органів ДПС. На сьогоднішній день жоден платник податків не захищений від незаконних дій з боку податківців. Так, згідно норм ПКУ, які встановлюють порядок проведення невиїзної позапланової перевірки та порядок вручення акту про її результати, платник податку може навіть і не знати про проведену перевірку. Результатів акту невиїзної позапланової перевірки одного платника податку достатньо, щоб іншого платника податку (його контрагента) позбавили права на податковий кредит по ПДВ та права зменшити дохід на суму витрат по податку на прибуток підприємства. І це за наявності всіх необхідних первинних, банківських та податкових документів. 

ПКУ містить велику кількість нових норм із суперечливим, неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов’язків, як платника податків, так органів ДПС. Що за повної відсутності судової практики та роз’яснень органів ДПС вкрай негативно характеризує роботу по проведенню кодифікації.

Якість проведеної роботи найбільш яскраво характеризує кількість законів, якими було внесено зміни до ПКУ (після прийняття) –шістнадцять !!! Більшість змін було внесено із порушенням принципу стабільності (зміни не можуть вноситись пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду), на якому податкове законодавство повинно ґрунтуватись. Зокрема, зміни об’єкту оподаткування ПДВ консультаційних послуг.

Якщо говорити про «покращення» ПКУ, то перш за все, це мають бути норми якими регулюються права органів ДПС, підстави та спосіб їх реалізації. Зокрема, існуючий порядок проведення перевірок платників податків потребує змінення норм, які дають право платникам податків не допускати до перевірки посадових осіб органу ДПС в разі відсутності правових підстав для її проведення; законність підстав в цьому випадку має встановлювати суд за поданням органу ДПС. Подібні норми були передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», але до ПКУ не потрапили.

Крім того, обіцяне наближення податкових норм визначення доходів та витрат по податку на прибуток підприємств до існуючих бухгалтерських норм залишилося обіцянкою. На сьогоднішній день бухгалтер веде три (чотири) види обліку: податковий облік по ПКУ, бухгалтерський облік згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, облік за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, а також, облік податкових різниць.

Для спрощення роботи законодавця та бухгалтера простіше всього було б при визначенні прибутку для цілей оподаткування застосовувати бухгалтерські стандарти (національні чи міжнародні).

Керуючий партнер ЮФ «Leo Partners» Альона ДЕГРІК:

Факт кодифікації податкового законодавства сам по собі є позитивним явищем, оскільки до прийняття ПКУ не було єдиного зводу прав та обов’язків підприємців та податківців, що зумовлювало неефективне адміністрування податкової сфери та розвиток корупційної системи. Крім того, відбулося зменшення кількості податків та зборів: загальнодержавних з 29 до 19, а місцевих податків і зборів – з 14 до 5. У ПКУ закладено поступове зниження ставки податку на прибуток до 16 відсотків (у 2014 р.), що дозволить вийти «з тіні» більшості підприємцям. Позитивним є й той факт, що збережено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва як для юридичних, так і для фізичних осіб-підприємців.

Говорити ж про недоліки на власній практиці ще рано. Має пройти два-три роки, щоб можна було об’єктивно оцінити позитивні результати та недоліки ПКУ. Тим більше, що й зараз до нього постійно вносяться зміни. Так, наприклад, в ст. 19 ПКУ прописано такий інститут як представництво, але, не прописано які саме особи можуть належати до представників, написано лише що відповідно до закону.

На сьогодні у податковому законодавстві, в першу чергу, треба усунути протиріччя про повноваження органів державної податкової служби як контрольного органу з боку держави.