Всі рубрики


Рік Податкового кодексу: «плюси» та «мінуси».

Минуло більше року відтоді, як набрав чинності Податковий кодекс України. Кодифіковане податкове законодавство рік тому було топ-темою для юристів і бізнесу, протягом року активно вдосконалювалось законотворцям і загалом серйозно вплинуло на бізнес-клімат та економіку країни. «Правовий тиждень» поставив юристам кілька запитань: чи дала кодифікація податкового законодавства позитивний ефект? з якими основними недоліками ПКУ ви особисто стикалися на практиці? яких покращень і нововведень потребує податкове законодавство?

Юрист ЮФ Felix Костянтин НОСОВ:

Уже саму кодифікацію податкового законодавства слід розглядати як виключно позитивну подію, навіть незважаючи на те, що протягом року з моменту вступу ПКУ в силу він перебував на стадії перманентного доопрацювання. Причому процес удосконалення Кодексу ще далекий від завершення: перші особи країни неодноразово заявляли про те, що і у 2012 р. до нього планують вносити зміни. Однак сам факт існування єдиного законодавчого акта, що регулює правовідносини у сфері справляння податків, визначає виключний перелік податків, і механізм їх адміністрування, безумовно, має позитивний ефект.

На практиці ж довелося стикнутися не стільки з недоліками ПКУ, скільки з неправильним розумінням деяких його положень органами державної податкової служби. Це можна пояснити прагненням досягти цілей, що їх декларували при розробці та ухваленні цього документа. Так, боротьба зі схемами мінімізації (оптимізації) оподаткування, безпідставним відшкодуванням ПДВ, зарплатою в конвертах є пріоритетними цілями, а інструментом їх досягнення за задумом фіскальних органів мав стати ПКУ. Його прийняли і для того, щоб можна було доповісти про його ефективність у боротьбі з податковими правопорушеннями та їх профілактиці. На рівні внутрішніх наказів і усних розпоряджень зробили все, щоб Кодекс в частині деяких його положень працював у режимі «ручного» управління.

Підтвердженням сказаного є те, що впродовж 2011 р. зареєструватися платником ПДВ було практично неможливо. Навіть особам, які згідно з положеннями Кодексу зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ, відмовляли під різними приводами (найчастіше через порушення порядку заповнення заяви про реєстрацію). Причому траплялися абсурдні випадки, коли платник ПДВ, який у зв'язку зі зміною свого місцезнаходження переходив з однієї податкової до іншої, здавав для перереєстрації старе свідоцтво, а нового не отримував. При цьому Кодекс містить чіткий перелік підстав для реєстрації платником ПДВ та її анулювання, і якби органи державної податкової служби дотримувалися їх, то проблем у платників не було б.

Що ж стосується покращень, вони необхідні, але не кардинальні, а, скоріше, точкові. Мається на увазі усунення неоднозначного трактування деяких норм, запровадження обмежень на їх розширене трактування (наприклад, вказівки на те, що наведений перелік документів (підстав, заходів тощо) є вичерпним). Необхідно прагнути до того, щоб ПКУ із законодавчого акта, зрозумілого лише обраним, перетворився на документ, зміст якого зрозумілий кожному.

Юрист ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери» Володимир ЗАБУДСЬКИЙ:

Основними позитивними наслідками, яких очікували від кодифікації правових норм у сфері оподаткування, є їх систематизація, усунення правових колізій і суперечностей між нормативними актами.

«Прийняття проекту ПКУ сприятиме зручному та зрозумілому застосуванню його норм як платниками, так і контролюючими органами, оскільки об’єднує та кодифікує всі податкові закони», – зазначено в Пояснювальній записці до проекту ПКУ від 21.09.2010 р. за підписом тодішнього міністра фінансів Ф. О. Ярошенка.

Проте посилення в державі податкового тиску всіма доступними способами, яке відзначають підприємці та фахівці, свідчить про недосягнення задекларованих цілей. Деякі норми ПКУ суперечать одна одній, а інші недостатньо чіткі та залишають широкий простір для тлумачення. Внаслідок цього з'явилися категорії податкових спорів, які ґрунтуються на неоднаковому трактуванні своїх прав та обов'язків платниками податків і контролюючим органом.

Так, п/п 3 п. 4 Перехідних положень недостатньо чітко врегулював питання про перенесення збитків минулих років на 2011 р., зокрема на другий квартал. В абзаці 1 цього підпункту ідеться про врахування у другому кварталі «від'ємного значення, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 р.», а в абзаці 2 – про «від'ємне значення, отримане за перший квартал 2011 р.». Користуючись колізією, податкові органи трактують цю норму як заборону на врахування у другому кварталі збитків минулих років. Як наслідок, сотні спорів із цього приводу перебувають на розгляді судів по всій Україні.

Немає чіткості й у визначенні строків позовної давності для оскарження податкових повідомлень-рішень: «сусідні» (18-й та 19-й) пп. ст. 56 ПКУ визначають цей строк у 1095 днів та один місяць відповідно. Незважаючи на роз'яснення спірного питання Вищим адміністративним судом в інформаційному листі № 1935/11/13-11 від 01.11.2011 р., суди все ще вирішують його по-різному.

За задумом законодавця за колізійності норм ПКУ має діяти принцип презумпції правомірності рішень платників податків (п/п 4.1.4, п. 56.21 ПКУ). Але практичне застосування принципу «кульгає»: податкові органи взагалі не беруть його до уваги, а суди не завжди враховують.

Єдиним вірним шляхом до подолання колізій є їх усунення за допомогою відповідних змін до законодавства. Але відомі всім колізії не усуваються, що викликає деякі закономірні і певною мірою риторичні запитання.

Впровадження ПКУ з його суперечливістю та колізійністю паралельно з проведенням судової реформи спричинило вкрай несприятливу для підприємців ситуацію. Адміністративні суди фактично ігнорують припис ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, що покладає обов'язок доведення правомірності рішення на суб'єкт владних повноважень (податковий орган). Саме на платників податків, а не на контролюючий орган покладається тягар доведення правомірність своїх дій, і він дедалі важчає. Така судова практика створює постійний ризик необґрунтованих претензій податкових органів і, як наслідок, ускладнює ведення господарської діяльності в Україні загалом. Це зовсім не той результат, який декларували, ухвалюючи Кодекс.

 

 


 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________