Всі рубрики


Діалог про КПК на міжнародному рівні.

Проект Кримінально-процесуального Кодексу України ( Кодекс, КПК), що був прийнятий у першому читанні Верховною Радою продовжує крокувати у маси і обговорюватись на всіх рівнях. Не дивлячись на те, що Кодекс було позитивно оцінено не тільки представниками провладної більшості, але й опозиційними політиками, і в одних і в інших є ще багато зауважень до проекту нового КПК. Озвучити свою позицію щодо цього документу зокрема та щодо тенденції розвитку кримінального процесуального права України вцілому прагне й міжнародна спільнота. Саме тому, нещодавно Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні та Німецький Фонд міжнародного правового співробітництва ініціювали міжнародний правовий діалог «Актуальні аспекти кримінального процесуального права».

У професійній дискусії прийняли участь Посол ФРН Ганс-Юрген Гаймзьот, заступник Директора Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва Штефан Хюльсхьорстер, Голова Комітету Бундестагу з питань правової політики Зігфрід Каупер та його український колега Сергій Міщенко, а також вітчизняні представники державних органів влади, адвокатури, вищих навчальних закладів України, судді, провідні науковці та міжнародні фахівці.

У ході обговорення актуальних питань в порівняльно-правовому аспекті вітчизняні та міжнародні фахівці зійшлися на думці, що кримінальне процесуальне право з його дилемою співвідношення між необхідністю захисту суспільства від злочинця, з одного боку, та захистом прав обвинуваченого, з іншого, має фундаментальне значення для сучасної правової держави. Обов'язком держави, зазначили учасники дискусії, є втілення в життя матеріального кримінального права, але водночас вона має постійно гарантувати закріплені в Конституції основні права обвинуваченого. Тому кримінальне процесуальне право називають також «прикладним конституційним правом». Принцип правової держави в Основному Законі Німеччини та в Конституції України, а також у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантують справедливе, праводержавне провадження. Виходячи з цього, потрібно постійно перевіряти, якою мірою кримінальне процесуальне право та його застосування на практиці відповідає конституційним принципам, переконані вітчизняні та німецькі правники.

Відповідно до цього, вважає Голова Комітету Бундестагу з питань правової політики Зігфрід Каупер, кримінальний процес не має бути процесом засудження, і українська практика, коли 90% кримінальних справ закінчуються вироком – ганебна. Це ж стосується й факту наявності кліток для підсудного у залі суду, який не відміняє й проект нового КПК - Щонайменше, залізна клітка має бути замінена на скляну камеру, чи подібні аналоги, але клітка - це неприпустимо у європейському законодавстві і практиці - зазначив Зігфрід Каупер.

Разом з тим, пан Каудер зауважив, що повне і цілковите запозичення статей з європейських Законів не є гарною практикою, оскільки кожна норма має бути адаптована до місцевих особливостей і та чи інша стаття, що позитивно працює в німецькому законодавстві, може виявитись недоречною в українському.

Українці ж відповідають, що добре це розуміють, як і усвідомлюють певну недосконалість своїх спроб реформувати кримінальну юстицію. Пригадуючи історію цієї реформи, що триває вже не перший рік, українські парламентарі та вчені зауважують, що в результаті її трансформації під різними впливами проект, що нині отримали на виході – досить суперечливий. Зокрема, на переконання Сергія Міщенка поки відверто сирими, й по декуди дивними виглядають норми проекту КПК щодо суду присяжних, який в результаті має специфічне «українське обличчя». Теж стосується й розширення категорії кримінальних справ, які мають розслідуватись Службою безпеки – до безпрецедентного списку у 75 злочинів. Втім, втішаються вітчизняні правники, в проекті є місце і позитивним зрушенням – розширення принципу змагальності сторін та юридичного інструментарію захисту, впровадження механізмів спрощення процесу та можливості визнання потерпілими юридичних осіб.
Кінцевий же варіант КПК можна повністю «вихолостити» від законодавчих дурниць та зробити його максимально якісним – вважають законотворці. Для цього, ті, хто безпосередньо з ним працюватиме – адвокати, прокурори та судді – мають активніше долучитись до процесу його вдосконалення. Бажаною у цьому процесі є участь і світової правової спільноти. І ця спільнота відповідає взаємністю – відповідають українцям колеги з Бундестагу.

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________