Обговорити нинішній стан справ у царині третейського судочинства, його переваги та недоліки та виробити спільні рішення щодо шляхів і методів розвитку третейства мали нагоду фахівці у даній галузі в рамках третейського форуму «Розвиток недержавних судів в Україні», що пройшов 2 березня ц.р.

Організатори Форуму, Асоціація правників України та Український національний комітет Міжнародної торгової палати (УНК МТП) добре попрацювали, готуючи захід. І в результаті, перед численною аудиторією Форуму, що складалась в основному з третейських суддів та зацікавлених правників виступили «топи» вітчизняної системи альтернативного вирішення спорів. Їх думки щодо стану третейства сьогодні та його майбуття в чомусь сходились, в чомусь різнились, рівно як в погляди на той шлях який третейські суди пройшли і мають пройти, щоб бути успішними.

Найближчим до істини щодо нинішнього стану третейства та оцінки факторів, які його спричинили був голова третейського суду при УНК МТП Тарас Шепель. Пан Шепель висловив думку, що в українських реаліях третейські суди відомі не тільки своїми перевагами (швидке і недороге вирішення спорів), а й тим, що свого часу виступили ефективним механізмом рейдерства. Через це в 2009 р. з їх компетенції були виключені спори, пов'язані з нерухомістю. Але зараз розвитку третейських судів заважає аж ніяк не законодавча база. Справжньою причиною того, що третейські суди не стали популярним способом вирішення спорів у тому, що громадяни і підприємці досі мало поінформовані про діяльність третейських судів. Тож перший кроком на шляху розвитку третейського судочинства має бути інформаційна кампанія з його популяризації. А повагу в суспільстві й його довіру доведеться здобувати роками праці на ниві встановлення справедливості – вважає пан Шепель.

В свою чергу президент УНК МТП Володимир Щелкунов, пригадавши й позитивні й негативні моменти в історії вітчизняного третейство, виокремив основну причину низького рівня розвитку третейських судів. Ця причина, на думку пана Щелкунова, в тому, що в країні не було ефективного центру, який би координував та контролював третейські суди. Третейська палата цих функцій не виконувала, тому часто третейські суди ставали інструментом не справедливості, а наживи для підприємливих громадян. Посилаючись на світову практику, пан Щелкунов доводить – якщо хтось слідкує за якістю третейство – воно стає ефективним. Щоб так було і в Україні, президент УНК МТП пропонує третейському співтовариству долучитися до спільної роботи над відповідними законодавчими змінами, й крім того напрацювати стратегію розвитку вітчизняного третейство.

Хоч успішних третейських інституцій в країні не багато, проте вони є. Тому представник однієї з них – Голова третейського суду при Асоціації українських банків Анатолій Жуков бачить проблеми третейство та шляхи їх вирішення інакше, ніж колеги. На думку пана Жукова динамічний розвиток третейства в Україні був зупинений внаслідок законодавчих змін, якими обмежили компетенцію третейських судів, заборонивши їм розгляд спорів, які стосуються нерухомості. Рецепт оздоровлення недержавного судочинства від Жукова теж простий – зворотнє законодавче розширення компетенції третейських судів.

Претензії до держави втому, що вона не популяризує інститут третейства та не має відповідної програми його розвитку та підтримки має й інший фахівець альтернативного вирішення спорів – партнер ЮФ «Сєнко Харенко» Тетяна Сліпачук. Щоб популяризувати третейство, держава має проводити просвітницьку діяльність серед громадян, а щоб забезпечити третейство якісними кадрами – організувати у юридичних вишах країни спеціальні курси та освітні програми – вважає юрист. Цікавою є думка пані Сліпачук й щодо майбутнього третейських судів. Це майбутнє – за реальними постійно діючими третейськими інститутами, які представляють якісну послугу з встановлення справедливості. Ті ж третейські суди, які таких послуг не надають, зникнуть у результаті природного відбору й жодний адміністративний контроль з боку держави не потрібен.

Крім цього, пані Сліпачук вказала на необхідність дотримання правил етики: не тільки суддями, а й сторонами – на сьогодні, на жаль етичності у процесі і тим, і іншим, бракує.

Тему критеріїв відбору третейських суддів їх статусу і відповідальності поглибила представник Спілки адвокатів Олена Захарова, чим викликала жваву дискусію серед колег. Були на Форумі місце й дискусіям щодо обов’язковості третейського застереження та виконання рішень третейських судів, яку розвивала Голова Третейського суду при Торгово-промисловій палаті Тетяна Захарченко. Однією з найцікавіших була доповідь Голови Третейської палати Юрія Михальського щодо третейського самоврядування.

Підводячи ж підсумки форуму, його учасники зазначали, що розвиток ефективного і популярного третейства – це цілком підйомне завдання для третейського співтовариства. Головне – об’єднатись заради спільної цілі.