Наприкінці лютого в Юридичному інституті Національного авіаційного університету відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Становлення держави та права в умовах глобалізації: теоретичний та практичний аспект». Вона проходила у формі пленарного та секційних засідань. У роботі заходу взяли участь понад дві сотні науковців, серед яких 30 представників із 15 держав. На конференції було представлено 52 навчальні заклади та 26 установ і організацій, що здійснюють практичну діяльність у сфері юриспруденції.

Зокрема, перед студентською аудиторією в рамках пленарного засідання виступили голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Максим Луцький, директор Юридичного інституту Ірина Сопілко, директор Інституту законодавства Верховної Ради України Олександр Копиленко, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Павел, професор, президент юридичної фірми «Салком», член-кореспондент НАПрНУ Євген Кубко, суддя Конституційного Суду України Олександр Пасенюк, суддя КСУ Михайло Колос, завідувач кафедри кримінального права Юридичного інституту Санкт-Петербурзького державного університету сервісу та економіки Олександр Категов, секретар Пленуму Вищого адміністративного суду Михайло Смокович. Послухати сивочолих вчених зібралася повна актова зала студентів НАУ. І слухати було дійсно цікаво.

Вчені констатують: сьогодні будь-які зміни в державно-правовому житті мають відбуватись з урахуванням того, що світ глобалізується. Попри те що ґрунтовних досліджень глобалізації не існує, зрозуміло, що її початок пов’язаний із минулим століттям і появою транснаціональних корпорацій. Тому і тепер, і в минулому діяльність таких корпорацій має бути в полі уваги правника, адже вони є рушійною силою глобалізаційних та економічних процесів.
Саме ж явище глобалізації має як позитивний, так і негативний аспект, вважає член-кореспондент НАПрНУ Євген Кубко. Позитив у тому, що глобалізований світ дозволяє економити час, тобто сприяє суспільному прогресу. Негатив же полягає в тому, що цей прогрес, незважаючи на глобалізацію, не поширюється на нерозвинуті країни та їх населення.

Державно-правові інститути, щоб бути ефективними в епоху глобалізації, теж мають трансформуватись. Тобто три кити, на яких стоїть держава: політика, економіка та ідеологія, теж мають бути сучасними, ефективними та взаємодіяти між собою. Держава має постійно підвищувати свою ефективність – покращувати цю взаємодію та організовувати управління суспільством через реформи. Але в питаннях реформування слід бути обережними, застерігають науковці, адже реформи як шлях до кращої організації суспільного діалогу мають зворотній бік – дезорганізацію.

Утім, науковці завжди готові наставити державних мужів на правильний шлях. Тому учасники конференції ухвалили пропозиції щодо формування ефективної моделі держави у глобалізованому суспільстві, спрямовані на втілення в положеннях національного законодавства та націлені на розвиток сучасних країн світу.