Відредагована «митна біблія»: перші оцінки. З моменту набрання чинності Митним кодексом (1 січня 2004 р.) законодавство та правила ведення бізнесу в Україні зазнали значних змін. Зокрема, за вказаний період Україна вступила до Світової організації торгівлі, були прийняті такі значні законодавчі акти, як Податковий та Повітряний кодекси України. Водночас митна політики країни не зазнала істотних змін. Звісно, певні зрушення в цьому напрямку відбулись, однак вони були поодинокі та не мали системного характеру, а тому не змогли вирішити весь комплекс питань. Значним кроком уперед стало прийняття Верховною Радою України наприкінці 2011 р. нового Митного кодексу. Втім, з різних підстав цей документ не пройшов процедуру підписання Президентом України та у грудні 2011 р. був повернутий до законодавчого органу із зауваженнями для доопрацювання. Процедура доопрацювання нового МКУ тривала відносно недовго, і в березні поточного року проект МКУ був повторно винесений на розгляд ВРУ. За словами голови Парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталія Хомутинніка, нова редакція МКУ містить близько 149 поправок і відповідає світовим та європейським стандартам у сфері регулювання митної справи. І ось 13 березня 2012 р. новий МКУ був повторно розглянутий і прийнятий парламентом. У новій редакції МКУ врахована більшість зауважень Президента, тож у цього документа є всі шанси бути підписаним Главою Держави та набрати чинності найближчим часом. Серед ключових змін, яких МКУ зазнав внаслідок доопрацювання та врахування поправок Президента, можна виокремити такі:
«Правовий тиждень» запропонував юристам оцінити прийнятий документ і запропоновані Президентом поправки. Адвокат АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Олександр ТЕРЕЩЕНКО: Щодо митної вартості Метод визначення митної вартості за ціною контракту формально є пріоритетним. Але митники активно використовують внутрішню базу цінової інформації, обов'язковий статус якої на законодавчому рівні не визначений. Тому «правильна» вартість визначається за ціною аналогічних товарів, ввезених у країну протягом попередніх 90 днів. Підприємці не мають доступу до цієї бази (незважаючи на обмежений доступ на сайті Держмитслужби), тому доводиться вірити митникам на слово, що інформація в ній достовірна. У новій редакції МКУ статус цієї бази теж не визначено. Мій прогноз такий: митні органи і далі використовуватимуть зазначену базу, а тому обіцяних революційних змін у частині визначення митної вартості не слід очікувати. Щодо відповідальності митних органів Щодо покращення життя перевізників Тобто на даний момент через помилки в документах експортера чи імпортера перевізник може втратити свій транспортний засіб. Новий МКУ вніс зміни до цієї статті, відповідно до яких конфіскуватися може не будь-який транспортний засіб (як передбачено нинішньою редакцією), а лише транспортний засіб зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувався для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил. Безумовно, це є кроком уперед. Юрист ЮК «Правовий альянс» Яна КАРЦЕВА: Безумовно, новий МКУ довгоочікуваний і необхідний. Потреба у вдосконаленні чинної редакції зумовлена тим, що вітчизняне митне законодавство необхідно адаптувати до вимог сьогодення, привести у відповідність до світових стандартів, зокрема до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. й Угоди про застосування ст. 7 ГАТТ 1994 р. Також позитивним є те, що в новому МКУ зібрано положення, що їх раніше містили різні закони та підзаконні акти. Це значно спростить пошук необхідного положення на виконання норми, закріпленої в МКУ. Однак, незважаючи на те, що більшість положень нового МКУ вже була наближена до світових стандартів, на думку Президента, новий МКУ в запропонованій редакції не міг бути підписаний, оскільки порушував деякі конституційні гарантії, створював ризики ухилення від оподаткування та не повною мірою відображав міжнародні зобов'язання України. Проаналізуємо основні пропозиції Президента та з’ясуємо, яких саме новацій МКУ вони стосуються. Перш за все слід зазначити, що у проекті МКУ значну увагу приділено визначенню митної вартості. Митна вартість у процесі митного оформлення товарів є чи не найсуперечливішим питанням, з яким може порівнятися хіба що класифікація кодів товарів. У зв’язку з цим безумовно позитивним було намагання кристалізувати процедуру визначення митної вартості, зробити її зрозумілою та об’єктивною. Однак у проекті МКУ були враховані не всі вимоги світових стандартів, тому Президент не міг обійти такі зміни увагою. Також Президент пропонував зменшити строк, який відводиться на проведення консультацій між декларантом та митним органом, з «20 робочих днів, наступних за днем випуску товарів», до «10 днів з дня вручення рішення під підпис декларанту або уповноваженій ним особі», а загальний строк на надання додаткових документів збільшити з 30 календарних днів до 90. Відповідно, було уточнено, що для розрахунку митної вартості носіїв інформації, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також що проценти, які нараховуються за фінансовими угодами, що укладені покупцем і стосуються купівлі імпортованих товарів, не розглядатимуться як частина митної вартості. Зазначені пропозиції є виправданими та необхідні для виконання Україною взятих на себе зобов’язань у рамках СОТ, зокрема Угоди про застосування ст. 7 ГАТТ. Пропозиції Президента стосувалися і такого важливого нововведення, як «компроміс у митній справі». Він полягає в укладенні мирової угоди між тим, хто порушив митні правила, та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі. При цьому особа-порушник зобов’язана у визначений термін унести до державного бюджету кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті МКУ, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари – безпосередні предмети порушення митних правил, а митний орган – припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму. Встановлено, що мирова угода у справі про порушення митних правил оскарженню не підлягає. Оскільки МКУ не визначав строк виконання угоди особою, яка вчинила порушення митних правил, Президент запропонував закріпити для виконання мирової угоди місячний граничний термін. Крім того, з метою мінімізації розбіжностей в оформленні мирової угоди пропонується затвердити її типову форму. Це нововведення є позитивним для суб’єктів бізнесу, адже певною мірою спрощує процедуру митного оформлення. Отже, новий МКУ, безумовно, є прогресивним і необхідним для України, оскільки значно спрощує процедури митного оформлення товарів і надає декларантам більше прав у відносинах із митними органами. Однак для реалізації запроваджених новацій потрібно прийняти низку нормативних актів, а також забезпечити як технічну, так і кадрову готовність митних органів. Юрист ЮФ «Салком» Володимир ТАЛАЩЕНКО: Аналізуючи новий МКУ, перш за все слід зазначити, що з набранням цим документом сили кількість митних режимів не зміниться. Новий документ, як і існуючий МКУ, передбачає, що суб’єкти зовнішньоекономічних відносин можуть застосовувати такі митні режими, як: імпорт (випуск для вільного обігу); реімпорт; експорт (остаточне вивезення); реекспорт; транзит; тимчасове ввезення; тимчасове вивезення; митний склад; вільна митна зона; безмитна торгівля; переробка на митній території; переробка за межами митної території; знищення або руйнування; відмова на користь держави. При цьому різниця в кількості митних режимів пов’язана лише з тим, що існуючий митний режим тимчасового ввезення (вивезення) в новому МКУ поділений на два окремі митні режими: тимчасове ввезення та тимчасове вивезення. Що ж до іншого, то слід відзначити можливість сумлінних суб’єктів ЗЕД за умови виконання певної процедури отримати статус уповноваженого оператора економічної діяльності, який дасть їм право користуватися спеціальними, передбаченими цим МКУ спрощеннями. Не можна не відзначити і те, що за умовами нового МКУ суб’єкти ЗЕД також зможуть самостійно обирати митний орган, в якому декларуватимуть товари. Вказана зміна є дійсно позитивною порівняно з існуючим порядком, згідно з яким суб’єкти ЗЕД мають право декларувати товари лише за місцем державної реєстрації. Крім того, новим МКУ значно зменшено перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю. Так, порівняно з необхідними сьогодні 25 документами згідно з новим МКУ суб’єкти ЗЕД при поданні митної декларації зобов’язані подавати митному органу лише рахунок або інший документ, що визначає вартість товару. Відомості про всі інші документи достатньо зазначити в самій митній декларації. Однак слід зауважити, що за необхідності зазначені документи мають бути невідкладно надані митному органу. Також новим МКУ скорочено час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції до 4 годин. При цьому за новими правилами митні органи зобов’язані надати декларанту можливість самостійно фіксувати в електронній системі факт і час подачі митної декларації. До того ж новим МКУ збільшено граничну вартість товарів, які можуть ввозитися громадянами на митну територію Україну без сплати податків. Відтепер з моменту набрання сили новими митними правилами товари (за винятком підакцизних), які ввозитимуться громадянами на митну територію України в ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі повітряним шляхом та вартість яких не перевищуватиме еквівалент 1 тис. євро, а також товари (крім підакцизних), що ввозитимуться громадянами на митну територію України в ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі сухопутним або морськими шляхами та сумарна вартість яких не перевищуватиме еквівалент 500 євро, а вага – 50 кг, не підлягатимуть письмовому декларуванню та не оподатковуватимуться митними платежами. Можна ще багато говорити про нововведення МКУ й аналізувати їх вплив на суб’єктів ЗЕД, однак, на жаль, формат цієї статті не дозволяє нам це зробити. Тому, виражаючи стриманий оптимізм і розуміючи реалії правозастосовної практики в України, ми дозволимо собі лише висловити сподівання, що новий МКУ спростить митні процедури та усуне бюрократичні перепони, які заважають нормальній роботі як вітчизняних, так і іноземних суб’єктів ЗЕД. Адвокат Київського офісу ЮФ «Халас і Партнери» Андрій КОЛОТІЙ: – Прийнятий повторно проект нового Митного кодексу України (надалі за текстом - Кодекс) Верховною Радою України 13 березня 2012 року з врахування пропозицій Президента України покликаний привести митне законодавства України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, а також забезпечення імплементації у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації з метою реформування митної служби України, покращення її діяльності та умови здійснення митного контролю, а також підвищити рівень ефективності протидії митним правопорушенням. Кодексом вводиться новий інститут забезпечення виконання зобов'язань перед митним органами. Введення даного інституту покликано забезпечити інтереси держави пов'язані з отриманнями митних надходжень від імпорту товарів на митну територію України, а також забезпечити припинення незаконного транзиту товарів шляхом його перетворення на імпорт при залишення товарів на території України без сплати митних платежів.
Фінансова гарантія може бути здійснена у формі надання письмового документу, або внесення коштів на відповідний рахунок митного органу (грошова застава). Фінансова гарантія може бути індивідуальною (одноразовою), багаторазовою та генеральною. Митні органи як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів. Гарантами Кодекс визначив тільки банківські установи та незалежних фінансових посередників у формі командитного товариства. Вимоги встановлені до даних установ є досить жорсткі, а також необхідною вимогою є наявність системи застосування та передачі електронного гарантійного документа незалежного фінансового посередника чи листа банку в єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів України, що стає можливим тільки після підписання відповідного договору з митним органом. Сама процедура крім виконання вимог встановлених для вищевказаних установ повинна бути додатково ними підтверджена відповідними письмовими довідками НБУ, Державної податкової служби, а також повинен бути позитивний аудиторський висновок за останні три звітні роки від незалежної аудиторської компанії, внесеної до Реєстру аудиторів банків НБУ, яка здійснює аудит відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. Отже на нашу думку введення Кодексом у такій формі фінансової гарантії в інститут забезпечення виконання зобов'язань перед митним органами не сприятиме поставлених завдань таким нововведенням, а тільки збільшить додаткові витрати суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на отримання фінансових гарантій, а також на виведення з обороту коштів на грошову заставу, які суттєво можуть вплинути на виконання компаніями своїх зобов'язань по зовнішньоекономічним контрактам.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|