Хоча франчайзинговий договір в Україні не врегульований на законодавчому рівні, брак регулювання з боку держави не означає абсолютно вільного формулювання змісту цього документа. Сторони можуть укладати угоди на власний розсуд, за умови, що мета договору чи окремі його пункти не суперечать чинному законодавству. Договір має бути написаний зрозумілою мовою та легко читатися, тож із цією метою слід уникати ускладнених посилань на інші пункти договору. Розробити універсальний франчайзинговий договір, який можна буде застосовувати для врегулювання всіх відносин між бізнес-партнерами, неможливо, оскільки франчайзинг використовується в різноманітних галузях економіки, а кожна мережа має свою специфіку. Можна лише окреслити теми, що мають бути врегульовані в договорі. Інакше кажучи, створити скелет договору франчайзингу.

Найчастіше франчайзинговий договір розпочинається з преамбули, у якій описується фактичний стан мережі, цілі співпраці, бачення подальшого розвитку та цінності, які ляжуть в основу співпраці партнерів.

Далі з метою систематизації та кращого розуміння змісту угоди необхідно визначити основні терміни та поняття, що в ній використовуються.

Подальше наповнення договору розкриває питання, що стосуються регулювання відносин між франчайзером та франчайзі в кожному конкретному випадку. Їх можна умовно поділити на три основні групи: регулювання, пов’язані з підписанням договору; опис прав та обов’язків сторін під час дії договору; врегулювання питання про можливість розірвання договору. Важливо зберегти логічний порядок змісту договору – це полегшить його читання та розуміння.

Представляємо питання, які мають бути врегульовані у професійно підготовленому контракті:

• умови приєднання до мережі;
• час дії договору;
• територія діяльності франчайзі;
• права та обов’язки сторін;
• охорона товарних знаків;
• охорона комерційної таємниці;
• конкурентна діяльність;
• навчання;
• вступна (паушальна) плата, періодичні відрахування (роялті) та відрахування в маркетинговий фонд;
• промоція та реклама;
• контроль з боку франчайзера;
• припинення дії договору.

Базовий зміст договору також окреслюється Європейським етичним кодексом франчайзингу. Крім того, франчайзингові угоди можуть містити додаткові пункти, що стосуються, наприклад, умовних кар, врегулювання форс-мажорних обставин, страхування чи обов’язків сторін після закінчення дії договору.
Останнім елементом договору є прикінцеві положення, що найчастіше містять інформацію про законодавчі акти, дія яких розповсюджується на питання, що не регулюються франчайзинговим договором, а також умови та форми внесення змін до змісту договору.