Всі рубрики


Кредитор-нерезидент, або До чого слід готуватися іноземним компаніям у гонитві за втраченим.

Іноземні компанії, які вже встигли попрацювати з українськими партнерами, починають звикати до особливостей ведення бізнесу в Україні. Однак останнім часом вітчизняні компанії віднайшли спосіб законної втечі від виконання зобов’язань, привласнення чужих коштів та закріплення за своїми пов’язаними особами попередньо виведених на них активів. Так, ідеться про банкрутство. Успішне порушення значної кількості справ про банкрутство українських компаній вимагає від компаній-нерезидентів підготовки щонайменше до визнання їхніх законних вимог до боржників у суді. Розглянемо актуальні питання такої підготовки, враховуючи низку особливих вимог до іноземних кредиторів із боку українського законодавства, та дамо кілька практичних рекомендацій.

По-перше, якщо виявити ознаки неплатоспроможності боржника вдається задовго до порушення справи про банкрутство, переговори про повернення боргу не дають результату, а сума боргу менше 321 900 грн., слід потурбуватися про отримання рішення відповідного господарського суду України про стягнення боргу та наказу або ж, якщо зовнішньоекономічний договір містить арбітражне застереження, арбітражного рішення, ухвали місцевого суду про надання згоди на примусове виконання арбітражного рішення та виконавчого листа. Наявність цих документів суттєво спростить процес доказування вимог і включення їх до Реєстру вимог кредиторів.

Якщо ж з тих чи інших причин згаданих документів немає, вимоги до боржника можна обґрунтувати іншими документами: укладеними зовнішньоекономічними договорами, ВМД, імпортними деклараціями, актами приймання-передачі наданих послуг, актами звірки тощо залежно від умов договору. Якщо такі документи складені іноземною мовою, вони мають подаватися разом із перекладом на українську мову, а справжність підпису перекладача на перекладі – нотаріально посвідчуватися.

По-друге, готуючи заяву кредитора до суду, слід звернути увагу на визначення розміру грошових вимог. Оскільки в розрахунках між резидентами і нерезидентами як засіб платежу використовується іноземна валюта, грошові вимоги нерезидента до боржника також заявляються в іноземній валюті. Однак у будь-якому разі такі вимоги мають бути переведені і в національну валюту. Виникає запитання: «За курсом валют на яку дату слід здійснювати перерахунок?» На перший погляд проблеми із цим не має бути. Спеціальний закон, тобто Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не містить положень про порядок перерахунку грошового зобов’язання з іноземної валюти у гривні, тому за аналогією слід застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України про визначення ціни позову в іноземній валюті та у гривні відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день подання позову, тобто на день подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника до суду. Однак поряд з успішною судовою практикою, підтвердженою різними судовими інстанціями, відомо чимало випадків, коли суди здійснювали перерахунок за курсом на дату подання до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Слід звернути увагу на те, що інфляційні втрати на суму боргу в іноземній валюті не нараховуються та до грошових вимог кредитора не включаються. Неоднозначна судова практика склалася також щодо клопотань нерезидентів про зазначення в Реєстрі вимог кредиторів поряд із вимогами у гривнях вимог в іноземній валюті, але здебільшого такі клопотання все-таки задовольняються судами.

По-третє, ще донедавна (до набрання чинності Законом «Про судовий збір», тобто до 1 листопада 2011 р.) державне мито мало бути сплачене кредитором-нерезидентом в іноземній валюті. Наразі ж судовий збір сплачується нерезидентами у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на день сплати. Таке нововведення суттєво полегшило процедуру сплати судового збору для представників іноземних кредиторів.

Після подачі кредитором до суду заяви із грошовими вимогами до боржника ніяких особливостей щодо її розгляду та визнання чи невизнання вимог боржником і судом, участі нерезидента в судових процедурах банкрутства, зборах кредиторів, комітеті кредиторів тощо, пов’язаних зі статусом нерезидента, чинним законодавством України не передбачено.

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________