Всі рубрики


«Київські дзвони» вдруге об’єднали адвокатів

21 вересня 2012 р. за інформаційної підтримки газети «Правовий тиждень» відбувся ІІ Щорічний форум адвокатів «Адвокатура України. Київські дзвони». Другий рік поспіль Асоціація адвокатів України проводить унікальний професійний захід для адвокатів, який слугує платформою для обговорення та вирішення нагальних проблем в галузі адвокатури, присвячений питанням організації та здійснення адвокатської діяльності. Учасники цьогорічного заходу (адвокати, судді, прокурори, податківці) обговорили нещодавні зміни у законодавстві щодо реформування адвокатури та поділилися власним досвідом роботи на ринку юридичних послуг.
 
Теми, що їх обговорювали на Форумі, були дуже цікавими, а головне – корисними для роботи адвокатів. Так, про підсумки проведеного конкурсу з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги розповів директор координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський, питання оподаткування адвокатської діяльності та можливості використання спрощеної звітності розкрив заступник директора департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України Олександр Ревчук, про роботу адвоката очима суддів розповів суддя Вищого адміністративного суду України Олексій Муравйов, а тему участі адвоката в кримінальному процесі в світлі нового КПК розкрив начальник правового та методичного забезпечення Генеральної прокуратури України Євген Бурдоль.
Тема отримання адвокатами грошової винагороди за свою працю теж стала предметом жвавої дискусії учасників Форуму. Про визначення вартості юридичних послуг, основні підходи та тенденції їх ціноутворення розповів адвокат, член правління ААУ Андрій Селютін. За його спостереженнями, юридичні фірми, які в період кризи знижували ціни на свої послуги з метою збереження наявних клієнтів та залучення нових, як правило, виявлялись менш прибутковими, ніж фірми, які підвищували ціни з метою компенсації своїх втрат. Це обумовлено тим, що ринок юридичних послуг має свою специфіку і не всі економічні закони діють так само, як на класичних ринках. Способів визначення та розрахунків гонорару не так вже й багато. Зазвичай застосовуються три основні варіанти: погодинна ставка, фіксований гонорар і відсотки від певної суми. Економісти у сфері юрпослуг рекомендують обраховувати гонорари не від ставки до доходу, а навпаки – від доходу до ставки. Формування погодинних ставок залежить насамперед від доходу компанії, витрат, кількості та складності оформлюваних документів. У якості прикладу розрахунку погодинної ставки пан Селютін привів таку формулу:
С = Д / (Р х З);
де: С – мінімальні погодинні ставки, Д – кінцевий дохід для юриста, Р – реалізація часу юриста, З – очікуване завантаження юриста.
Ця формула демонструє, яким чином слід встановлювати мінімальну погодинну ставку для конкретного юриста залежно від того, який дохід компанія очікуєте отримати від цього працівника з урахуванням його завантаження. На думку доповідача, враховуючи особливості нашого бізнесу, кожен юрист компанії повинен приносити компанії втричі більше, ніж отримує сам. Разом з тим основними факторами, що впливають на формування погодинної оплати, залишаються досвід компанії, її розмір, статус співробітників, рівень доходів населення і, що важливо, географічне розташування юркомпанії.
Про принципи успіху роботи адвокатської фірми (маркетинг, PR) розповів адвокат, віце-президент ААУ, керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович» Валентин Гвоздій. За його словами, деякі адвокати вважають, що для них вдаватися до маркетингу взагалі є неетичним, що це марна трата часу та грошей, що вигадати щось нове в цій царині важко, однак це є лише стереотипами і з ними потрібно боротися. 
Перша помилка, за словами пана Гвоздія, якої припускаються більшість адвокатів в побудові свого маркетингу, – неправильне визначення сегментів ринку, на які вони орієнтовані, цільової аудиторії, зацікавленої в їх послугах, та погана орієнтація в питаннях ціноутворення. Передусім потрібно визначити конкурентне середовище, тобто тих, хто ще надає такі самі послуги на відповідному рівні, визначити, кому ці послуги потрібні і яка ціна на них існує.
Друга помилка – це пасивний підхід до побудови маркетингової стратегії. Як відомо, є два підходи до маркетингу – активний та пасивний. «Пасивний підхід – це коли, наприклад, надрукували в газеті оголошення про свою компанію і, склавши руки, сидимо чекаємо, коли набіжить натовп клієнтів. Але цього не відбудеться, тому що в журналах таких оголошень безліч», – підкреслив доповідач. Активний підхід полягає не в нав’язуванні себе, а в постійному дослідженні явищ, які відбуваються в тій чи іншій галузі. «Потрібно бути в курсі тих проблем, з якими стикаються потенційні клієнти, відвідувати їх тематичні заходи, бо якщо вони, припустимо, чують розумні виступи адвоката на цих заходах, то обов’язково звернуться до нього за допомогою. Слід не боятися першим зробити крок при знайомствах, при цьому не обов’язково напряму пропонувати свої послуги, а просто спілкуватися і показувати свій професійний рівень. Тому, для того щоб активно продавати свої послуги, треба більше використовувати саме активний підхід», – підсумував Валентин Гвоздій.
Однією з помилок також є зосередженість лише на наявних клієнтах. В такому випадку не налаштовуються нові контакти, свідомо обмежується спілкування з іншими клієнтами. Така тенденція є надзвичайно небезпечною. Це стосується особливо молодих фахівців, які організовують свій бізнес. Як правило, обіймаючи керівні посади, вони не вважають за потрібне ходити і спілкуватися з клієнтами, а переадресовують вирішення цих питань своїм підлеглим. Це найпоширеніша помилка. Потрібно завжди знаходити час на особисте спілкування з клієнтом. Відсутність чіткого маркетингового плану розвитку також є негативним чинником, бо самих лише хороших ідей недостатньо. Всі ідеї потрібно викладати на папері і дивитися, наскільки вони є реальними з визначенням пріоритетів за наявними можливостями. Особливу увагу адвокатів Валентин Гвоздій звернув на неприпустимість формального коментування тієї чи іншої проблематики на запити журналістів. «Не потрібно писати лише для того, щоб «засвітитися» на шпальтах газети, бо якщо поданий матеріал непрофесійний, розумні люди зроблять зворотні висновки про професійний рівень такого адвоката», – зазначив доповідач.
Адвокат ЮК «Чернобай та Партнери» Олег Чернобай з власного досвіду та досвіду своїх колег розкрив деякі аспекти проблематики правильного викладення та тлумачення договорів у сфері інтелектуальної власності. На прикладі певних теоретичних положень він показав, як можна застосовувати ті чи інші норми права з метою побудови правильної позиції для захисту своїх клієнтів. На думку доповідача, через належність України до континентальної системи права у разі виникнення судового спору з приводу використання об’єктів інтелектуальної власності наразі застосовується певний нормативістський підхід. «Завдяки цьому в українських судах превалює ідеологія, що якщо адвокат зумів знайти певну норму права і показати її судді, тоді справа вирішується саме так, а якщо такої норми немає, тоді вона вирішується взагалі не відомо як. В такому разі починають діяти відмінні від правових чинники», – підкреслив доповідач. Ще однією проблемою в Україні є певна відмінність об’єктного та суб’єктного підходу до прав інтелектуальної власності. Коли в Україні розроблялися Цивільний кодекс і закони в галузі інтелектуальної власності, переважав так званий об’єктний підхід, тобто захист прав інтелектуальної власності стосувався виключно об’єкта та його власника. Однак зараз у всьому світі превалює суб’єктний підхід, коли на перше місце ставиться не питання наявності об’єкта, а питання наявності його творця, тобто людини, працею якої він створений. 
Новаторською темою для вітчизняного ринку юридичних послуг була доповідь адвоката, партнера ЮК «Правовий Альянс» Іллі Костіна щодо страхування професійної відповідальності в юридичній діяльності. Відповідно до Узагальненого кодексу правил для адвокатів країн Європейсько Співтовариства (п. 3.9.1) «адвокати завжди повинні бути застраховані від пред’явлення позовів, пов’язаних з недостатньою професійною компетентністю. Розмір страхового відшкодування визначається у розумних межах відповідно до ризику можливих помилок, допущених адвокатами в ході здійснення професійної діяльності». Так, європейський досвід юрбізнесу містить в собі практику страхування відповідальності співробітників юридичних компаній перед третіми особами, що сприяє імплементації такої практики провідними юридичними компаніями України у своїй діяльності. До кола європейських країн, в яких вимагається обов’язкове страхування, входять Німеччина, Франція, Швеція, Ірландія, Польща та Чехія. Еталоном можна вважати Австрію. Тут страхування від професійних ризиків є обов’язковим для будь-якого адвоката. При цьому Ілля Костін повідомив, що його компанія скористалася такою страховою послугою, і цим наблизилась до європейських стандартів в юридичній діяльності.
Маємо надію, що Форум «Адвокатура України. Київські дзвони» стане традиційним, й надалі буде сприяти підвищенню кваліфікації адвокатів та обміну корисним досвідом між фахівцями.
 
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________