Полілог влади, громадянського суспільства та юрнауки. 10 жовтня ц.р. НПУ ім. М.П. Драгоманова, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, КУП НАНУ, громадська організація «Феміда» та Центр правової освіти і науки провели на базі НПУ міжнародну наукову конференцію «Восьмі юридичні читання: правові проблеми взаємодії влади і громадянського суспільства», присвячену 20-річчю створення Інституту політології та права НПУ. Співголовами заходу виступили ректор НПУ, член-кореспондент НАНУ, академік Віктор Андрущенко та директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, академік Юрій Шемшученко. Модератором конференції став проректор із навчально-методичної роботи НПУ, директор Інституту політології та права, завідувач кафедри теорії та історії держави і права, академік Української академії політичних наук Богдан Андрусишин. Конференція розпочалася з чудового музичного концерту, що надихнув науковців на плідну співпрацю. Відкрив зібрання Віктор Андрущенко, який наголосив, що заслуга Інституту політології та права НПУ полягає в тому, що він готує вчителів з новою правовою ідеологією, в дусі гуманізму. Саме такий вчитель потрібен сучасній українській школі. Загалом за 20 років роботи інститут підготував 3,5 тис. випускників. За цей час його співробітники надрукували 2324 публікації. Інститут широко представлений і в мережі Інтернет. Лише за останній рік його сайт відвідало більше 236 тис. осіб. З доповіддю «Полілог влади, громадянського суспільства та юридичної науки» виступила завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Наталія Оніщенко. Вона звернула увагу на те, що, на жаль, з наукового обігу зникає поняття «законність» і часто принцип законності протиставляється принципу верховенства права. Але, на думку пані Оніщенко, це взаємодоповнюючі категорії. Вчений секретар Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Наталія Пархоменко виступила з доповіддю «Конституціоналізація законодавства як передумова гармонізації відносин між владою і суспільством». Вона звернула увагу на те, що влада і народ мають бути партнерами. Натомість сьогодні домінує недовіра народу до органів влади. В Україні не виконується близько двох третин судових рішень. З огляду на це більшає звернень громадян до Європейського суду з прав людини. І це не може не турбувати. На розвиток взаємодії громадянського суспільства і держави негативно впливає і несформованість середнього класу, який складає близько 10%. Член-кореспондент НАНУ, академік НАПрНУ, професор, директор Інституту законодавства ВР України Олександр Копиленко зазначив, що в українській школі законотворчості навчаються кращі студенти інституту, які після завершення навчання отримують сертифікати. Доповідь професора, завідувача кафедри політичної аналітики і прогнозування Національної академії державного управління при Президентові України, голови Національного комітету Міжнародної організації «Платформа «Діалог Євразії» Сергія Телешуна була присвячена міфам та соціальним наслідкам нового економічного порядку ХХІ століття. Зокрема, він зазначив, що нові реалії потребують нової якості управління. Про суспільно-правові проблеми розбудови інформаційного суспільства розповів директор Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрНУ, член-кореспондент НАПрНУ, заслужений діяч науки і техніки України Володимир Пилипчук. Він зауважив, що 120 країн світу розробляють інформаційну зброю і Україна має враховувати цю обставину, дбаючи про власну національну безпеку. Також вчений звернув увагу на нові законодавчі ініціативи у сфері інформаційного права, які можуть загрожувати правам громадян. Заступник директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, академік АПНУ Володимир Горбатенко з жалем констатував, що ми живемо в пострадянській державі, у якій немає нормального ставлення до опозиції. Більшість населення усвідомлює себе як пасивного суб'єкта політики. Відбувається неконтрольоване зростання соціальної нерівності, тоді як стабільним суспільством можна назвати лише те, у якому не менше 70% населення належать до середнього класу. Пострадянський синдром проявляється в тому числі і в жорсткому регулюванні державою атестації наукових кадрів. На завершення конференції учасники прийняли підсумковий документ, у якому зазначили, що за роки незалежності Україна зробила важливі кроки на шляху посилення впливу права на суспільні відносини, розвитку правової держави і громадянського суспільства. Але разом із позитивними змінами у правовому просторі сучасної української держави мають місце і негативні тенденції: непрозорість, закритість, забюрократизованість органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що перешкоджають ефективному діалогу влади та громадянського суспільства; девальвація таких правових цінностей, як свобода, рівність, справедливість, відповідальність; політизація правового простору та домінування принципу політичної доцільності над верховенством права; погіршення якості нормативно-правових актів, зниження ефективності законодавства. Зазначені тенденції впливають на ефективність соціальної дії права, створюють соціальну напругу, правовий нігілізм, зумовлюють деформацію правосвідомості. Усе це призводить до виникнення й ескалації різних видів соціальних конфліктів і створює перешкоди для взаємодії влади і громадянського суспільства. Учасники конференції вважають за доцільне:
Радим ГУБАНЬ
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|