Конституція України гарантує кожній особі в державі право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист свого права особа здійснює на власний розсуд, самостійно обираючи той чи інший засіб. Одним з альтернативних методів вирішення спорів є медіація, яку останнім часом усе частіше застосовують для врегулювання спірних питань.

Медіація передбачає спілкування віч-на-віч у присутності третьої особи – медіатора. Сторони спору зберігають повний контроль над ситуацією, а професійний посередник (медіатор) допомагає їм проаналізувати конфлікт, щоб вони змогли самостійно прийняти рішення, яке відповідатиме їхнім інтересам і задовольнить їхні потреби. Унікальність медіації в тому, що вона стимулює учасників взаємодіяти безпосередньо один з одним для розгляду спору як загальної проблеми, яка потребує вирішення, і для пошуку різних варіантів рішення, а також ставитися один до одного і до протилежних позицій із повагою. Крім того, процедура медіації фокусується більшою мірою на тому, що конфліктуючим сторонам належить робити в майбутньому, ніж на обставинах спору, які мали місце в минулому.

Медіатор організовує процес переговорів так, щоб допомогти виявити та проаналізувати справжні інтереси сторін, що іноді мають набагато більше значення, ніж правові позиції. Через те, що сторони у спорі не завжди готові говорити одна з одною про власні пріоритети та інтереси, без такої допомоги їм часто не вдається досягти згоди. Медіатор не має прямого впливу на зміст спору, він лише організовує процес, який відновлює зв'язок між сторонами та сприяє їх взаємопорозумінню, внаслідок чого підвищується креативність і готовність сторін до пошуку спільної позиції та з усіх можливих на перший план виступає оптимальне рішення.

Досвід зарубіжних країн
Ця технологія доволі широко застосовується у країнах із розвинутою правовою культурою. Наприклад, у Великобританії 80% комерційних спорів за допомогою медіації вирішуються протягом одного дня. Оскільки медіація ґрунтується на принципі добровільності, її учасники, як правило, не затягують виконання домовленостей. Так, у Нідерландах 70% всіх урегулювань, досягнутих у процесі медіації, виконуються протягом двох місяців. У Росії застосування медіації регламентується Федеральним законом «Про альтернативну процедуру врегулювання спорів за участю посередника (процедуру медіації)», який набрав чинності 1 січня 2011 р. Тому не дивно, що питання про запровадження медіації стало актуальним і в Україні.

Ситуація в Україні
На даний час у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону від 19.04.2012 р. № 10301-1, яким запропоновано визначити правові засади впровадження та проведення позасудової процедури врегулювання конфліктів за взаємною згодою сторін конфлікту (медіації) та за участю посередника (медіатора), принципи та порядок проведення медіації, а також статус медіатора. Так, медіація спрямовуватиметься на:

• вичерпання конфлікту шляхом досягнення його сторонами взаємоприйнятного рішення;
• відшкодування спричиненої конфліктом шкоди;
• якомога повне задоволення потреб сторін конфлікту;
• зниження рівня конфліктності сторін і запобігання поновленню конфлікту;
• відновлення правопорядку та соціального миру.

Переваги
Медіація сприяє знаходженню оптимального рішення і формуванню спільної точки зору.
Основними перевагами медіації є:

• економія часу та коштів. Порівняно із судовою процедурою вирішення спору шляхом медіації не є тривалим і може суттєво заощадити кошти сторін. Це можливо завдяки скороченню часу, необхідного для розгляду спору, зменшенню судових витрат та економії робочого часу співробітників компанії, які залучені до розгляду справи і змушені відволікатися від своїх безпосередніх обов’язків;
• приватність. Судовий розгляд – це відкритий для публіки і преси процес, а отже, кожен може дізнатися всі подробиці вашого спору, ділових стосунків чи приватного життя. Конфіденційність – один із принципів медіації, який дозволяє вирішити спір приватно і з гідністю;
• виграшне рішення для обох сторін. У медіації не існує переможця та переможеного. Її мета – знайти рішення, яке задовольнить обидві сторони. Тільки за цієї умови вона вважатиметься успішною. Що відвертішими будуть обидві сторони стосовно своїх потреб, то більше шансів, що вони зможуть знайти творче рішення, яке задовольнить їхні справжні інтереси, пов’язані як із минулою ситуацією, так і з майбутньою. У суді навряд чи застосовуватимуть подібний підхід до прийняття рішення;
• більша ймовірність виконання рішення. Сторони, які самостійно досягли згоди і виробили рішення спільно, спираючись на власні потреби, більше мотивовані виконати досягнуті домовленості, ніж особи, за яких рішення прийняла третя сторона (суд);
• збереження ділових стосунків. Угода, укладена в результаті медіації, є балансом інтересів і потреб сторін, за якого вони готові взяти на себе певні взаємні обов’язки. Така угода допомагає зберегти ділові стосунки сторін і зміцнити довіру між ними в майбутньому, на відміну від судової або арбітражної процедури, у якій одна зі сторін програє. Медіацію часто порівнюють із процесом зцілення, адже вона дозволяє сторонам відверто і безпосередньо поспілкуватися про те, що їх турбує, і узгодити подальшу взаємодію;
• неформальність процесу. Традиційний судовий розгляд – це змагальна процедура, яка може бути доволі агресивною, якщо сторони ворожо налаштовані одна щодо одної. Основну увагу тут приділяють фактам, тоді як на реальні інтереси сторін не зважають. Сторони спілкуються одна з одною опосередковано – через юристів і суддю. На противагу цьому медіація покликана допомогти сторонам налагодити безпосередній діалог і вирішити проблему шляхом співпраці. Медіація знижує емоційну напругу між сторонами, яка виникла внаслідок конфлікту. Це дозволяє учасникам розкритися і запропонувати найкращий варіант рішення. Крім того, за допомогою медіації можна за участі кількох сторін обговорити і узгодити позиції щодо широкого кола взаємопов’язаних питань, а не лише щодо вузького предмета спору.

Передумови
Медіація доцільна, якщо є такі передумови:

• посилення конфлікту, тобто за допомогою переговорів конфлікт не буде розв'язаний або може бути розв’язаний незадовільно;
• розв’язання конфлікту зайшло у глухий кут;
• сторони зацікавлені в гарних відносинах одна з одною в майбутньому;
• всі учасники конфлікту прагнуть до його узгодженого розв’язання;
• сторонам вистачає часу, щоб розробити узгоджене рішення.

Крім того, медіація може бути не тільки засобом врегулювання суперечки, але й превентивним засобом, що попереджає виникнення спору. Наприклад, медіація може бути використана для переговорів при укладенні контракту.

На нашу думку, правове врегулювання процедури медіації дозволить сторонам за добровільною згодою, на основі спільних інтересів, не звертаючись до системи судочинства, швидко та ефективно вирішувати спори шляхом проведення переговорів та досягнення взаємопорозуміння.

Відомо, що забезпечити виконання навіть сприятливого для сторони рішення іноді важко. Саме безпосередня участь сторін у виробленні взаємоприйнятного рішення підвищує гарантії того, що домовленість буде дотримана і виконана в майбутньому. Статистика підтверджує, що угоди, досягнуті в результаті медіації, виконуються набагато сумлінніше, ніж судові рішення. До того ж, якщо сторона не задоволена результатами медіації, ніщо не заважає їй звернутися до суду або повернутися до судового розгляду.

Вікторія ТІСНОГУЗ
виконавчий директор АО АФ «АКТІО»,
керівник департаменту медіації та стягнення боргів,
к.ю.н., адвокат, партнер