Сьогодні більшість спорів як майнового, так і немайнового характеру вирішуються в судовому порядку. Проте, як відомо, немає єдиного дієвого способу врегулювання конфлікту, який ідеально підходів би для кожної справи. В одних випадках судовий розгляд є необхідним та дієвим механізмом вирішення спору, який дозволяє досягти поставленої мети, а в інших – бездієвим та довготривалим, що не завжди влаштовує сторону, яка вдалася до судового розгляду, щоб відновити своє порушене право. На допомогу приходить позитивний правовий досвід зарубіжних країн, завдяки якому в пострадянському просторі поширився такий альтернативний спосіб вирішення спорів, як медіація.

Останніми роками проводиться чимало наукових досліджень у сфері медіації. Високий рівень мають публікації російських вчених щодо цього альтернативного способу вирішення спору, зокрема С.І. Калашнікова, О.І. Носирєва, О.В. Аллахвердова, O.Д. Карпенка та інші. В Україні питаннями медіації займалися Б. Леко, Г. Чуйко, Г. Єрьомінко.

а сторінках журналів та газет постійно описують переваги та недоліки процедури медіації, проте в Україні не було комплексного дослідження медіації та її ролі в юридичній компанії. Саме тому ми обрали цю тему для статті.

Аналіз чинного вітчизняного законодавства свідчить про те, що в Україні немає окремого нормативно-правового акта, який регулював би такий альтернативний спосіб вирішення спору, як медіація. Лише у травні 2006 р. вийшов Указ Президента України «Про концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів». Відповідно до зазначеного Указу одним із завдань концепції є «створення можливостей для розвитку альтернативних (позасудових) способів розв‘язання спорів». В Указі серед способів врегулювання спорів згадується медіація – діяльність професійних посередників, які спрямовують учасників юридичного спору до компромісу і врегулювання спору самостійно самими учасниками. Медіація має зменшити навантаження на суди загальної юрисдикції і є значно оперативнішим, менш витратним і формалізованим шляхом вирішення спорів.

Зараз у Верховній Раді України перебувають два законопроекти «Про медіацію», група експертів працює над вдосконаленням і об’єднанням цих документів. Отже, спостерігається тенденція до введення процедури медіації в українське законодавство, що завершиться прийняттям Закону України «Про медіацію».

Норми Господарського кодексу, Господарського процесуального кодексу, Цивільного кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу про адміністративне судочинство, Кримінально-процесуального кодексу України не містять такого виду альтернативного врегулювання спорів, як медіація. Проте чинне законодавство не виключає можливості застосування інституту медіації в Україні (укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову тощо).

Вітчизняне законодавство передбачає можливість укладення мирової угоди, яка на перший погляд дуже подібна до медіаційної. Проте слід зважити на те, що мирова угода затверджується судом, тобто наявна участь держави у врегулюванні спору та відповідні наслідки у зв’язку з її невиконанням. Укладання медіаційної угоди не вимагає участі держави у врегулюванні спору та породжує інші наслідки в разі її невиконання.

Слід зауважити, що медіаційну угоду допомагає укласти медіатор. І якщо він є юристом, то укладає угоду, спираючись на норми законодавства, прописує строки її виконання та інші умови, важливі з погляду законодавства.

Треба звернути увагу на те, що не всі спори можна вирішити за допомогою медіації. Немедіабельними є окремі спори про батьківство, подружні відносини, домашнє насильство, спори, одна зі сторін яких має наркотичну чи алкогольну залежність, тощо. У таких випадках краще вирішувати справи в судовому порядку.

В Україні медіація активно розвивається, про що свідчить практика вирішення спорів юридичними компаніями, досвід медіаційних центрів і законопроекти, подані до ВРУ, що стосуються процедури медіації.

Більшість провідних юридичних компаній надають медіаційні послуги. І якщо раніше клієнти мало знали про процедуру медіації, то сьогодні можна говорити про обізнаність громадян щодо процедури медіації. Інша річ, коли сторона не бажає вирішувати спір за допомогою медіації і наполягає на судовому процесі. У цьому разі головним завданням висококваліфікованого юриста має бути обґрунтування всіх переваг та недоліків того чи іншого способу вирішення спору.

МЮК «Александров та Партнери» неодноразово застосовувала такий альтернативний спосіб вирішення спору, як медіацію. Так, одна зі справ стосувалася будівництва багатоквартирного будинку. Акціонери не дійшли згоди стосовно окремих питань і хотіли припинити будівництво. Було проведено безліч переговорів за участю обох сторін. І завдяки досвіду та поміркованості медіатора вдалося досягти позитивного результату. Зрештою була укладена медіаційна угода, будівництво завершили, а будинок здали в експлуатацію.

Нерідко тривалі судові процеси завершуються процедурою медіації. Таке трапляється, коли сторони знесилені судовою тяганиною, марним витрачанням коштів і доходять висновку, що набагато простіше досягти згоди, ніж судитись. Особливо потрібна медіація тоді, коли сторони бажають зберегти партнерські відносини або коли розвиток їхнього бізнесу неможливий без участі іншої сторони.

Формування медіації в Україні потребує часу та зусиль, перш за все щоб змінити ставлення конфліктуючих сторін до альтернативних шляхів врегулювання спорів. Адже учасники процедури медіації можуть вдаватися до банального затягування часу і тим самим сприяти пропущенню тих чи інших процесуальних строків або використовувати медіацію, щоб отримати інформацію про реальний стан справ опонента для подальшого звернення до суду.

Головною метою клієнта, який переступає поріг юридичної фірми, є вирішення того чи іншого юридичного питання. У разі судового процесу клієнти та юристи керуються принципом «Перемогти всіх». Важливою відмінністю медіації є те, що вона застосовує принцип «Перемогти для всіх».

Сучасна юридична практика в Україні формує уявлення про те, що врегулювання конфлікту на досудовій стадії є найприйнятнішим для сторін. Чимало спорів вирішується мирним шляхом під час судового розгляду. Крім того, одним з основних завдань юристів є врегулювання правовідносин. І часто юристи (представники ворогуючих сторін) виконують деякі функції медіаторів у спорах.

Отже, юридична компанія не може стояти осторонь процесів, які відбуваються в суспільстві. Щоб бути конкурентоспроможною та успішною на ринку, їй необхідні висококваліфіковані та досвідчені фахівці, які зможуть впроваджувати процедуру медіації. А сама медіація є для юридичної компанії ще одним конкурентним способом, за допомогою якого вона може пропонувати клієнтам більший вибір варіантів вирішення проблем.

Ольга КРОНДА
к.ю.н., юрист МЮК «Александров та Партнери»