Президентом України застосовано право вето, за яким зверталася Уповноважений з прав людини Валерія Лутковська. У своєму листі до Президента пані Лутковська запропонувала застосувати право вето до змін до Закону «Про захист персональних даних» (далі – Закон).

Омбудсмен висловила такі основні застереження, які заслуговували стати мотивом для вето глави держави: ухвалені в цьому Законі зміни не вирішили головного завдання – приведення Закону у відповідність до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу, про що наголошували у своїх висновках експерти Ради Європи. На їх переконання, Законом не створюється незалежний державний орган у сфері захисту персональних даних, як це вимагається європейськими стандартами та передбачено Планом дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Чинний Закон у цій частині не відповідає й Додатковому протоколу Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Директиві ЄС щодо захисту осіб у зв’язку з обробкою персональних даних. Дуже важливо, що у Законі не повною мірою і не точно відтворено й перелік підстав для правомірної обробки персональних даних.

Як вважає Омбудсмен, внесені зміни не дозволили узгодити Закон із Законом «Про доступ до публічної інформації». Навпаки, із чинного Закону вилучалася важлива норма про можливість віднесення іншими законами окремих категорій персональних даних до таких, що не є інформацією з обмеженим доступом. Також збережено положення про те, що всі персональні дані є конфіденційною інформацією про особу, що не відповідає ст. 32 Конституції та Рішенню КСУ від 20 січня 2012 р. Такий підхід, в разі набуття чинності цим Законом, міг призвести до подальшого необґрунтованого обмеження доступу до публічної інформації з посиланням на конфіденційність персональних даних, що має місце нині.

На переконання Омбудсмена, ухвалений Закон наділяє уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних новими, не притаманними йому повноваженнями щодо здійснення технічного регулювання, оцінки відповідності та захисту персональних даних в інформаційно-телекомунікаційних системах. А це може призвести до встановлення контролю над обробкою персональних даних та втручання у вільну діяльність осіб, які здійснюють обробку персональних даних з використанням інформаційно-комунікаційних систем, з боку уповноваженого державного органу, а також до дублювання функцій центральними органами виконавчої влади.

На думку Уповноваженого, окремі положення Закону не узгоджуються з Конституцією, зокрема нова редакція ч. 1 та 9 ст. 6 Закону містить нечіткі та непередбачувані норми, що суперечать принципу юридичної визначеності, який є складовою верховенства права.