Економічна система будь-якої цивілізованої країни нерозривно пов’язана із фондовим ринком, адже цінні папери – один із найефективніших інструментів залучення коштів в економіку.

Верховною Радою України 4 липня 2012 р. було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» № 5042-VI (далі – Закон № 5042). Ним до законодавства України вносяться такі зміни.

1. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку надано повноваження звертатися до суду з позовом (заявою) про припинення акціонерного товариства.

Статтю 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів» (далі – Закон про держрегулювання РЦП) доповнено п. 311. Відповідно до нього НЦКПФР має право звертатися до суду з позовом (заявою) про припинення акціонерного товариства внаслідок:

• допущення при його створенні порушень, які неможливо усунути;
• неподання акціонерним товариством НКЦПФР протягом двох років поспіль інформації, передбаченої законом;
• неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства;
• нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль.

Частину 2 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон про держреєстрацію), що визначає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, доповнено такими підставами:

• неподання акціонерним товариством НКЦПФР протягом двох років поспіль інформації, передбаченої законом;
• нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль;
• неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Слід зазначити, що до внесення цих змін у НКЦПФР не було повноважень звертатися до судів із позовом про припинення акціонерних товариств, що не здійснюють діяльність. Це одна з причин існування на фондовому ринку України великої кількості акціонерних товариств, які не здійснюють господарську діяльність і цінні папери яких (так звані сміттєві акції) використовуються в операціях з відмивання «брудних» коштів.

2. При держреєстрації припинення юросіб – емітентів цінних паперів такі особи мають надати довідку НКЦПФР про відсутність зареєстрованих випусків цінних паперів, а акціонерні товариства – ще й розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення встановлено ст. 36, 37 Закону про держреєстрацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 36, ч. 5 ст. 37 цього Закону в разі проведення держреєстрації припинення акціонерного товариства крім документів, передбачених ч. 1 цієї статті, додатково подається копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена НКЦПФР.

У разі проведення держреєстрації припинення юрособи – емітента цінних паперів крім документів, передбачених ч. 1 цієї статті, додатково подається довідка відповідного органу НКЦПФР про відсутність нескасованих випусків цінних паперів цієї юрособи.

Відповідно до абзацу 3 ч. 3. ст. 36 Закону про держреєстрацію спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації спільно з НКЦПФР забезпечує отримання державним реєстратором інформації про емісію цінних паперів юрособами в порядку, встановленому спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації за погодженням з НКЦПФР.

Таким чином, зазначені зміни зменшать чисельність порушень законодавства та випадків, коли акціонерні товариства, що мають намір «реорганізуватися», не подають до НКЦПФР документів на зупинення обігу акцій АТ і звертаються безпосередньо до держреєстратора, що є прямим порушенням законодавства України.

3. Внесено зміни до порядку здійснення реклами на ринку цінних паперів.

Доповнено перелік інформації, що вважається рекламою цінних паперів та фондового ринку. Визначено, яка інформація не є рекламою цінних паперів та фондового ринку. Доповнено вимоги до реклами цінних паперів та фондового ринку.

4. Встановлено відповідальність за розповсюдження реклами на ринку цінних паперів без погодження з НКЦПФР.

Статтю 11 Закону про держрегулювання РЦП доповнено положеннями, що встановлюють штрафні санкції за:

• розповсюдження реклами на фондовому ринку без її попереднього подання НКЦПФР (у розмірі 50–150% вартості розміщеної реклами; за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, – у розмірі 150–300% вартості розміщеної реклами);
• неприпинення розповсюдження реклами цінних паперів у разі визнання емісії таких цінних паперів відповідного випуску недобросовісною або недійсною або визнання в установленому порядку випуску цінних паперів таким, що не відбувся (у розмірі 100–200% вартості розміщеної реклами; за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, – у розмірі 200–400% вартості розміщеної реклами);
• розповсюдження реклами після зупинення в установленому порядку такого розповсюдження НКЦПФР (у розмірі 150–300% вартості розміщеної реклами; за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, – у розмірі 300–600% вартості розміщеної реклами).

5. Встановлено, що юрособа не може бути притягнута до відповідальності за дії, що були предметом перевірки, за результатами якої не було виявлено правопорушень на ринку цінних паперів (ст. 12 Закону про держрегулювання РЦП).

6. Встановлено обов’язок нерезидентів при набутті істотної участі у фінансовій установі отримувати погодження.

Статтю 9 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» доповнено ч. 13, згідно з якою набуття нерезидентами істотної участі у фінансовій установі або збільшення її таким чином, що нерезидент прямо чи опосередковано володітиме або контролюватиме 10, 25, 50 і 75% статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи, здійснюється відповідно до вимог, встановлених цією статтею.

7. Внесено зміни до понятійної бази Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі – Закон про ЦП).

Згідно зі ст. 1 Закону ЦП асоційована особа – чоловік або дружина, прямі родичі особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка чи дружини особи, чоловік або дружина прямого родича.

Обіг цінних паперів – вчинення правочинів, пов’язаних із переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.

Посадові особи професійного учасника фондового ринку – голова та члени наглядової ради, голова та члени колегіального виконавчого органу (голова одноосібного виконавчого органу і його заступники), голова та члени ревізійної комісії (ревізори), корпоративний секретар, головний бухгалтер, голова та члени інших органів професійного учасника фондового ринку, утворення яких передбачено його статутом.

Пруденційні нормативи – кількісні та якісні показники, встановлені НКЦПФР з метою здійснення пруденційного нагляду, обов’язкові для дотримання професійними учасниками фондового ринку.

8. Встановлено обмеження щодо розірвання договорів купівлі-продажу цінних паперів, що укладено на фондовій біржі.

Закон про ЦП доповнено ст. 51, що встановлює особливості укладання, зміни, розірвання та виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів. Відповідно до цієї статті договір купівлі-продажу цінних паперів, що укладається на фондовій біржі, вважається укладеним з моменту фіксації фондовою біржею факту укладення договору відповідно до її правил.

Зазначений договір не може бути розірваний, крім випадків, передбачених законом.
Максимальні строки виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів встановлюються НКЦПФР.

9. Встановлено заборону надавати будь-які гарантії щодо отримання доходу (дивідендів) за простими акціями (ч. 7 ст. 6 Закону про ЦП).

10. Удосконалено норми, що визначають правовий статус ощадних (депозитних) сертифікатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону про ЦП ощадний (депозитний) сертифікат є неемісійним цінним папером, який видається на певний строк (під проценти, передбачені умовами його видачі).

Ощадні (депозитні) сертифікати існують виключно в документарній формі. До внесення зазначених змін ощадні депозитні сертифікати визначалися законодавством як емісійні цінні папери.

11. Встановлено заборону на звернення стягнення на грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами або що знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності, за зобов'язаннями торговця цінними паперами, не пов'язаними зі здійсненням ним функцій брокера (ч. 2 ст. 17 Закону про ЦП).

12. Встановлено, що операції щодо неемісійних цінних паперів можуть здійснюватися без участі або посередництва торговців цінними паперами.

Відповідно до ч. 8 ст. 17 Закону про ЦП (у редакції після внесення змін) правочини щодо цінних паперів мають вчинятися за участю або посередництвом торговця цінними паперами, крім випадків:

• розміщення емітентом власних цінних паперів;
• викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;
• здійснення операцій щодо неемісійних цінних паперів;
• внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;
• дарування цінних паперів;
• спадкування та правонаступництва цінних паперів;
• вчинення правочинів, пов’язаних із виконанням судових рішень;
• вчинення правочинів у процесі приватизації.

Відповідно до ч. 9 ст. 17 Закону про ЦП правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених ч. 8 цієї статті, є нікчемними.

В Україні законодавством передбачено три види неемісійних цінних паперів: векселі, заставні та ощадні сертифікати. До внесення змін операції з неемісійними цінними паперами мали здійснюватися за участі (посередництва) торговців цінними паперами.

Також слід звернути увагу на те, що в редакції ст. 17 Закону про ЦП до внесення змін у разі укладення договорів без участі торговців така діяльність вважалася професійною діяльністю на ринку цінних паперів. Після внесення змін договір, укладений без участі торговця, є нікчемним (якщо законом передбачена обов’язковість його залучення).

13. Торговців цінними паперами та фондові біржі зобов’язано подавати до загальнодоступної інформаційної бази даних НКЦПФР інформацію про всі вчинені за їхньої участі правочини щодо емісійних цінних паперів.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 та ч. 3 ст. 23 Закону про ЦП торговці цінними паперами та фондові біржі зобов’язані подавати до загальнодоступної інформаційної бази даних НКЦПФР про ринок цінних паперів для подальшого розміщення таку інформацію про всі вчинені за їхньої участі правочини щодо емісійних цінних паперів:

• найменування емітента цінних паперів та його ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
• вид, тип, клас, форму існування та форму випуску цінних паперів;
• міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів;
• кількість цінних паперів за кожним правочином;
• ціну цінних паперів;
• дату вчинення правочину;
• інші відомості, визначені НКЦПФР.

До зазначеної інформації не включаються відомості про сторони правочинів.

Порядок та строки подання торговцем цінними паперами зазначеної інформації, а також порядок її подальшого розміщення встановлюються НКЦПФР.

14. Внесено зміни до процедури публічного розміщення акцій додаткових емісій, якими передбачається, що публічне акціонерне товариство зобов’язане здійснювати публічне розміщення акцій додаткових емісій лише на фондовій біржі (ч. 1 ст. 33 Закону про ЦП).

15. Професійних учасників РЦП зобов’язано дотримуватися пруденційних нормативів і подавати до НКЦПФР розрахунок показників, що підтверджує виконання ними встановлених пруденційних нормативів (ч. 3 ст. 27 Закону про ЦП).

16. Встановлено, що кандидатури керівників фондових бірж і депозитаріїв погоджуються з НКЦПФР в установленому нею порядку. Кандидати на посаду керівників фондових бірж і депозитаріїв мають відповідати вимогам, встановленим НКЦПФР.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону про ЦП кандидатури керівників фондових бірж та депозитаріїв погоджуються з НКЦПФР в установленому нею порядку. Кандидат на посаду керівника фондової біржі та депозитарію повинен відповідати вимогам, установленим НКЦПФР.

17. Встановлено обов’язок подання власниками істотної участі у професійному учаснику РЦП інформації до НКЦПФР.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону про ЦП юридична особа, яка має істотну участь у професійному учаснику фондового ринку, зобов’язана повідомляти НКЦПФР про всі зміни структури її власності, а також подавати інформацію про ділову репутацію новопризначених керівників у місячний строк із дня настання відповідних змін в установленому Комісією порядку.

Фізична особа, яка має істотну участь у професійному учаснику фондового ринку, зобов’язана повідомляти НКЦПФР про всі зміни у відомостях про своїх асоційованих осіб, а також подавати інформацію про свою ділову репутацію в порядку та у строк, які установлені Комісією.

18. Встановлено обов’язок власників істотної участі у професійному учаснику РЦП повідомляти НКЦПФР про намір зменшити істотну участь у професійному учаснику РЦП або передати контроль над професійним учасником РЦП іншій особі.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону про ЦП юридична або фізична особа, яка має намір передати істотну участь у професійному учаснику фондового ринку іншій особі або зменшити її таким чином, що частка, яка належить особі у статутному (складеному) капіталі професійного учасника фондового ринку, або право голосу придбаних акцій (часток) в органах управління професійного учасника фондового ринку виявляться нижче рівнів 10, 25, 50 і 75%, або передати контроль над професійним учасником фондового ринку іншій особі, повинна повідомити про це такого професійного учасника фондового ринку і НКЦПФР в установленому Комісією порядку.

19. Доповнено перелік учасників фондового ринку об’єднаннями професійних учасників фондового ринку. Врегульовано діяльність саморегулівних організацій (далі – СРО) та об’єднань професійних учасників.

Відповідно до ст. 48 Закону про ЦП об’єднання професійних учасників фондового ринку може об’єднувати учасників, які здійснюють різні види професійної діяльності на фондовому ринку, і має бути зареєстровано в порядку, встановленому НКЦПФР.

Об’єднання має включати не менше 35% професійних учасників фондового ринку за кожним із видів професійної діяльності, визначених цим Законом, які воно об’єднує.

Об'єднання професійних учасників фондового ринку набуває статусу СРО за певним видом професійної діяльності на фондовому ринку з дня надання йому статусу СРО НКЦПФР. Порядок надання об’єднанню професійних учасників ринку цінних паперів статусу СРО та позбавлення такого статусу встановлюється НКЦПФР з урахуванням вимог цього Закону.

Одне об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів може набути статусу СРО за декількома видами професійної діяльності на фондовому ринку за умови дотримання вимог ч. 3 цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону про ЦП для набуття статусу СРО об'єднання професійних учасників фондового ринку має об'єднувати більше 75% професійних учасників фондового ринку за одним із видів професійної діяльності, визначених цим Законом.

20. Виправлено законодавчу колізію щодо правового статусу заставних.

До внесення Законом № 5042 до ст. 20 Закону України «Про іпотеку» змін щодо правового статусу заставних існувала колізія. Законом про ЦП заставна була віднесена до іпотечних цінних паперів, а Законом про іпотеку – до боргових. Відповідно до ст. 20 Закону «Про іпотеку» в редакції із внесеними змінами заставна віднесена до іпотечних цінних паперів.

21. Національний банк України зобов’язаний інформувати НКЦПФР про осіб, які мають намір набути або збільшити істотну участь у банку, що має ліцензію на професійну діяльність на фондовому ринку.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якщо зазначений у ч. 1 цієї статті банк має ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, НБУ інформує НКЦПФР про зазначених осіб, які мають наміри набути або збільшити істотну участь у такому банку.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 5042 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 р. з дня його опублікування. Нова редакції ст. 27 Закону про ЦП та зміни до Цивільного кодексу України набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 5042. Закон № 5042 було опубліковано в газеті «Голос України» від 14.08.2012 р. № 148-149.

Андрій САХНАЦЬКИЙ

партнер, адвокат Maestro&Partners Law group