Всі рубрики


Купівля нерезидентом у резидентів векселів: практичні аспекти.

Векселі доволі часто застосовують при розрахунках як з резидентами, так і з нерезидентами. Це пояснюється швидкістю та зручністю їх застосування. Проте існує багато проблем, що ускладнюють цей процес. Розглянемо деякі питання, пов’язані із застосуванням векселів в операціях з нерезидентами.


Чи можуть нерезиденти купувати векселі в резидентів

Перелік об'єктів, які можуть бути об'єктами інвестиційної діяльності, встановлено ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Відповідно до цієї статті об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути: будь-яке майно, в тому числі основні фонди й оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Законом «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 22.12.2011 р. № 4218-VI (далі – Закон № 4218-VI) до зазначеного переліку внесено зміни, згідно з якими об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути векселі.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про інвестиційну діяльність» цей Закон поширюється на інвестиційну діяльність на території України як резидентів, так і нерезидентів. Тобто з моменту набрання чинності Законом № 4218-VI (з 15 січня 2012 р.) векселі не можуть розглядатись як об'єкти інвестиційної діяльності як для резидентів, так і для нерезидентів.


Про підстави набуття векселів

Оскільки векселі виключені з об’єктів інвестицій, виникають питання: чи можна набути векселі на інших правових підставах, ніж здійснення інвестиції і як бути з векселями, купленими нерезидентами до набрання чинності змінами до Закону «Про інвестиційну діяльність»?

У Роз'ясненні Національного банку України щодо порядку іноземного інвестування в Україну від 20.06.2012 р. № 29-216/6171-6192 зазначено таке.
Порядок використання інвестиційних рахунків регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 р. № 492, згідно з якою інвестиційні рахунки призначені виключно для здійснення іноземними інвесторами інвестиційної діяльності в Україні.

Оскільки векселі не є об'єктом інвестиційної діяльності, використання нерезидентами-інвесторами інвестиційних рахунків для здійснення операцій з векселями забороняється (у тому числі коли векселі придбавались до набрання чинності змінами до Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

Слід звернути увагу на останній абзац наведеного Роз’яснення. У ньому встановлена заборона на використання нерезидентами-інвесторами інвестиційних рахунків для здійснення операцій із векселями (у тому числі й векселями, купленими до набрання чинності змінами до Закону «Про інвестиційну діяльність»).

Проте слід зауважити, що Законом не встановлено заборони на повернення інвестицій, здійснених у векселі. Повернення інвестицій може здійснюватися не тільки на інвестиційний рахунок нерезидента. Відповідно до пп. 3.1 і 3.4 Положення НБУ № 280 резидент має право перерахувати іноземну валюту при поверненні інвестиції на рахунок нерезидента в закордонному банку. У Роз’ясненні йдеться лише про інвестиційні рахунки нерезидентів. Зазначимо, що в Положенні № 281 відсутні норми, що забороняють купувати (обмінювати) іноземну валюту з метою повернення іноземних інвестицій за векселі.

З огляду на зазначене вважаємо, що резиденти можуть перераховувати іноземну валюту на рахунки нерезидентів для повернення інвестицій у векселі, придбані до внесення відповідних змін до Закону «Про інвестиційну діяльність».

Відповідно до ст. 1 Закону «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Дія Закону «Про інвестиційну діяльність» поширюється на здійснення інвестиційної діяльності на території України як резидентами, так і нерезидентами.

Якщо трактувати виключення векселів із переліку об’єктів інвестування як заборону їх купівлі, то ця заборона має поширюватися не тільки на нерезидентів, але й на резидентів. Однак ми вважаємо, що виключення векселів з об’єктів інвестування не забороняє взагалі купувати їх чи набувати на інших правових підставах.

Водночас Закон «Про інвестиційну діяльність» не містить чіткого розмежування інвестиційних та, наприклад, спекулятивних операцій і звичайних торговельних операцій. Але не будь-яка операція, що має на меті отримання прибутку або досягнення соціального ефекту, є інвестиційною.

Слід зауважити, що вексель може бути набутим за договором купівлі-продажу, міни, а також на інших правових підставах. Вексель може бути виданий резидентом нерезиденту в рахунок заборгованості, що виникла за фактично поставлені товари, роботи, послуги. Також вексель може бути в заставі. У разі неналежного виконання зобов’язань, що забезпечені заставою векселя, право власності на такий вексель може перейти до іншої особи. Набуття векселя на таких правових підставах за своєю суттю не може вважатися інвестицією.

Ми вважаємо, що купувати та продавати векселі дозволяється законодавством і такі операції не завжди можуть трактуватись як інвестиційна операція.


Щодо інвестування у векселі інститутів спільного інвестування

Обмеження щодо інвестування у векселі не розповсюджується на інститути спільного інвестування (далі – ІСІ). Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону «Про інвестиційну діяльність» інвестиційна діяльність з цінними паперами провадиться у порядку, встановленому законодавством про цінні папери та фондовий ринок.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» компанія з управління активами, що діє в інтересах венчурного фонду, має право придбавати за рахунок активів ІСІ векселі. Відтак, ІСІ мають право інвестувати у векселі.


Чи можна при купівлі-продажу цінних паперів у нерезидента розрахуватися векселем

Відповідно до п. 1.12 Положення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про порядок реєстрації акцій та облігацій іноземних емітентів в Україні» від 20.11.1997 р. № 42 забороняється оплата українських цінних паперів іноземними цінними паперами.

Таким чином, здійснювати оплату українських цінних паперів іноземними цінними паперами, у тому числі й векселями, забороняється. Отже, якщо при оплаті цінних паперів нерезидент видасть вексель, така операція порушить вимоги зазначеного положення. Якщо ж нерезидент розрахується векселями, виданими резидентами, це не порушить вимоги Положення № 42.


Андрій САХНАЦЬКИЙ
партнер, адвокат Maestro & Partners Law group

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________