Всі рубрики


Чому банку вигідне зростання курсу долара США, або Звідки у банку надприбутки.

Майже чотири роки минуло від початку фінансово-економічної кризи в Україні, а споживачі банківських послуг так і не відчули реального полегшення у ситуації із кредитами. Доходи більшості суб’єктів економіки зменшилися, а курс гривні до долару США так само тримається на рівні 8 грн., що на 60% більше курсу, який існував до жовтня 2008 р. Допомога держави у справедливому вирішенні питання простроченої заборгованості здебільшого має рекомендаційний характер або спрямована на захист інтересів банківського сектора.

Судова система час від часу ставала то на бік споживачів фінансових послуг, то на бік банків. Однак із прийняттям постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 ситуація кардинально змінилася: з березня 2012 р. на користь споживачів не прийнято жодного рішення. Або споживачі стали менш грамотними, або ж у банках почали працювати «особливі» юристи.


Звідки у банка беруться надприбутки

У багатьох споживачів банківських послуг виникло запитання: кому вигідний високий курс долара США? Вищі суди стверджують, що валютні ризики несуть і банки, і споживачі, а оскільки клієнти могли передбачити зміну курсу, керуючись попередніми значеннями гривні до іноземної валюти, то підстав для розірвання кредитних договорів немає. Спробуємо розібратися, чи дійсно банки несуть втрати від значного коливання курсів валют.

Для цього прослідкуємо дії банківського сектора у третьому кварталі 2008 р., коли відбулося підвищення курсу з 5,05 до 4,85 грн. за долар США. Більшість банків одразу відреагували збільшенням відсоткової ставки за кредитними договорами. Отже, посилення гривні негативно впливає на дохідність більшості банків в Україні. Це і не дивно – станом на грудень 2008 р. банки видали 734,022 млрд грн. кредитів (у гривневому еквіваленті), у тому числі 433,801 млрд грн. в іноземній валюті. Ситуація і сьогодні майже не змінилася. Так, станом на вересень 2012 р. питома вага кредитів в іноземній валюті складає 37%.

Якщо банкам невигідне послаблення іноземної валюти, можна припустити, що буде вигідне її посилення. Спробуємо відповісти на такі запитання: чи зросли прибутки банківського сектора у зв’язку зі зростанням курсу іноземної валюти і якщо так, то за рахунок чого та наскільки?

Уявімо, що банк залучає кредитні ресурси за кордоном під 10% річних у доларах США і за рахунок цих ресурсів надає споживачу кредит під 16% в доларах США. Дохід банку складає 6% річних у доларах США.

Нехай на момент видачі кредиту курс становив 5 грн. за 1 долар, а на дату дослідження складає 8 грн. (зміна курсу – 60%). Зі зміною курсу вартість обслуговування кредитних ресурсів для банку не зросла і продовжує становити 10% у доларах США, які покриваються за рахунок платежів клієнта у доларах США. Однак доходи банківські установи України отримують у гривні і витрати (заробітна плата, оренда офісів, платежі за світло тощо) також несуть у гривні, а тому у гривневому еквіваленті дохід банку через зростання курсу збільшився на ті самі 60%. Отримання банками надприбутків легко пояснити через зв’язок прибутковості та собівартості кредитної операції: зі зменшенням собівартості прибутковість кредитної операції зростає.

Із наведеного прикладу можна зробити такі висновки. По-перше, зі зменшенням курсу долара США банківські установи не залишилися у програші, оскільки відкоригували свою дохідність, змінивши відсоткову ставку за кредитами. По-друге, при збільшенні курсу долара США банки отримують надприбутки, пов’язані зі зменшенням собівартості кредитної операції, а також зі зростанням відсоткових ставок 2008–2009 рр., що не були повернуті до попереднього розміру після зростання курсу іноземної валюти. По-третє, через збільшення курсу іноземної валюти банки почали отримувати надприбутки у розмірі, що відповідає приросту курсу, а саме 60%.


Яка позиція судів із цього приводу, або Як суди тлумачать ст. 652 ЦК України

Усі наслідки зміни курсів були перекладені на плечі позичальників, а держава усунулась від вирішення проблеми, тому велика кількість споживачів банківських послуг звернулися у суди за захистом своїх прав.

Згідно зі ст. 652 ЦКУ в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін або в судовому порядку.

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень станом на листопад 2012 р. Вищим спеціалізованим та Верховним Судом України переглянуто близько 160 рішень за позовами позичальників до банків про розірвання кредитних договорів через різку зміну курсу гривні до долару США (ст. 652 ЦКУ). За наслідками перегляду судових рішень не було залишено в силі жодного рішення на користь споживачів банківських послуг.

Так, відмовляючи позичальникам у позовах на підставі ст. 652 ЦКУ, ВСУ у рішеннях від 22.12.2010 р. та від 16.02.2011 р., Вищий спеціалізований суд України в ухвалах від 21.09.2011 р. та від 15.02.2012 р. займають такі позиції.

По-перше, на думку судів, динаміка зміни курсу гривні з моменту її введення в обіг взагалі виключає можливість посилання на зміну курсу як на підставу для розірвання договору. Мовляв, споживач на основі попередньої динаміки міг передбачити зміну курсу і взяти кредит у гривні.

Однак такі висновки судів ґрунтуються на припущеннях і спростовуються таким. Для аналізу ситуації на валютному ринку і прогнозування поведінки валютних курсів використовують методи фундаментального і технічного аналізу.

Фундаментальний аналіз застосовується для прогнозування курсів валют у довгостроковому періоді та через свою складність використовується економічними інститутами, але аж ніяк не споживачами банків.

Tехнічний aналіз – це дослідження динаміки ринку в минулому з метою прогнозування майбутнього руху цін. Використовується особами, які мають фахову підготовку з користування відповідними комп’ютерними програмами, для короткострокового прогнозування курсу валюти. Цей метод передбачає використання складніших показників, ніж курс гривні до долару США за попередні періоди. Як бачимо, технічний аналіз також не під силу звичайному споживачу. Крім того, для прогнозування курсів у довгостроковому періоді від не підходить.

Цікаво, що у своїх рішеннях суди тлумачать ст. 652 ЦКУ, яка не містить обов’язку передбачити зміну курсів на майбутнє, оскільки йдеться виключно про суб’єктивне ставлення заінтересованої сторони до зміни курсу у вигляді незнання, або нерозуміння, або помилки, або недостатньої обачності, або з іншої причини, або за сукупністю всіх причин.
По-друге, на думку судів, згідно з п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту в разі надання кредиту в іноземній валюті всі ризики під час виконання зобов’язань несе позичальник (п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦКУ).

Однак згідно зі ст. 1 Закону «Про банки та банківську діяльність» банківська діяльність – залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

У постанові правління НБУ від 15.03.2004 р. №104 «Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» виокремлюється такий різновид валютного ризику, як трансляційний (ризик перерахунку з однієї валюти в іншу).

Згідно зі ст. 44 Закону «Про банки та банківську діяльність» банк впливає на рівень валютних ризиків у тому числі шляхом зміни відсоткової ставки.

З наведених норм випливає, що і банки як суб’єкти економічних відносин несуть валютні ризики під час кредитних операцій. Однак у більшості банківських договорів було передбачено право банку змінювати відсоткову ставку (впливати на валютний ризик). На жаль, кредитними договорами аналогічне право не було передбачено для позичальника, що поставило його у нерівні умови з банками.

Судам також слід було б відрізняти поняття кредитного ризику, який банк несе у межах залучених ресурсів, від спекулятивного доходу в результаті зміни курсів.
До того ж, покладаючи валютний ризик виключно на плечі позичальників, суди нівелюють принципи справедливості, добросовісності та розумності, закріплені п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦКУ, а також додаткові гарантії для споживачів, закріплені ч. 1 ст. 18, ст. 21 Закону «Про захист прав споживачів», а саме: принцип рівності сторін договору та несправедливість умов договору, які передбачають істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

По-третє, на думку судів, позивачі не доводять наявність одночасно всіх умов згідно зі ст. 652 ЦКУ.

Однак, на нашу думку, не потребує доведення та обставина, що споживачі банківських послуг не могли вплинути на зміну курсу гривні до долару США (п. 2 ч. 2 ст. 652 ЦКУ).

Також видається логічним, що, якби позичальник міг передбачити зростання курсу гривні до долару понад 60%, він не брав би кредит в іноземній валюті, а тенденція до посилення та стабільності гривні з 1 січня 2001 р. по 1 жовтня 2008 р. переконала його в іншому (п. 1 ч. 2 ст. 652 ЦКУ).

З огляду на викладене незрозуміло, про які саме недоведені обставини з переліку ч. 2 ст. 652 ЦКУ йдеться у рішеннях вищих судів? Чому вищі суди не конкретизують обставини, які потрібно було довести споживачам для обґрунтованості позову? Адже з огляду на вимоги ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення вищих судів також мають бути обґрунтованими.




Проблема зміни курсу гривні до долару США має щонайменше два аспекти. Один із них – юридичний: споживачу банківських послуг ніколи не перемогти суд, який підтримує банківський сектор. Інший аспект – людський – полягає в тому, що проблема валютних кредитів повністю перекладена на плечі позичальників, при цьому одна зі сторін договору отримує надприбутки за рахунок іншої.


Олександр ПЕРЕСОЛЯК
адвокат

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________