Всі рубрики


Пітерські зустрічі: про специфіку спадкування.

6–8 грудня в Санкт-Петербурзі пройшов міжнародний науково-практичний семінар «Спадкові правовідносини в нотаріальній практиці». Організатором заходу виступила Нотаріальна палата Ленінградської області за підтримки Федеральної нотаріальної палати Росії. У семінарі взяла участь делегація Української нотаріальної палати на чолі з президентом УНП Людмилою Павловою. Українські нотаріуси разом із колегами з Російської Федерації, Латвії, Естонії, Вірменії, Бєларусі та Казахстану детально обговорили основні положення національних законодавств про спадщину та порядку оформлення спадкових прав у країнах СНД і ближнього зарубіжжя, обмінялися досвідом щодо спадкових правовідносин у нотаріальній практиці своїх країн і порушили питання про надання міжнародної правової допомоги в галузі спадкових правовідносин.

Семінар розпочався із привітання голови Комісії Федеральної нотаріальної палати з міжнародної співпраці, президента Нотаріальної палати Ленінградської області Олени Москаль. Вона подякувала колегам за участь у заході та зауважила, що семінар не випадково вирішили присвятити питанням спадкування, адже саме ця категорія справ є найскладнішою в діяльності нотаріусів не лише Російської Федерації, але й усіх країн СНД та ближнього зарубіжжя. Пані Москаль переконана: щоб зменшити кількість проблем, які виникають під час оформлення саме цієї категорії справ, потрібне не лише бездоганне знання законодавчої нормативно-правової бази, але й знання нотаріальної практики інших країн, а також взаємодія нотаріусів як на національному, так і на міжнародному рівнях.

З вітальним словом до учасників заходу звернулася президент Федеральної нотаріальної палати Росії Марія Сазонова. Вона наголосила на актуальності теми семінару та підкреслила, що порівняльний аналіз норм цивільних кодексів країн пострадянського простору, які регламентують спадкування, засвідчує низку відмінностей у національних спадкових правовідносинах. Нотаріусам доводиться стикатися із цими відмінностями на практиці, а тому, щоб уникнути помилок, нотаріус повинен добре розуміти та враховувати особливості спадкового права відповідної країни. «Розраховую, що наш семінар буде не лише цікавим, але й корисним для учасників, допоможе їм зорієнтуватися у цих відмінностях. Ви отримаєте багато важливої та актуальної інформації про суперечності, які виникають під час спадкування за участі іноземного елементу», – наголосила Марія Сазонова.

Робота заходу базувалася на виступах, коментарях та дискусіях. Після вітальних слів організаторів першими перед присутніми виступили науковці. Учасників зацікавила доповідь директора Центру нотаріальних досліджень при Федеральній нотаріальній палаті, доцента кафедри цивільного процесу Уральської державної юридичної академії, доктора права Ігоря Медвєдєва. Він висвітлив нагальні проблеми спадкування за участі іноземного елементу. Підкреслюючи актуальність проблем міжнародного спадкування в нотаріальній практиці, пан Медвєдєв зауважив, що вони загострилися в умовах економічної глобалізації та соціальної міграції, які вчені вже охрестили другим великим переселенням народів.

Доповідач підкреслив, що за останні два десятиліття з Російської Федерації до інших країн на постійне місце проживання виїхало 1,5–3 млн громадян. Ще близько 1,5–2 млн російських громадян мешкають на територіях іноземних країн тимчасово. Внаслідок міграції у громадян автоматично з’являється власність у різних країнах, що ускладнює спадкові правовідносини, які одночасно пов’язані з правопорядком кількох країн. На думку Ігоря Медвєдєва, спадкування за участі іноземного елементу вимагає нового підходу, адже під час ведення таких спадкових справ нотаріуси стикаються з низкою специфічних проблем, пов’язаних із визначенням змісту іноземного права, прийняттям документів іноземного походження, засвідченням справжності нотаріальних документів на міжнародному рівні тощо.

Детально зупинившись на актуальних питаннях міжнародного спадкування, доповідач назвав п’ять основних підстав, за наявності яких спадкову справу можна зарахувати до категорії міжнародного спадкування. Об’єктивним наслідком кваліфікації спадкового правочину, ускладненого іноземним елементом, є визначення права, що використовуватиметься під час спадкування.

Пан Медвєдєв констатував, що на цьому етапі російський нотаріус, як правило, стикається з низкою колізійних норм. Так, для Росії і не тільки актуальною залишається проблема не завжди вдалих колізійних прив’язок, що роблять процес правозастосування непрогнозованим для його учасників, адже в спадковій справі фігурують декілька спадкових мас, що підпорядковуються спадковому праву різних країн. Норми Цивільного кодексу РФ та низки міжнародних договорів РФ про міжнародну правову допомогу (а таких РФ має близько чотирьох десятків) передбачають визначення правопорядку окремо для рухомого та нерухомого майна. Як правило, у РФ чинний такий порядок: рухоме майно успадковується за законами держави, на території якої востаннє проживав спадкодавець, а нерухоме – відповідно до законів країни, у якій воно розташоване. Однак на практиці, розглядаючи спадкові справи зазначеної категорії, нотаріуси часто стикаються з декількома спадковими масами різних правопорядків, виникає протиріччя інтересів, адже зацікавлені сторони вживають усіх заходів, аби керуватися законодавством тієї країни, яка забезпечує їхні права у переважному ступені.

«У глобальному масштабі було б доцільно створити єдину, передбачувану та зручну для всіх зацікавлених суб’єктів – кредиторів, держав, спадкодавців чи спадкоємців – систему, яка дозволяла б вирішувати правові ситуації незалежно від правопорядків різних країн. Однак запровадити таку систему заважають ментальна і технологічна складові», – зауважив Ігор Медвєдєв.

Наприкінці доповідач зазначив, що російські нотаріуси непокояться про справжність документів іноземного походження, які надаються іноземними державами під час ведення міжнародних спадкових справ, таких як заповіт, свідоцтво про смерть тощо. Зокрема, пан Медвєдєв порекомендував нотаріусам, вирішуючи питання про надання міжнародної правової допомоги, не забувати про низку альтернативних способів, які допоможуть перевірити отриманий іноземний документ на справжність, вирішити питання компетенції чи правозастосування. До них належать максимальний контакт із нотаріусами інших країн та використання можливостей зацікавлених осіб. На думку доповідача, російський нотаріус має право запропонувати спадкоємцям надати докази, необхідні для ведення спадкової справи.

Неабияке зацікавлення викликала доповідь завідувачки кафедрою цивільного права Санкт-Петербурзького державного університету, доцента Наталії Расказової. Вона на початку виступу підкреслила важливість зібрання міжнародної нотаріальної спільноти у Санкт-Петербурзі, назвавши його таким, що проходить у руслі європейських нотаріальних тенденцій сьогодення. Адже нещодавно в Гамбурзі була створена група спеціалістів, до складу якої увійшли вчені та юристи-практики, які працюватимуть над уніфікацією спадкового права Європи.
Наталія Расказова присвятила свою доповідь ефективному розподілу спадщини у РФ. Цю тему вона обрала не випадково: на її думку, саме питання про ефективний розподіл спадщини є основним для законодавців багатьох країн. У Російській Федерації воно регулюється і низкою законів, і Постановою Пленуму Верховного Суду РФ від 29.05.2012 р. У російському законодавстві ця тема представлена суперечливо. Пані Расказова детально зупинилася на трьох аспектах розподілу спадщини: правах під час розподілу спадщини того з подружжя, хто є живим, особливостях визначення обов’язкової частки у спадщині, а також відмові від спадщини. Доповідач дала нотаріусам практичні поради щодо оформлення таких правовідносин.

Своєю чергою, доцент кафедри цивільного права Санкт-Петербурзького державного університету Андрій Новиков проаналізував спірні аспекти спадкування за заповітом, зокрема висвітлив протиріччя з цього питання між Цивільним кодексом РФ та згаданою Постановою Пленуму Верховного Суду РФ, і роз’яснив нотаріусам, якими нормами вони мають керуватися, стикнувшись із цими протиріччями на практиці.

Слід зауважити, що за радянських часів спадкове законодавство союзних республік практично не відрізнялося, оскільки приймалося відповідно до загальносоюзних засад цивільного законодавства. Наразі ж спадкове законодавство країн пострадянського простору та ближнього зарубіжжя значно різниться. Представники цих країн, присутні на семінарі, розповіли про специфіку оформлення спадщини за національним законодавством, особливості правового регулювання спадкування за заповітом і за законом (а в деяких країнах – і за спадковим договором), а також про протиріччя та законодавчі прогалини, що даються взнаки при застосуванні спадкового права на їхній батьківщині.

Представники делегації нотаріусів Бєларусі розповіли, що з 2005 р. в їхній країні для громадян значно спрощено порядок вчинення нотаріальних дій, який тепер ґрунтується на принципі «єдиного вікна», в тому числі і при оформленні спадкових справ.

Згідно з латвійським законодавством спадкоємець не може прийняти спадщину без дозволу органів опіки та піклування, якщо не досяг 18 років.

З особливостями регулювання українським законодавством спадкових правовідносин за участі іноземного елементу присутніх ознайомила радник Президента УНП, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, к.ю.н. Ірина Лихолат. Колеги з інтересом слухали представницю української делегації, яка серед іншого розповіла про структуру та принципи роботи Спадкового реєстру України, порядок оформлення спадкових справ, свідоцтв про право на спадщину тощо. Особливий інтерес в учасників викликала розповідь про порядок посвідчення спадкових договорів.

Не менш цікавими були доповідь голови Комісії ФНП з використання інформаційних технологій Олега Головатюка «Спадщина та інформаційні технології в нотаріальній практиці» і виступи нотаріусів Санкт-Петербурга та Югри (Ханти-Мансійський автономний округ), які окреслили перспективи розвитку електронних технологій у нотаріальній практиці РФ і шляхи вдосконалення електронних засобів, що використовуються під час спадкових правовідносин, створення єдиних на території РФ інформаційних баз заповітів і спадкових справ.

Також на семінарі можна було почути точку зору представників Міністерства юстиції РФ із приводу надання міжнародної правової допомоги. Так, заступник міністра юстиції РФ Олена Борисенко підкреслила важливість проведення цього заходу та пообіцяла нотаріусам підтримку з боку органів юстиції у сфері міжнародної правової допомоги громадянам. Заступник директора Департаменту міжнародного права та співпраці Міністерства юстиції РФ Валерій Лисак детально зупинився на питаннях взаємодії Міністерства з компетентними органами іноземних держав і нотаріальними органами РФ з питань міжнародної правової допомоги щодо спадкових правовідносин, проаналізував основні міжнародні документи, ратифіковані РФ, що регулюють ці питання, зокрема порядок витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, від органів іноземної держави.

За результатами семінару було прийнято рішення надалі проводити відповідні заходи із залученням ще більшої кількості учасників, щоб обмінюватися досвідом з метою спрощення спадкових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, а також розвивати інформаційні технології, запровадження яких дозволить розширити взаємодію між нотаріусами різних країн та отримувати інформацію оперативно. На завершення зустрічі учасники обмінялися контактною інформацією для налагодження зв’язків та подальшого співробітництва.

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________