Всі рубрики


Судді обговорюють застосування КПК України.

10 грудня ц.р. під головуванням виконуючого обов’язки голови Вищого спеціалізованого суду України Станіслава Міщенка відбувся круглий стіл, на якому обговорювалися окремі питання застосування Кримінально-процесуального кодексу України, зокрема положень глави 21 щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

У роботі заходу взяли участь Радник Президента України – керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін, голова Державної судової адміністрації України Руслан Кирилюк, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, начальник Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України Василь Фаринник, перший заступник начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури Микола Гошовський, начальник першого управління Головного слідчого управління Служби безпеки України Валерій Удовиченко, керівники та судді апеляційних судів України.

Вітаючи учасників зустрічі, в.о. голови ВССУ Станіслав Міщенко підкреслив важливість таких заходів для напрацювання єдиних підходів до застосування положень КПКУ. «Вітчизняні науковці та практики справедливо назвали цей законодавчий акт другою Конституцією, що втілює основоположні гуманістичні ідеї та цінності у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Враховуючи сучасний досвід правоохоронної діяльності у демократичних країнах світу, законодавець у новому КПКУ передбачив виважену модель роботи повноважних державних органів, змінив концепцію досудового розслідування кримінальних правопорушень і розширив компетенцію його суб’єктів», – наголосив пан Міщенко. Водночас він зазначив, що з метою закріплення процесуальних гарантій дотримання конституційних прав і свобод новим Кодексом запроваджено надійні механізми правового захисту та допомоги, передбачено проведення негласних слідчих (розшукових) дій і уповноважено органи судової влади здійснювати контрольні функції під час досудового кримінального провадження.

Про перші позитивні результати дії нового КПК поінформував Андрій Портнов, який навів відповідні статистичні дані. Так, якщо у 2011 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирався щомісячно майже щодо 2 тис. осіб, то за період з 20 листопада по 6 грудня ц.р. – лише щодо 287 осіб. Як зазначив Радник Президента, можна прогнозувати, що за місяць цей показник становитиме близько 500 осіб, тобто в чотири рази менше, ніж раніше. «Ці цифри свідчать про те, що ми обрали правильний шлях», – переконаний Андрій Портнов.

Також він звернув увагу на те, що суди почали активніше використовувати альтернативні запобіжні заходи. За два тижні до судів подано 12 клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дев’ять з яких вже задоволено. Крім того, за період дії нового КПК подано 346 клопотань про проведення негласних слідчих дій. Таким чином, констатував пан Портнов, спостерігається тенденція до суттєвої гуманізації кримінального процесу. Водночас, зазначив Радник Президента, труднощі із запровадженням деяких новел зумовлені тимчасовою відсутністю практики їх застосування. Проте, за його словами, останнім часом спостерігаються умисні спроби дискредитувати КПК. Причому особи, які критикують нововведення, не обґрунтовують свої позиції або посилаються на неіснуючі положення Кодексу. Втім, наголосив Андрій Портнов, якщо проаналізувати результати дії нового КПК, можна впевнено сказати, що немає жодної системної проблеми, яка унеможливлювала б застосовування норм цього документа.

Учасники круглого столу детально розглянули питання про застосування глави 21 КПКУ щодо проведення негласних слідчих дій. Зокрема, Станіслав Міщенко проаналізував окремі положення цієї глави. Так, за його словами, уведення негласних слідчих (розшукових) дій є новелою процесуального закону, який визначає ці дії як різновид слідчих. «Ухвалюючи рішення про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слід пам’ятати, що ці дії проводяться, лише якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб, наприклад шляхом проведення «гласних» слідчих (розшукових) дій. Обов’язок доведення неможливості отримати такі відомості інакше, ніж у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, покладається на особу, яка заявляє клопотання про їх проведення», – зазначив доповідач.

Про організацію проведення негласних слідчих дій доповів Микола Гошовський. «Якщо говорити про революційні зміни, які запроваджує новий Кодекс, насамперед слід відзначити главу 21, у якій ідеться про негласні слідчі дії», – наголосив пан Гошовський. З набранням чинності КПК, зазначив доповідач, відбулися зміни у процедурі взаємодії слідчого, прокурора і слідчого судді.

На співвідношенні положень глави 21 КПК та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» детально зупинився голова Апеляційного суду Херсонської області Олександр Коровайко. Своєю чергою голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко акцентував увагу на забезпеченні прав і свобод людини при провадженні негласних слідчих дій та оперативної діяльності в рішеннях Європейського суду з прав людини. У продовження теми Назар Кульчицький ознайомив присутніх із вимогами Європейського суду з прав людини щодо підстав, порядку та меж втручання в особисте життя людини. Особливостям організації та проведення негласних слідчих дій працівниками органів внутрішніх справ і їх взаємодії зі слідчим суддею присвятив доповідь Василь Фаринник.

Також із доповідями виступили голова Апеляційного суду Дніпропетровської області Наталія Деркач, заступник голови Апеляційного суду Рівненської області Олег Полюхович, голова Апеляційного суду Закарпатської області Микола Крегул, голова Апеляційного суду Хмельницької області Віктор Ковтун, голова Апеляційного суду Чернівецької області Олексій Черновський, голова Апеляційного суду Івано-Франківської області Надія Стефанів та голова Апеляційного суду Чернігівської області Садіг Тагієв.

Підсумовуючи результати обговорення, Станіслав Міщенко підкреслив, що активна позиція суддівського корпусу та правоохоронних структур, неухильне дотримання ними вимог Конституції України та міжнародних договорів, впровадження у практику рішень Європейського суду з прав людини сприятимуть ефективній реалізації положень нового КПКУ, стануть запорукою дієвості принципу верховенства права, а також підвищать рівень довіри громадян до органів влади, у тому числі й судової.

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________