Всі рубрики


Моніторинг працівників.

Сучасні працівники прагнуть до більшої автономії, мобільності та творчості у своїй трудовій діяльності. Клієнти хочуть кращої якості товарів і послуг, а роботодавець – стабільності та прибутковості бізнесу. Як поєднати ці інтереси?

Насправді управлінських технологій чимало, і вони постійно розвиваються. Зупинімося на одній із базових – моніторингу працівників. Саме він дозволяє роботодавцю відстежувати дійсний стан справ, забезпечувати трудову дисципліну та раціональне використання ресурсів, як людських, так і матеріальних.


Розглянемо окремі форми моніторингу працівників як способу контролю та спостереження за діяльністю і трудовою дисципліною персоналу (технічні рішення). Слід зауважити, що трудова функція працівників і трудова дисципліна є різними поняттями. Трудова функція – це виконання завдань, обумовлених трудовим договором та/або посадовою інструкцією й іншими локальними актами роботодавця. Ключове запитання – яку роботу виконує працівник? Трудова дисципліна – це виконання завдань відповідно до встановленого трудового розпорядку та правил безпеки. Ключове запитання – як працівник виконує свою роботу? Моніторинг фокусується переважно на питаннях трудової дисципліни. Отже, проаналізуємо такі форми моніторингу:

  • відеоспостереження;
  • моніторинг телефонних розмов;
  • GPS-технології.


Правова проблематика

Правова проблематика заявленої теми полягає в тому, що, з одного боку, архаїчне трудове законодавство практично оминає питання моніторингу працівників. При цьому технології моніторингу давно випередили законодавця, є функціональними та корисними для роботодавців і впроваджуються дедалі активніше. З іншого боку, інформаційне законодавство все-таки передбачає поняття моніторингу працівника, адже містить поняття збору інформації про особу та її приватне життя.
Оскільки фактично моніторинг здійснюється в багатьох компаніях, його належне правове обґрунтування слід забезпечити принаймні на рівні локальних актів роботодавця. Це дозволить досягти правової визначеності, легальності моніторингу та обов’язковості правил, впроваджених у рамках трудових відносин сторін. А отже, допоможе запобігти виникненню конфліктних ситуацій із працівником із приводу здійснення моніторингу як процесу, а також використання отриманої інформації.

У ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII сказано: «Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб».

Таким чином, збір інформації є предметом регулювання законодавства про інформацію, а тому роботодавець при організації моніторингу працівників повинен забезпечити баланс між власними потребами та приватними інтересами особи.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI «персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована». Тобто будь-які відомості про працівника, починаючи із зображення особи, її поведінки та висловлювань, а також інші відомості, зібрані за допомогою технічних засобів, у тому числі відеокамер, комп’ютерних систем та інших пристроїв, що фіксують діяльність особи, є персональними даними.

Отже, моніторинг працівника є не що інше, як збір персональних даних про особу з погляду Закону «Про захист персональних даних», а тому вимоги законодавства у цій частині повною мірою стосуються й роботодавця, котрий стежить за працівниками.

Практичні поради щодо юридичного оформлення відносин із приводу моніторингу працівників полягають у тому, що роботодавець повинен: (1) регламентувати внутрішні процедури моніторингу та (2) довести їх до відома працівників. Тим самим забезпечується правова чистота такого процесу, як відеозйомка особи, моніторинг телефонних розмов чи відстеження руху службового автомобіля, обладнаного системою GPS.


Відеоспостереження

Основна перевага цього способу моніторингу полягає в тому, що аудіовізуальна інформація є наочною та інформативною в аспекті з’ясування подробиць трудової дисципліни, виявлення фактів розкрадання чи інших майнових правопорушень. В окремих випадках відеоспостереження є способом контролю не тільки за самими працівниками (час відвідування, безпека праці, виконання певної роботи), але й за їхніми стосунками із клієнтами компанії, зазвичай ідеться про банки та магазини.

Рекомендуємо роботодавцю прийняти наказ про організацію відеоспостереження, у якому чітко вказати, наприклад, що приміщення та територія компанії (офіс, складські та виробничі приміщення, подвір’я, вхід до будинку, контрольно-пропускний пункт тощо) можуть обладнуватись системами відеоспостереження. Доцільно також зробити застереження, що відповідний матеріал і зібрані персональні дані можуть бути використані з метою підтримання загальної та особистої безпеки, контролю доступу до приміщень і території компанії, а також для організації трудових відносин, зокрема для вирішення дисциплінарних та інших питань. Доцільно обумовити строк зберігання інформації, наприклад три роки з моменту зйомки, а також відповідального за її зберігання. Зібрані персональні дані про працівників можна вважати такими, що обробляються в базі персональних даних «Працівники». З таким наказом слід ознайомити всіх працівників, тим самим забезпечивши їх поінформованість про відеозйомку.

Зарубіжні компанії також практикують застосування попереджувальних табличок із зображенням відеокамер, які символізують відеозйомку. Віднедавна вітчизняні роботодавці перейняли цей досвід. Як правило, таблички рекомендовано супроводжувати написом: «Відеоспостереження здійснюється з метою забезпечення заходів загальної та колективної безпеки. Персональні дані, отримані шляхом відеоспостереження, використовуються виключно володільцем персональних даних і не передаються третім особам». Передбачається, що особа, яка перебуває у приміщенні, могла ознайомитись із попередженням і дала мовчазну згоду на відеозйомку. Судова практика допускає використання відеоматеріалу при розгляді трудових спорів. Отже, відеоматеріал з правового погляду має доказове значення.

Так, Овідіопольський районний суд Одеської області, розглядаючи цивільну справу про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, при вирішенні спору посилається на відеозапис. Відповідно до обставин справи працівника було звільнено у зв’язку з втратою довір’я через фальсифікацію звітних даних тощо. Факти правопорушень з боку звільненого працівника, зокрема, підтверджувались «поясненнями особи 11 щодо методів проведення звірки (контролю) даних відеозапису з демонструванням відеозапису під час роботи зміни особи 1 з даними контролерів-касирів» (рішення у справі № 2/1521/245/12 від 14.06.2012 р.).

Ворошиловський районний суд м. Донецька при розгляді позову про визнання звільнення незаконним, зміну формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди також послався на відеозапис. Відповідно до обставин справи «у ТОВ «Торговельний будинок «Амстор» здійснюється відеонагляд та існує служба безпеки, яка одразу фіксує подібні порушення... У результаті службового розслідування при перегляді відеозапису з камер спостереження та звірки з аналізом по касовим стрічкам також встановлено, що особа 1 незаконно здійснювала операції зі скасування замовлень і привласнила грошові кошти» (рішення у справі № 2-515/10 від 12.10.2010 р.).


Моніторинг телефонних розмов

За загальним правилом моніторинг телефонних розмов не допускається, адже це можна кваліфікувати як порушення таємниці телефонних розмов, гарантованої ст. 31 Конституції України: «Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо». Крім того, моніторинг статистики дзвінків (абонентські номери, тривалість і час розмов) також може зачіпати питання про таємницю телефонних розмов.

Важливо зробити застереження, що конституційний принцип таємниці телефонних розмов стосується саме таємного моніторингу, коли абонент не знає про такий процес.

У call-центрах банків, страхових та інших компаній віднедавна запроваджено звукове попередження про те, що «з метою підвищення якості обслуговування телефонну розмову може бути записано». Отже, прослуховування і запис можуть стосуватись як клієнтів, так і власне працівників компанії.
По відношенню до працівників рекомендуємо роботодавцю видати наказ, яким передбачити можливість фіксації (запису) ы подальшого прослуховування телефонних розмов, ведення статистики дзвінків працівників, котрі здійснюються за допомогою робочих телефонів. Доцільно також зробити застереження, що відповідний матеріал і зібрані персональні дані можуть використовуватись із метою забезпечення оцінки якості обслуговування, статистики, вдосконалення якості послуг, а також для вирішення дисциплінарних та інших питань. Рекомендовано обумовити строк зберігання інформації, наприклад три роки з моменту запису, а також визначити особу, відповідальну за її зберігання. Зібрані дані про працівників можна вважати такими, що обробляються у базі персональних даних «Працівники». З наказом слід ознайомити всіх працівників, тим самим забезпечивши їхню поінформованість про прослуховування чи іншу фіксацію телефонних розмов, статистики дзвінків тощо.


GPS-технології

GPS (англ. Global Positioning System) – система глобального позиціонування, що становить сукупність радіоелектронних засобів і дозволяє визначати положення та швидкість руху об'єкта на поверхні Землі або в атмосфері. З погляду приватності GPS дозволяє визначити, де та коли перебувала особа (наприклад, керуючи автомобілем), з якою (дозволеною чи ні) швидкістю рухалась, чи відхилялась від маршруту (у приватних цілях), якою була довжина маршруту, скажімо, порівняно із показниками, задокументованими у звіті водія про витрату пального. Тобто в багатьох випадках GPS дозволяє перевірити діяльність працівника та транспортні витрати при роз’їзному характері роботи. Рекомендації щодо юридичного оформлення процесу моніторингу за допомогою GPS такі ж, як і у випадках відеоспостереження та моніторингу телефонних розмов.

Свого часу проектом Трудового кодексу України, винесеним на розгляд Парламенту народними депутатами В.Г. Харою, Я.М. Сухим та О.М. Стояном, передбачалось надання роботодавцю права здійснювати контроль працівників із використанням технічних засобів. Так, ст. 28 проекту закріплювалось, що «роботодавець має право контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників».


Оксана ВОЙНАРОВСЬКА
партнер


Владислав ПОДОЛЯК
провідний юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-12 | 30 червня
Тема тижня:
Трудове право
Тема тижня
  • Звільняти не можна залишити
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________