Всі рубрики
Зміна учасників ТОВ, якщо один із них помер.

В Україні переважна більшість товариств з обмеженою відповідальністю створені двома-трьома фізичними особами. Деяким успішним компаніям виповнилося 10–15 років, але часто позитивний досвід ТОВ не переноситься на відносини між учасниками та спадкоємцями. Якщо один із учасників помер, а його частка складала не менше 40% статутного капіталу, в інших учасників, якщо вони не бажають приймати до ТОВ спадкоємців померлого, виникне спір щодо реєстрації нової редакції статуту ТОВ державним реєстратором.

Так, відповідно до ст. 55 Закону „Про господарські товариства” у зв'язку зі смертю громадянина – учасника товариства спадкоємці мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Для відмови у прийнятті спадкоємця до ТОВ іншим учасникам необхідно вирішити це питання на зборах учасників, на яких також перерозподілити частку померлого чи зменшити статутний капітал ТОВ і внести відповідні зміни до статуту.

Якщо вказані дії будуть вчинені учасниками, частка яких за життя померлого не перевищувала 60% статутного капіталу ТОВ, то, як свідчить практика державних реєстраторів, документи, подані для державної реєстрації змін до статуту, будуть залишені без розгляду із зазначенням неповноважності загальних зборів учасників ТОВ, оформленої відповідним протоколом як підстава. Державні реєстратори посилаються на ст. 60 Закону „Про господарські товариства”, згідно з якою загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше ніж 60% голосів.
Залишення документів без розгляду оформляється повідомленням державного реєстратора (далі – повідомлення).

Наведемо аргументи на підтвердження незаконності такого повідомлення, що їх містила адміністративна судова справа про визнання протиправними дій державного реєстратора із залишення документів без розгляду.

На час створення ТОВ (позивач) його учасниками були дві фізичні особи: громадянин М.Е. із часткою 60% статутного капіталу та громадянин К.О. із часткою 40%. Громадянин М.Е. помер. Отже, склад учасників ТОВ змінився, що спричинило необхідність внесення до статуту змін, які підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Згідно зі ст. 59 Закону «Про господарські товариства» внесення змін до статуту ТОВ належить до компетенції загальних зборів. Загальними зборами ТОВ, у яких брав участь єдиний живий учасник, К.О., було прийнято рішення:

  • відмовити спадкоємцям М.Е. у прийнятті до складу учасників ТОВ;
  • сплатити спадкоємцям М.Е. вартість частини майна ТОВ, пропорційну частці у статутному капіталі померлого (60%) станом на день смерті;
  • затвердити статут ТОВ у новій редакції із часткою К.О. у статутному капіталі 100% при розподілі йому частки померлого – 60%.

Залишення державним реєстратором комплекту документів, які подав позивач і які необхідні для здійснення реєстраційної дії „Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи”, без розгляду є протиправним із таких причин.


По-перше

Згідно зі ст. 58 і 60 Закону «Про господарські товариства» вищим органом ТОВ є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше ніж 60% голосів.
У ст. 114 ЦКУ сказано, що учасником товариства може бути фізична або юридична особа.

Фізичною особою є людина як учасник цивільних відносин. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження і припиняється в момент смерті (ст. 24–25 ЦКУ).

Представництво припиняється в разі смерті особи, яка видала довіреність (ст. 248 ЦКУ).

Згідно зі ст. 4 Закону «Про господарські товариства» установчі документи мають містити відомості про склад учасників товариства.

А у ст. 116 ЦКУ сказано, що брати участь в управлінні товариством мають право тільки учасники (тобто живі люди).

Здатність своїми діями набувати цивільних прав та здійснювати їх має лише жива фізична особа (ст. 30 ЦКУ).

Отже, загальні збори ТОВ можуть складатися виключно з учасників, тобто із живих людей, чи їх представників.

Склад учасників зазначається у статуті. При цьому загальна кількість голосів усіх таких учасників приймається за 100%.

У разі смерті фізична особа – учасник товариства перестає бути його учасником і втрачає здатність до участі в управлінні ним (у тому числі не може брати участь у загальних зборах особисто чи через представника).

Таким чином, померлий учасник не має голосу в управлінні товариством, і зібрати загальні збори за його участі неможливо. У разі смерті одного з учасників ТОВ загальні збори складаються з інших живих учасників.

При цьому 100% голосів складають голоси всіх живих учасників, хоча за статутом їхні голоси номінально становлять менше 100%.


По-друге

Державний реєстратор не взяв до уваги положення закону, які підлягали застосуванню при здійсненні реєстраційної дії „Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи”.

Так, ч. 2 ст. 55 Закону «Про господарські товариства» встановлено, що при відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.

За змістом вказаної правової норми товариство має право відмовити спадкоємцям у прийнятті до складу учасників. Така відмова має виходити саме від інших живих учасників. При цьому голос померлого чи його спадкоємців не враховується.

Отже, саме інші учасники вирішують це питання, і саме їхні голоси беруть участь у голосуванні та формуванні повноважності зборів.


По-третє

Державний реєстратор не взяв до уваги положення Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, які підлягали застосуванню при здійсненні реєстраційної дії.

Згідно зі ст. 4 та 29 цього Закону зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Для державної реєстрації змін юридична особа повинна, зокрема, подати:

  • реєстраційну картку;
  • примірник оригіналу рішення про внесення змін до установчих документів;
  • документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;
  • оригінал чинних установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію;
  • два примірники установчих документів у новій редакції.

Частиною 4 ст. 29 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” встановлене спеціальне правило щодо реєстрації змін до статуту на підставі факту смерті фізичної особи – учасника: „У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи – засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені ч. 1 цієї статті, додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи або документа, що є підставою для його видачі відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану”.

Отже, за змістом цієї правової норми відмова у прийнятті спадкоємців померлого до складу засновників товариства виходить від інших засновників, які залишилися, без урахування голосів померлого.

Оскільки в ТОВ було два учасники – фізичні особи, то у зв’язку зі смертю М.Е., який мав 60% голосів, відмова у прийнятті його спадкоємців до товариства має виходити саме від іншого учасника – К.О. На загальних зборах ТОВ, оформлених протоколом, рішення про відмову у прийнятті спадкоємців М.Е. до складу засновників прийняте саме за участі єдиного живого учасника – К.О.

Отже, на підставі загальних норм і норм спеціального закону загальні збори учасників ТОВ є повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють часткою статутного капіталу ТОВ 60% і менше в разі смерті учасника, який володів 40% голосів і більше.


Олександр ПИСАРЕНКО
адвокат, керівник Юридичного бюро Писаренка

 

 

 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№9-14 | 24 вересня
Тема тижня:
Банкрутство
Тема тижня
  • Урахування процесуальних нюансів допоможе боржникам і кредиторам уникнути зайвих витрат.
  • Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________