Новий Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає таку форму медіації, як укладення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим) угоди про примирення. Вона може бути укладена на всіх стадіях кримінального провадження, аж до виходу суду до нарадчої кімнати.

Інститут угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим) є новелою кримінально-процесуального законодавства України. Воно чітко визначає, коли саме може бути укладено таку угоду. Відповідно до КПКУ укладення угоди про примирення можливе у випадках вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального проступку, злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів, провадження щодо яких здійснюється у рамках приватного обвинувачення (перелік цих злочинів наведено у ст. 477 КПКУ).

Текст угоди про примирення має чітко відповідати нормам, встановленим чинним законодавством. Зокрема, у першому абзаці слід вказувати сторони, а також їхні особисті дані: прізвище, ім'я та по батькові; процесуальний статус особи (ким є особа – потерпілим чи підозрюваним (обвинуваченим); дату, місяць, рік народження, місце народження, національність; серію та номер паспорта, коли та ким його було видано. Також доцільно зазначати адресу реєстрації та фактичного місця проживання осіб.

У другому абзаці угоди про примирення зазначається формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Необхідно також прописати в цьому розділі фабулу, яка зазначається в повідомленні про підозру, та вказати кваліфікацію діяння за статтею Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за злочин.

У наступній частині угоди про примирення доцільно перелічити істотні обставини, які мають значення для її укладення. Ними можуть бути обставини, передбачені чинним Кримінальним кодексом України, що пом’якшують відповідальність особи (наприклад, з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину тощо), посткримінальна поведінка особи (наприклад, відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, тощо) та інші.

Розмір шкоди, завданої потерпілому, обов’язково має бути зазначений у тексті угоди. Якщо підозрюваний (обвинувачений) відшкодовує шкоду грошима, слід зазначити її розмір у грошовому еквіваленті. В угоді також може бути зазначено обов’язок відшкодовувати шкоду помісячно (наприклад, якщо ушкоджено здоров’я потерпілого). У цьому разі можна передбачити відповідні платежі аж до суттєвого поліпшення здоров’я потерпілого або до його повного одужання.

Правильною є думка Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладена в увалі від 11.04.2013 р. у справі №5-2008км13, де зазначено: «Закон не вимагає, щоб таке відшкодування або усунення шкоди було здійснено у повному обсязі. Важливо, щоб винним були задоволені претензії потерпілого. Так, задоволення матеріальних претензій може мати місце і частками протягом періоду часу, визначеного сторонами».
Щоб правильно вибрати покарання, яке буде затверджене в угоді про примирення, укладеній між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим), згідно зі ст. 12 ККУ слід зазначити тяжкість вчиненого злочину. Також необхідно вказати, чи вчинений злочин підозрюваним (обвинуваченим) вперше або ж судимість за вчинення злочину була знята з особи чи погашена.

Окремим рядком щодо кожної сторони угоди про примирення необхідно зазначити, що при її укладенні має місце вільне волевиявлення особи і що до неї не було застосовано ні фізичний, ні психологічний тиск. Це твердження має бути засвідчене в тексті угоди сторонами, тобто окремо підписом потерпілого, біля якого необхідно поставити ініціали та прізвище. За такою ж аналогією проставляється підпис підозрюваного (обвинуваченого).

В угоді про примирення сторони узгоджують покарання. Таке узгодження можливе лише в рамках, визначених ККУ. Припускається також врахування положень ККУ, у яких передбачено можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 ККУ) можливе лише при вчиненні злочину невеликої тяжкості або неумисного злочину середньої тяжкості за умови, що особи примирилися між собою і винна особа повністю компенсувала збитки потерпілому.

Думка Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ викладена в ухвалі від 22.12.2011 р. у справі №5-4403км11, де зазначено: «Апеляційний суд обґрунтовано звільнив особу 5 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 ККУ, на підставі ст. 46 ККУ та скасував вирок суду першої інстанції у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а саме недотриманням вимог ст. 46 ККУ та рекомендацій, закріплених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. №12, відповідно до яких за наявності передбачених ст. 46 ККУ підстав суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності».

Окремо сторони підтверджують підписами, що їм відомо про наслідки укладення угоди про примирення. Угода про примирення також містить роз’яснення потерпілому про обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і 424 КПКУ, позбавлення права вимагати в подальшому при¬тягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне право¬порушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Таке роз’яснення прав засвідчується підписом потерпілого. Окремо в угоді роз’яснюється підозрюваному (обвинуваченому), що його право на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і 424 КПКУ обмежено, а він відмовляється від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПКУ. Таке роз’яснення прав винній особі засвідчується її підписом.

Угоду про примирення доцільно складати у трьох оригінальних примірниках, які матимуть однакову юридичну силу (по одному примірнику для сторін угоди і один для матеріалів провадження). Про це також необхідно зазначити в тексті угоди.

У кінці угоди про примирення мають бути реквізити та підписи сторін. У реквізитах сторін бажано зазначити також паспортні дані сторін, за якими можна ідентифікувати особу.

Обов’язкові елементи угоди про примирення чітко вказані у КПКУ. Ми ж навели розширені дані щодо кожного положення, зазначеного в цьому кодексі. Слід також пам’ятати, що призначення покарання можливе лише в рамках кримінального законодавства України, тому виходити за них при укладанні угоди не можна.

Галина БЕЛЬМАС
адвокат, партнер ЮК «АРЕС»