|
Актуальність юридичних праць Ганса Кельзена для сучасних України та Австрії. 4 жовтня ц.р. Київський університет права Національної академії наук України спільно з Посольством Австрії провів міжнародну конференцію «Актуальність юридичних праць Ганса Кельзена для сучасних України та Австрії». Це перша міжнародна конференція, присвячена 132-й річниці від дня народження видатного австрійського науковця і діяча Ганса Кельзена. Захід відвідали поважні гості – науковці та політики. Зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм, професор з Австрії Герберт Шамбек – один з учнів відомого австрійського філософа Ганса Кельзена, ректор Київського університету права НАНУ, професор Юрій Бошицький, перший Омбудсман України Ніна Карпачова. Головною темою зустрічі став вплив праць науковця-філософа на сучасну правову систему України.
Спадок Ганса Кельзена відомий не лише в Австрії, але й далеко за її межами. Він був засновником і суддею першого у світі конституційного суду. Внесок Кельзена у розвиток науки міжнародного права є неоціненним, особливо з погляду співвідношення міжнародного та національного права. Сьогодні як вітчизняні, так і іноземні юристи-міжнародники продовжують дослідження у цій сфері. Кельзен був прихильником теорії примату міжнародного права над національним. Отже, основними тезами науковця є: необмеженість дії міжнародного права в часі, просторі та за предметом; безумовний примат міжнародного права над національним; заперечення суверенітету держави; визнання основними суб’єктами міжнародного права в першу чергу індивідів, а лише потім держав як посередників між міжнародним правопорядком та індивідами. До того ж згідно з цією теорією між двома системами права існують внутрішні та зовнішні взаємини, однак обидві утворюють неподільну, єдину нормативну систему міжнародного права. Тому основою системи міжнародного права є фундаментальна, загальна міжнародно-правова норма – Grundnorm, відповідно до вимог якої будуються всі інші правовідносини. Такою нормою є pacta sunt servanda. Ця теорія категорично заперечує державний суверенітет і визнає існування єдиної системи міжнародного права та підпорядкованого їй національного правопорядку.
Серед основних праць Кельзена – «Загальне вчення про державу», «Судова гарантія конституції», «Про теорії тлумачення», «Чисте вчення про право і аналітична юриспруденція» тощо. Вони перекладені російською мовою.
Під час конференції відбулася презентація першого видання Ганса Кельзена українською мовою – «Про сутність і цінність демократії». Ініціатива перекладу і публікації українською мовою цієї праці Кельзена належить Герберту Шамбеку, колишньому голові Федеральної ради (верхньої палати парламенту) Австрії, в минулому штатному університетському професору, а також почесному доктору багатьох університетів, зокрема Київського університету права НАНУ. Професор Шамбек є автором більше ніж 400 публікацій з публічного права (конституційного та адміністративного), політології та філософії права, переклад яких здійснений багатьма мовами. Видання цієї книги також заслуга Юрія Бошицького та Вольфа Дітріха Хайма: саме завдяки їхній підтримці в Україні вперше відбувся професійний переклад праці Ганса Кельзена.
У ході зустрічі україномовне видання стало предметом жвавої дискусії. Учасники конференції дійшли висновку, що звернення до теоретико-правової спадщини Кельзена в умовах сучасного державотворення і реформування правової системи надзвичайно актуальне. У праці «Про сутність і цінність демократії» філософ осмислює виклики, що можуть постати перед молодою українською демократією. Серед основних хвороб віку він називає: відсутність доступу до управління державними справами для більшості населення, перетворення демократії більшості на демократію меншості, недовіру населення до влади через поширену корупційну систему, відсутність суспільного компромісу тощо.
Слід згадати міркування Ганса Кельзена про політичний ідеал XIX століття, парламентаризм, інститут референдуму, форму та конструкцію недоторканності (імунітету), принцип більшості та пов'язаний із ним захист прав меншин, демократизацію державного управління та судочинства, роль виборів і відповідальність народних обранців перед своїми виборцями тощо. Усі ці питання актуальні як для України, так і для європейської та міжнародної спільноти загалом.
Професор Шамбек неодноразово підкреслював, що Конституція як основний закон держави має представляти та інтегрувати сили державного устрою. Тому державна влада на вимогу суспільства та окремих осіб має давати відповідь, у багатьох випадках пов’язану із соціальною допомогою, а отже, і з соціальними корективами. Усі ці завдання держава зможе виконувати лише за умови тривалості свого існування, тому важливий континуїтет (послідовність) Конституції.
Було також зазначено, що праця Кельзена позитивно вплине на реформування вітчизняної політичної та правової систем, формування сучасного правового мислення, правової свідомості та культури науковців, юристів-практиків, державних службовців, громадян і, врешті-решт, кожного, хто переймається майбутнім України.
Наталія МУШАК
к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права та
порівняльного правознавства КУП НАНУ
|
|
|
Придбати PDF-версію