|
Про шляхи реалізації професійного самоврядування. 4 листопада ц.р. за ініціативи Нотаріальної палати України та підтримки Міжнародного союзу нотаріату відбувся круглий стіл «Шляхи реалізації професійного самоврядування в Україні».
У заході взяли участь більше 60 представників самоврядних і саморегулівних професійних організацій адвокатів, фахівців із питань відновлення платоспроможності та банкрутства, спеціалістів із нерухомості, оцінювачів, аудиторів, а також нотаріусів із різних регіонів України. МСЛН на круглому столі представляли президент Комісії з міжнародного нотаріального співробітництва МСЛН Мішель Мерлотті (Швейцарія) і казначей та секторальний відповідальний Комісії з міжнародного співробітництва МСЛН Тійт Сепп (Естонія). Також серед присутніх були відомий в Україні правозахисник, голова правління Міжнародної правозахисної організації «Міжнародна ліга захисту прав громадян України» Едуард Багіров, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук Ігор Сидоров, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка громадських організацій України «Народна Рада» Надія Лукашевич.
Представники самоврядних і саморегулівних організацій зібралися разом, щоб спільними зусиллями знайти вихід із непростої ситуації, яка стосується діяльності їхніх інституцій. На жаль, сьогодні немає чіткої стратегії розвитку професійного самоврядування, а відтак, на практиці професійні об’єднання нерідко стикаються з нерозумінням з боку окремих державних органів та чиновників. Під час круглого столу представники самоврядних організацій поділилися власним досвідом, висвітлили переваги, проблеми і труднощі, що виникають у процесі їхньої діяльності.
Захід розпочався з виступу президента НПУ Людмили Павлової, яка підтвердила, що проблема несприйняття самоврядних організацій дійсно існує і окремі державні органи та чиновники намагаються втрутитися у їхню діяльність. Людмила Миколаївна зупинилася на основних засадах функціонування, цілях та завданнях органів професійного самоврядування, які не одне десятиліття працюють у розвинених європейських країнах. «У країнах, де створено організації професійного самоврядування, саме ці організації розробляють для членів професійної громади стандарти діяльності, які зазвичай приймаються у формі кодексів чи правил професійної етики. Носії професії зобов’язані не лише виконувати приписи законів і підзаконних нормативно-правових актів, встановлених і контрольованих державою, але й дотримуватися зазначених стандартів професійної етики, за дотриманням яких безпосередньо наглядає професійна самоврядна організація, – зауважила Людмила Павлова. – Підвищений рівень матеріальної відповідальності членів професійної спільноти перед суспільством досягається шляхом створення фондів відшкодування, виплати з яких можливі, якщо дії несумлінного члена професії завдали споживачеві матеріальних збитків».
Пані Павлова наголосила на відмінності таких організацій від громадських об’єднань і віднесла до головних завдань самоврядних організацій представників так званих вільних, або незалежних, професій такі: сприяння професійній діяльності, зокрема, шляхом участі у процедурах допуску до професії та позбавлення права зайняття професією, підвищення професійного рівня представників професії, підвищення рівня матеріальної відповідальності представників професії перед суспільством, розвиток міжнародних зв’язків тощо.
Людмила Павлова зупинилася на питанні створення в Україні нотаріального самоврядування, діяльність якого передбачена ст. 16 Закону «Про нотаріат». За її словами, наразі спостерігаються спроби Мін’юсту втрутитися у діяльність самоврядної професійної організації нотаріусів. Так, Міністерство юстиції докорінно переформатувало затверджені навесні цього року Правила професійної етики нотаріусів, виключивши з них усі згадки про НПУ, а отже, нівелювавши її роль і повноваження. Більше того, Мін`юст затвердив новий склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, не включивши до нього представників єдиної в Україні професійної самоврядної організації нотаріусів. «Я не можу розцінювати ці та інші дії суб’єктивного характеру інакше, як неприпустиме, таке, що суперечить вимогам закону, втручання у діяльність органу професійного самоврядування, приниження та нівелювання його ролі, – резюмувала президент НПУ. – Тому за рішенням Ради НПУ ми зараз напрацьовуємо пропозиції щодо внесення до чинного законодавства з питань діяльності нотаріату змін стосовно посилення ролі професійного самоврядування та неприпустимості втручання у його діяльність».
Людмила Павлова переконана: щоб попередити подібні проблеми та позбутися необґрунтованого втручання у діяльність професійного самоврядування, необхідно розробити та прийняти Закон «Про вільні (незалежні) професії в Україні», складовими якого мають бути норми, що формують основні засади діяльності професійних самоврядних організацій. На думку Людмили Павлової, цей законодавчий акт має регулювати порядок створення таких організацій, зміст їхніх статутних документів, їхні повноваження та функції, а також повноваження керівних органів, затвердження та контроль за додержанням представниками професії деонтологічних правил, контроль або участь у здійсненні контролю за діяльністю членів організації, участь у допуску до професії та вирішенні питань про позбавлення права на зайняття професією тощо. Для вирішення цього питання було запропоновано створити робочу групу.
Голова правління Міжнародної правозахисної організації «Міжнародна ліга захисту прав громадян України» Едуард Багіров підтримав ініціативу нотаріальної спільноти країни. «Я готовий підтримувати професійну самоврядну організацію нотаріусів, адже результат роботи нотаріуса – захист прав інтересів громадян. Я зроблю все від мене залежне, щоб змінити ситуацію, яка склалася навколо самоврядної професійної організації нотаріусів», – запевнив правозахисник.
Голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський констатував спроби внести до чинного законодавства зміни, які нівелювали б діяльність професійних організацій арбітражних керуючих. За його словами, не існує окремого закону, який регулював би діяльність самоврядних професійних організацій арбітражних керуючих, однак ст. 117 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №4212-VI передбачає існування громадських професійних організацій арбітражних керуючих. В Україні зареєстровано чотири саморегулівні організації арбітражних керуючих. «Арбітражні керуючі є найбільш чутливими до корупційних ризиків суб’єктами, адже розпоряджаються майном, яке їм не належить, – наголосив пан Родзинський. – Тому вкрай важливо закріпити права та обов’язки професійних саморегулівних організацій на законодавчому рівні. На жаль, таке самоврядування не запроваджене на 100%. Ми знаходимося лише на початку великого шляху до професійного саморегулювання арбітражних керуючих».
Анатолій Родзинський навів приклад близької за ментальністю Росії, у якій вже п’ять років здійснюється професійне самоврядування арбітражних керуючих. Як наслідок, за п’ять років у країні подолані корупційні прояви з боку арбітражних керуючих, адже їхню індивідуальну відповідальність замінено колективною відповідальністю саморегулівної організації, створено фонд компенсації збитків, заподіяних такими суб’єктами, за саморегулівною організацією закріплено право перевіряти арбітражного керуючого та навіть право пропонувати кандидатури на призначення арбітражного керуючого. За п’ять років скарг на арбітражних керуючих поменшало, корупційні прояви з боку цих суб’єктів практично зникли, а рівень довіри населення до арбітражних керуючих став доволі високим. Анатолій Родзинський переконаний, що професійне самоврядування принесе Україні та її громадянам лише користь.
Пропозицію Людмили Павлової розробити законопроект про самоврядні професійні організації підтримав і президент Асоціації спеціалістів з нерухомості (ріелторів) України, член Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Сергій Злидень. Він виказав бажання стати активним учасником робочої групи, яка готуватиме цей вкрай необхідний законопроект.
Голова Ради Всеукраїнської громадської організації «Спілка оцінювачів землі» Світлана Євдокіменко підтримала ідею створення робочої групи та звернула увагу присутніх на низку завдань, які є актуальними з погляду подальшого утвердження саморегулювання у сфері оціночної діяльності землі. Так, до питань, що потребують врегулювання, доповідач віднесла необхідність внесення до фіскального законодавства змін щодо утвердження ринкових підходів в оцінці як базі оподаткування, удосконалення процедур вирішення спорів та арбітражу у сфері оцінки земель, встановлення вимог до експертів судової експертизи щодо наявності кваліфікації «оцінювач», захист комерційних інтересів оцінювачів, врегулювання цін на оціночну діяльність тощо.
Представник Торгово-промислової палати України Людмила Романовська поділилася позитивним досвідом ТПП в законотворчій сфері та схвалила розробку зазначеного законопроекту.
Голова правління Асоціації спеціалістів банківської оцінки України Сергій Фролов також підтримав ідею законопроекту про саморегулівні організації. На його думку, головна проблема професійного саморегулювання полягає в тому, що окремі галузеві закони по-різному трактують поняття «саморегулівна професійна організація». Відсутність єдиного визначення призводить до непорозумінь у суспільстві. Виказавши своє бажання працювати у зазначеній робочій групі, Сергій Фролов закликав присутніх до взаємодії з державними органами, а не протистояння ним.
За діалог і спільну платформу виступили й приватні нотаріуси Ольга Грибанова та Олександр Красногор. «Наша мета – щоб існувала і працювала самоврядна організація, яка сприяла б професійному зростанню членів нашої спільноти», – зауважила Ольга Грибанова. «Ми повинні знайти точки дотику, не мовчати, а говорити про наші проблеми – розвивати наш спільний нотаріат», – зазначив Олександр Красногор.
Своє бачення шляхів вирішення цього питання запропонувала і представниця ріелторського бізнесу Наталя Наумець. Зокрема, вона переконана, що питання, пов’язанні із професійною етикою, мають вирішувати лише самоврядні професійні організації.
Дуже емоційним був виступ головного наукового співробітника Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук Ігоря Сидорова. Він констатував наявність проблеми із законодавчим регулюванням основних засад та принципів діяльності фахових самоврядних та саморегулівних організацій і підтримав пропозицію щодо створення робочої групи, яка займатиметься удосконаленням вітчизняного законодавства про діяльність професійних самоврядних організацій. «Держава не має займатися питаннями професійної етики, вони мають перебувати в компетенції самоврядних організації. Саме колективна відповідальність членів професійної спільноти призведе до поменшання порушень з боку окремих її членів», – переконаний Ігор Сидоров.
Представник Міжнародного союзу нотаріату, президент Комісії з міжнародного нотаріального співробітництва МСЛН, який також є практикуючим нотаріусом у Швейцарії, Мішель Мерлотті наголосив, що НПУ – специфічна професійна самоврядна організація. Нотаріат має захищати інтереси як держави, так і населення, адже нотаріат існує лише тому, що держава делегувала нотаріусам частину своїх повноважень. «Держава має враховувати Деонтологічний кодекс, підготовлений НПУ, та поважати статус цього самоврядного органу, – наголосив Мішель Мерлотті. – Ваші прагнення координувати свої дії задля захисту професії є похвальними. Я згоден із нотаріусом, яка наголосила, що нотаріат має діяти виключно в межах закону. Необхідно забезпечувати належну кооперацію між НПУ та Міністерством юстиції».
Секторальний відповідальний Комісії з міжнародного співробітництва МСЛН, практикуючий нотаріус з Естонії Тійт Сепп підкреслив важливість рівноваги між офіційною владою та спільнотами представників вільних професій, досягти якої вдасться, лише об’єднавши зусилля обох сторін. «Наша професійна діяльність на початку становлення самоврядування нотаріусів регулювалася актами Міністерства юстиції. Тепер майже не залишилося постанов Мін’юсту, які регулювали б питання діяльності інституту нотаріату, – сказав Тійт Сепп. – За дотриманням представниками спільноти правил професійної етики має слідкувати саме самоврядна організація. В Україні це має бути НПУ. Що стосується дисциплінарної відповідальності, то в Естонії на законодавчому рівні чітко закріплені повноваження зі здійснення нагляду».
Представники Міжнародного союзу нотаріату побажали українським колегам успіхів на шляху до запровадження міжнародних стандартів діяльності професійних самоврядних та саморегулівних організацій.
Кожен учасник круглого столу висловив пропозиції щодо покращення ситуації, яка склалася навколо таких організацій. Усі погодилися, що необхідно консолідувати зусилля самоврядних та саморегулівних організацій з метою формування нової культури партнерства професіоналів, влади і суспільства шляхом делегування відповідних повноважень професійним самоврядним об’єднанням.
За результатами круглого столу було вирішено створити робочу групу для організації роботи з удосконалення вітчизняного законодавства з питань діяльності фахових самоврядних і саморегулівних організацій, розроблення й доопрацювання відповідних законопроектів та інших нормативно-правових актів. Перше засідання робочої групи заплановано провести вже у січні 2014 р. Також було вирішено направити листи з резолюцією, затвердженою учасниками круглого столу, на адресу Президента та прем’єр-міністра України, міністрів юстиції, охорони здоров’я, регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Фонду державного майна України та профільних комітетів Верховної Ради України.
|
|
|
Придбати PDF-версію