|
Проблеми розвитку сімейних підприємств в Україні. В умовах розвитку ринкової економіки зростає значення малого і середнього бізнесу в Україні, як і кількість підприємств різних форм власності. Але статистика свідчить: кількість осіб, які працюють у цьому секторі економіки, пропорційно зменшується. Більшість малих і чимало середніх підприємств усе більше нагадують підприємства однієї сім’ї.
У розвинених країнах сімейний бізнес розглядається як найбільш соціально орієнтований, справедливий з огляду на врахування інтересів роботодавців і працівників, економічно ефективний і екологічно збалансований.
Фактично сімейним підприємством можна вважати будь-яке підприємство, велика частка власності у якому або управління яким належить членам однієї сім'ї, частина з яких безпосередньо працює на цьому підприємстві. У теорії сімейного права сім'я визначається як особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тому дивно, що в Україні на законодавчому рівні досі не закріплена така організаційно-правова форма, як сімейне підприємство, яка давно й успішно функціонує в інших регіонах та є економічним підґрунтям багатьох розвинених країн, у тому числі США та членів Євросоюзу. Яскравими прикладами сімейних підприємств є Ford, Wal-Mart, Samsung тощо.
Необхідність законодавчого закріплення цієї організаційно-правової форми підприємства та визначення особливого порядку її функціонування пояснюється тим, що в разі розлучення подружжя сімейні підприємства майже неодмінно стикаються із проблемою розподілу обов'язків і контролю за діями сторонніх співробітників та підприємницьких комплексів. А керуватися нормами законодавства, що стосуються організаційно-правової форми, до якої офіційно належить підприємство, не завжди вдається.
За умови належного правового захисту сімейного бізнесу малі підприємства можуть забезпечити перехід інвестицій у сфери найефективнішого використання ресурсів і стати основою ринкових структур у багатьох галузях.
Правові проблеми розвитку сімейних підприємств в Україні розподіляють на загальні, які є проблемами підприємств взагалі, незалежно від організаційно-правової форми, та специфічні, притаманні лише сімейним підприємствам.
Поняття «сімейне підприємство» у вітчизняному законодавстві наразі не визначене. Правовий статус такого підприємства визначається нормами цивільного, господарського, податкового та іншого права, що регулюють діяльність підприємств в Україні. У ст. 2 проекту Закону України «Про сімейне підприємство» пропонувалося розглядати його як форму підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання здійснювати діяльність у сфері громадського харчування, надання готельних та побутових послуг, виготовлення та/або продажу товарів кінцевому споживачу з метою отримання прибутку.
Ще однією спробою нормативного врегулювання цього питання можна вважати проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання розвитку сімейного підприємництва)», який був зареєстрований у Верховній Раді України 1 березня 2013 р. та наразі доопрацьовується. Цим документом пропонувалося визначити сімейне підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з обов’язковим використанням праці членів своєї сім’ї з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Крім того, проект пропонував зменшити розмір ставки єдиного податку для суб’єктів сімейного підприємництва та не враховувати працюючих членів сім’ї фізичної особи – підприємця або засновника юридичної особи при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником єдиного податку, для віднесення такого платника до однієї із чотирьох груп платників єдиного податку. Проте, як зауважено у висновку на проект цього Закону, надання суб’єктам підприємницької діяльності пільг за критерієм використання праці членів сім’ї не відповідає одному із принципів податкового законодавства, який передбачає податкову недискримінацію. Експерти також передбачали, що запровадження законопроекту зменшить надходження до місцевих бюджетів. Тому його було направлено на доопрацювання.
Крім згаданих проблем слід зважити і на інші питання розвитку сімейного підприємства, як-от: податковий тиск, недосконалість механізмів кредитування малого бізнесу та надання пільгових кредитних планів сімейним підприємствам, відсутність статистичної інформації про сімейні підприємства, неповноцінність фінансового лізингу як засобу підтримки суб'єктів малого бізнесу, що дозволяє модернізувати виробничі потужності підприємств цієї сфери. Тому українські сімейні підприємства мають непрозору структуру та закриту бухгалтерію.
Ми окреслили загальні проблеми розвитку сімейних підприємств в Україні. Проте за відсутності нормативного регулювання сімейні підприємства все ж таки існують. Отже, щоб стимулювати здійснення ними підприємницької діяльності, слід передбачити спеціальні умови.
Яна КОНДРАТЮК
юрист ЮК «Олексій Пуха і Партнери»
|
|
|
Придбати PDF-версію