Закон «Про господарські товариства» №1576-ХІІ (далі – Закон) передбачає можливість виключення із товариства з обмеженою відповідальністю учасника, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більше ніж 50% загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому зазначений учасник (його представник) не бере участі в голосуванні.

Статті 64, 54, 55 Закону передбачають виключення учасника з ТОВ із виплатою йому частини прибутку і вартості майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. Причини виключення учасника з ТОВ містить ст. 64 Закону. Це систематичне невиконання чи неналежне виконання обов’язків і перешкоджання своїми діями досягненню мети товариства. Невчасна сплата внесків належить до першої причини.

Якщо учасник виключається з товариства за борги, це, на нашу думку, не має спричиняти наслідки, передбаченні ст. 54 Закону, а саме оплату вартості майна при виході учасника з ТОВ. (При виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, у якому учасник вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців із дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.)

Для порівняння: згідно із законом Федеративної Республіки Німеччина «Про товариства з обмеженою відповідальністю» у разі виключення з товариства за борги учасник втрачає право на пай. Не повертають йому і частково внесені на користь товариства платежі. А якщо товариство зазнало збитків через несплату учасником внесків, то останній залишається боржником товариства.

У спірних випадках факт виконання або неналежного виконання обов’язків учасником товариства розглядають у суді. Щоб обґрунтувати свою правову позицію, сторони надають докази. Отже, щоб довести у суді факт виконання чи неналежного виконання учасником своїх обов’язків, потрібно чітко вказати обов’язки кожного учасника в установчих документах.

Досліджуючи питання про виключення учасника з ТОВ через систематичне невиконання чи неналежне виконання ним своїх обов’язків і перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, треба врахувати й те, що між учасником, який виключається, і товариством часто виникають спори із приводу порушення підстав і порядку виключення.

Про присутність на зборах учасника, який виключається з товариства

Стаття 60 Закону вимагає присутності на зборах усіх учасників, якщо розглядаються питання, що вимагають одностайного голосування. Оскільки виключення з товариства згідно зі ст. 64 Закону відбувається на основі одноголосно прийнятого рішення, присутність учасника, що виключається, обов’язкова, але участі в голосуванні він не бере.

Утім ст. 64 Закону не вказує прямо на те, що учасник, який виключається з товариства і не голосує, має бути присутнім на зборах. Лише аналізуючи ст.cт. 60 і 64 Закону, можна дійти висновку, що необхідність присутності такого учасника на зборах закріплена законодавчо. На практиці ж відсутність у Законі прямої вказівки наводить на хибну думку, що виключення можливе і без учасника, якого виключають із товариства, тим більше що він не бере участі в голосуванні та не може вплинути на його результат. На нашу думку, треба внести зміни до ст. 64 Закону, зазначивши, що «присутність на зборах учасника, який виключається з товариства, обов’язкова».

Можлива й інша ситуація: коли учасник, якого виключають, навмисно не з’являється на збори. Адже згідно із Законом рішення зборів учасників без присутності того, хто виключається, недійсне. Тож учасник, якого виключають, знаходить «поважні» причини для неявки на збори (наприклад, відрядження, лікарняні листи, довідки тощо). Процедура виключення затягується. У такій ситуації товариство має право вимагати присутності на зборах представника учасника, якого виключають. Але питання не вирішується, якщо учасник не передає представнику свої повноваження. Тому, на нашу думку, доцільно доповнити ст. 64 Закону такою нормою: «Якщо учасник, якого виключають, двічі не з’явився на збори, де розглядається питання про його виключення, бувши належним чином повідомленим про їх скликання, і не делегує своїх повноважень представнику, товариство має право прийняти рішення про виключення цього учасника без присутності його самого чи його представника».

Щодо систематичності невиконання учасником ТОВ своїх обов'язків

Факт систематичного невиконання чи неналежного виконання учасником своїх обов’язків або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства не завжди можна встановити і довести. Навіть якщо всі учасники товариства проголосували у присутності учасника, який виключається, за його виключення, останній може звернутися до суду і домогтися поновлення у складі ТОВ.

Що стосується систематичності невиконання учасником товариства своїх обов'язків, то, як зазначено в листі Держкомпідприємництва від 12.05.2003 р. № 2859, в теорії права діяння вважається систематичним, якщо воно вчинене три або більше разів. Тобто підставою виключення учасника з ТОВ може бути невиконання або неналежне виконання ним зазначених обов'язків три або більше разів. Але це тільки думка Держкомпідприємництва, адже із практики судового розгляду корпоративних спорів це не випливає.

Як зазначено в листах Держкомпідприємництва від 22.02.2008 р. №1510 і від 26.12.2007 р. №9706, невиконанням обов'язків учасника ТОВ є також ухилення від участі у зборах учасників і непідписання нової редакції статуту або змін до нього.

В установчих документах зустрічаємо такі підстави виключення зі складу товариства: за несплату передбачених внесків (вкладів у статутний фонд і додаткових внесків); за грубе порушення установчих документів; за зашкодження справам товариства; за невиконання законних вимог зборів учасників чи вимог дирекції (директора); за неповідомлення про те, що учасник є учасником іншого подібного товариства.

У разі виключення когось із учасників зі складу товариства статутний фонд підлягає зменшенню, а питання про виплату виключеному учаснику прибутку вирішується з урахуванням установчих документів і позиції зборів учасників ТОВ. Вартість частки виключеного учасника у майні визначається на день виключення і видається у грошовій чи натуральній формі. У більшості статутів товариств зазначається, що частка повертається тому, хто вибуває, у грошовій формі (ст. 54 Закону припускає і повернення частки в натурі на вимогу учасника та за згодою товариства). Учасники товариства є власниками корпоративних прав, тобто мають право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частину (пай), на управління й отримання відповідної частини прибутку, а також активів у разі ліквідації юридичної особи.

Судова практика

Вітчизняній судовій системі відомі випадки, коли корпоративні інтереси учасників товариств порушуються. Коло справ, що перебуває на розгляді у судах, доволі велике. І в суддів немає єдиної думки щодо спорів, пов'язаних із виключенням учасника з ТОВ.

Водночас, як випливає з Листа Верховного Суду України від 01.08.2008 р. №1510 і рекомендацій Вищого господарського суду України, при вирішенні спорів цієї категорії суди мають з'ясувати всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно оцінити вірогідність їх настання. Необхідно також встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, з'ясувати мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Так, у постанові ВГСУ від 21.03.2006 р. у справі за позовом ВАТ «Луганськдрук» до ТОВ «Редакція газети «Земля-кормилица» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Редакція газети «Земля-кормилица» від 20.04.2005 р. в частині виключення ВАТ «Луганськдрук» зі складу учасників, якою постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі №15/364пн Господарського суду Луганської області залишено без змін, вказано таке.

«Приписи ст. 64 Закону №1576-ХІІ чітко визначають підстави виключення учасника зі складу товариства, а саме: систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства. Водночас, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції та вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, у ньому не зазначено, невиконання яких конкретно обов'язків зумовило рішення про виключення ВАТ «Луганськдрук» зі складу учасників товариства, в чому полягала систематичність їх невиконання, якими саме діями ВАТ «Луганськдрук» перешкоджало досягненню цілей товариства.

При вирішенні спорів, пов'язаних із виключенням учасника з товариства, вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, суд має встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Так, Господарський суд Харківської області у рішенні від 03.05.2007 р. у справі за позовом Л. до СП «Торговий будинок «Олександра» в формі ТОВ про поновлення корпоративних прав обґрунтовано дійшов висновку, що, оскільки відповідачі не надали доказів в обґрунтування того, що позивач систематично не виконувала або неналежним чином виконувала обов'язки або перешкоджала своїми діями досягненню цілей товариства, позовні вимоги визнати недійсним рішення загальних зборів засновників СП «Торговий будинок «Олександра» в формі ТОВ про виключення позивача зі складу засновників товариства обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При вирішенні корпоративних спорів цієї категорії справ господарські суди мають враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Господарським судам також необхідно звернути увагу на те, що вирішення питання про виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів товариства і не може здійснюватися за рішенням суду.

Так, у постанові ВГСУ від 11.07.2006 р. у справі за позовом ПП «Даско» до ТОВ «Місто слави» та приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Хімаліта Лімітед» про виключення зі складу учасників, внесення змін до установчих документів цей суд встановив, що виключення учасника з ТОВ відповідно до ст. 59 Закону №1576-XII належить до компетенції зборів ТОВ, а не суду. Відповідно до ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону №1576-ХІI частка у статутному фонді товариства є власністю учасника товариства, якою він може розпоряджатися на власний розсуд, а вихід учасника з товариства в силу ч. 1 ст. 148 ЦКУ є його правом. Ухвалою ВСУ від 08.02.2007 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної постанови ВГСУ».

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. №13 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Також нагадаємо: ст. 64 Закону передбачено, що учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства може бути виключено з товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більше ніж 50% загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) не бере участі в голосуванні.

Зазначена норма пов'язує можливість виключення учасника зі складу товариства із систематичним невиконанням або неналежним виконанням обов'язків учасника ТОВ. Водночас обов'язки учасника визначаються законом та установчими документами товариства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 117 ЦКУ, ст. 11 Закону учасники товариства зобов'язані додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства.

Згідно з п. 29 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. №13 при вирішенні спорів, пов'язаних із виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону, мають дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Господарські суди мають враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

В абз. 3 п. 3.10 рекомендацій президії ВГСУ «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. №04-5/14 зі змінами і доповненнями, внесеними рекомендаціями президії ВГСУ від 28.12.2009 р. №04-06/190, встановлено, що в рішенні про виключення учасника з господарського товариства має бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, у чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Оформлення установчих документів

Відповідно до ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом ТОВ є статут, який має містити, зокрема, відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження.

Пунктом 3 ст. 4 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища, та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи – підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Системний аналіз ч. 2 ст. 8 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та ч. 1 ст. 87 ЦКУ дає підстави стверджувати, що зміни до установчих документів юридичної особи повинні підписати всі її засновники (учасники). Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВСУ від 21.03.2012 р. у справі №21-1148во10.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що за відсутності належним чином оформлених установчих документів ТОВ не може досягти цілей, визначених загальними зборами учасників товариства, а тому неналежне виконання особою, що виключається, обов'язків учасника товариства щодо підписання статуту ТОВ у новій редакції ускладнює діяльність товариства, а отже, може вважатися поважною причиною для виключення цієї особи з ТОВ.

***

Таким чином, при розгляді справ, пов’язаних із виключенням учасника з ТОВ, суд, встановивши обставини виключення та наявність негативних наслідків для товариства у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника, може дійти висновку про обгрунтованість виключення учасника з ТОВ як такого, що не виконує своїх обов'язків, встановлених рішеннями загальних зборів товариства, не бере участі в його роботі та своїми діями (бездіяльністю) перешкоджає досягненню його цілей.

Поважною та єдиною причиною виключення з товариства є невиконання обов'язків учасника ТОВ, тобто ухилення від участі у зборах учасників, а також непідписання нової редакції статуту товариства або змін до нього. Але і цю причину необхідно довести, тобто на зборах учасників товариства треба детально викласти, що саме порушив учасник і з яких причин його виключають із товариства.

Утім навіть докладний та грамотно складений пункт про виключення у протоколі зборів учасників товариства не гарантує, що суд при зверненні із позовною заявою про некоректне виключення із товариства не прийме рішення на користь позивача, адже вітчизняна судова практика із цього питання дуже різноманітна.