Всі рубрики


Податок на нерухомість: скільки заплатять громадяни за своє житло.

 

 

Нещодавно інформаційним простором України прокотилась хвиля новин щодо введення в дію відтермінованого раніше податку на нерухомість. Проте крім коротеньких і суперечливих за змістом вирізок із Податкового кодексу України інформації про «новий» податок майже немає. Тож з’ясуємо, хто, коли і як повинен сплачувати податок на нерухомість.


ПКУ встановлює виключний перелік із 22 податків та зборів. 17 із них загальнодержавні, а п’ять місцеві. У чому різниця між загальнодержавними та місцевими податками? Відповідь на це запитання дає ст. 8 ПКУ, в якій зазначено, що: до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на всій території України; до місцевих належать податки та збори, що встановлені в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Тобто податок на додану вартість сплачують в одному й тому ж розмірі на всій території України, а от туристичний збір – тільки там, де місцева рада прийняла рішення про стягнення такого збору. Вона ж визначає і його розмір, проте в межах, встановлених ПКУ. А Кодекс вказує, що ставка туристичного збору встановлюється у розмірі 0,5–1%. Це означає, що відповідна рада в межах своєї адміністративно-територіальної одиниці може встановити збір у розмірі і 0,55%, і 0,7%, і 0,99%.

Відповідно до ст. 8, 10 та 265 ПКУ податок на нерухомість називається «податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» і належить до категорії місцевих податків та зборів. Тому його розмір у різних містах, селищах і селах може різнитися.


Хто є платниками податку

Відповідно до п/п 1 п. 1 ст. 265 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Тому сплачувати податок повинні всі, хто на праві власності (у тому числі спільної сумісної і спільної часткової) має житлову нерухомість. На нежитлову нерухомість цей податок не нараховується.


Хто не є платниками податку

Платниками податку не є:

  • багатодітні або прийомні сім'ї;
  • малозабезпечені сім'ї;
  • опікуни та піклувальники дітей;
  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти-інваліди, які виховуються одинокими матерями (батьками).

Проте це стосується тільки одного об’єкта житлової нерухомості (п. 2 ст. 265 ПКУ).


За що платити

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, у тому числі його частка.


За що не потрібно платити

Не є об'єктами оподаткування:

  • будівлі дитячих будинків сімейного типу;
  • садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;
  • гуртожитки.


Як обраховується податок

Податок обчислюється виходячи з житлової площі житла у відсотках до мінімальної заробітної плати за кожен 1 кв. м житлової площі. Тобто формула податку виглядає так:

(% х мін. з/п х житлова площа) / 100%.


Відсотки будуть такими:


 

Приклад 1. На 1 січня мінімальна заробітна плата становить 1 тис. грн., а ви є власником квартири з житловою площею 200 кв. м (з вирахуванням пільгової площі, про яку йтиметься далі).
Ваш податок обчислюватиметься так:
(1% х 1 тис. грн. х 200 кв. м) / 100%.
Тобто ви повинні сплатити 2 тис. грн. в якості податку на нерухомість.
Приклад 2. На 1 січня мінімальна заробітна плата становить 3 тис. грн., а ви є власником будинку з житловою площею 600 кв. м і квартири з житловою площею 300 кв. м (з вирахуванням пільгової площі, про яку йтиметься далі).
Ваш податок обчислюватиметься так:
(2,7% х 3 тис. грн. х (600 кв. м + 300 кв. м) / 100%.
Тобто ви повинні сплатити 72 900 грн. в якості податку на нерухомість.


Чи матимемо ми пільги

Фізичні особи. Пункті 4 ст. 265 ПКУ встановлює обов’язкові пільги, які застосовуються до всіх без винятку фізичних осіб. Зокрема, щороку податкові органи зменшують базу оподаткування (тобто житлову площу, що перебуває у власності фізичної особи) на визначений розмір так званої пільгової площі, яка становить:

  • 120 кв. м для квартир;
  • 250 кв. м для будинків;
  • 370 кв. м для різних об’єктів житла (якщо один платник має у власності кілька об’єктів, наприклад квартиру і будинок).

Відповідно податок сплачуватиметься лише за різницю, яка залишилась.

Проте пільги зі сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їхніми власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Приклад 1. На 1 січня мінімальна заробітна плата становить 1 тис. грн., а ви є власником квартири з житловою площею 125 кв. м (без вирахування пільгової площі).
Якщо застосовувати положення щодо пільгової площі, ваш податок обчислюватиметься так:


(1% х 1 тис. грн. х (125 кв. м – 120 кв. м) / 100%.


Тобто ви повинні сплатити 50 грн. в якості податку на нерухомість.

Приклад 2. На 1 січня мінімальна заробітна плата становить 3 тис. грн., а ви є власником будинку з житловою площею 600 кв. м і квартири з житловою площею 300 кв. м (без вирахування пільгової площі).

Ваш податок обчислюватиметься так:

(2,7% х 3 тис. грн. х (600 кв. м + 300 кв. м – 370 кв. м) / 100%.

Тобто ви повинні сплатити 42 930 грн. в якості податку на нерухомість.

Юридичні особи. ПКУ не встановлює пільг для юридичних осіб, окрім релігійних організацій, що зареєстровані в Україні належним чином. Це означає, що для релігійних організацій, які використовують відповідне житло для забезпечення діяльності, передбаченої їхніми статутами, місцеві ради можуть встановлювати на відповідній території додаткові пільги з податку.


Хто і як нараховує податок

Відповідно до п/п 1 п. 6 ст. 265 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Органи Державної реєстраційної служби та Державної міграційної служби щокварталу (до 15-го числа наступного після закінчення кварталу місяця, тобто до 15 квітня, до 15 липня, до 15 жовтня та до 15 січня) надають органам Міністерства доходів і зборів України за місцем розташування нерухомості відповідну інформацію для розрахунку податку для фізичних осіб.

Для фізичних осіб суму податку обчислюють управління Міндоходів за місцем реєстрації власника, після чого до 1 липня наступного року податкові повідомлення-рішення із зазначенням відповідних реквізитів для сплати (рахунки відповідних місцевих рад) надсилаються з повідомленням про вручення або вручаються платнику податку особисто.

Управління Міндоходів за місцем реєстрації фізичної особи протягом десяти днів повідомляють управління Міндоходів за місцем розташування нерухомості про вручення податкового повідомлення-рішення.

Нарахування податку та надсилання податкових повідомлень-рішень фізичним особам – нерезидентам здійснюють управління Міндоходів за місцезнаходженням нерухомості.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і подають відповідну податкову декларацію до відповідного управління Міндоходів за місцем розташування нерухомості з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця із дня виникнення права власності на такий об'єкт.
У разі переходу права власності на житло протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку місяця, у якому він втратив право власності, а для нового власника – починаючи з місяця, у якому виникло право власності.


Коли платити

Відповідно до п/п 1 п. 10 ст. 265 ПКУ податкове зобов'язання за звітний рік із податку сплачується:

  • фізичними особами – протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення;
  • юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (тобто до 30 квітня, до 30 липня, до 30 жовтня, до 30 січня рівними частинами відповідно до загальної річної суми податку).


Де платити

Згідно з п/п 1 п. 9 ст. 265 ПКУ податок сплачується за місцем розташування нерухомості.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.


Чи можливе неправильне обчислення податку управліннями Міндоходів

У п/п 3 п. 7 ст. 265 ПКУ прямо вказано, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до управління Міндоходів за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

  • нерухомості, яка перебуває у власності, а також її житлової площі;
  • права на користування пільгою зі сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними управління Міндоходів та даними оригіналів відповідних документів (наприклад, документів на право власності) управління Міндоходів перераховує суму податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.


Олена ВИНОГРАДОВА

юрист, заступник голови Координаційної ради молодих юристів при Головному управлінні юстиції у м. Києві

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________