Як і про що домовлялися світові та українські лідери на Форумі «Ялтинської європейської стратегії».

Наприкінці минулого тижня відбулась 11-а Щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) під назвою «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розвиток і захист». Цьогоріч Лівадійський палац у Ялті, який приймав делегатів попередні 10 років, у зв’язку з анексією Криму довелося замінити на київський «Мистецький арсенал».

Саме тут зібралися лідери Євросоюзу, українські політики, бізнесмени та громадські діячі для обговорення європейських перспектив України і кроків щодо захисту країни від російської агресії. «Україні потрібні розуміння і солідарність європейської спільноти», – такими словами екс-президент Польщі, голова Наглядової ради YES Олександр Квасьнєвський відкрив перший день конференції. «Понад 10 років Форум Ялтинської європейської стратегії відіграє роль провідної платформи у Східній Європі, де відбуваються обговорення глобальних викликів, формулюються стратегії та бачення, а також роль мережі, що сприяє інтеграції України в Європу. У цьому вирішальному році ми продовжуємо гуртувати друзів України з усього світу, надаючи голос всім сторонам. Наша мета на цій щорічній зустрічі YES – надати потужний поштовх розбудові та захисту нової країни. У нас буде час обговорити, що робити за цих надзвичайних умов, як підтримати європейські амбіції України, як створити належні умови для діалогу і співпраці між Європою та Росією, Росією та Україною», – анонсував пан Квасьнєвський програму заходу та передав слово комісару з питань розширення та європейської політики сусідства Штефану Фюле.

Свій виступ єврокомісар почав з розповіді про Євромайдан і власних вражень від протестних акцій. «Майдан створив шанс для кращого життя. Ми в ЄС не керуємо революціями – ні наміру, ні можливості у нас такої нема», – заявив представник Євросоюзу і підкреслив, що європейська спільнота володіє потужною політичною волею та інструментами, що дозволяють надавати підтримку українському народові. Також пан Фюле закликав українську владу не втрачати контакту з людьми на сході країни.
Регіонам України потрібна більша фінансова та управлінська автономія, заявив голова Донецької облдержадміністрації Сергій Тарута. «Я вважаю, особливий статус має бути у всіх регіонів, не лише в Донбасу. Ми маємо передати владу в регіони – не в області, а на місця: cелища, села, райони, щоб вони не йшли по щастя і з протестами до Києва, щоб боролися на місцях і думали, кого обирати, хто забезпечуватиме їм ефективне управління, яку створювати міліцію, яку створювати владу», – підкреслив пан Тарута.

Промова фронтмена гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука була звично емоційною. Під час свого виступу співак звернувся до попереднього промовця: «23 роки Донбас був частиною України. Що ви, пане Таруто, і такі люди, як ви, зробили, щоб він нею і залишався? Треба думати про людей, їхню гідність. Їм необхідно людське майбутнє, а якщо ми будемо діяти так, як діяли раніше, ми нічого не змінимо!».

Мер Києва Віталій Кличко у своєму виступі підкреслив, що Україна досягне європейських стандартів життя, а Київ покаже гідний приклад європейської столиці. «Українці відстоюють своє право жити у нормальних європейських умовах, за європейськими стандартами, і я впевнений, що ми зробимо ці стандарти. Більше сотні людей віддали свої життя для того, щоб зміни в країні пройшли. Впевнений, що всі зміни почнуться з Києва і Київ покаже приклад європейської столиці, європейського міста… Ми переможемо, Україна буде європейською», – підкреслив київський голова.

Одразу три президенти – України, Естонії та Європарламенту – взяли участь у відкритті другого дня Форуму. Першим слово взяв Петро Порошенко. «Україна тепер головний пріоритет для ЄС», – заявив він і підкреслив, що, незважаючи на внутрішньополітичні проблеми, Європейський Союз зміг продемонструвати солідарність з Україною (йшлося про введення напередодні нових санкцій проти Росії). «Ми переможемо у битві за довіру до України. У нас немає іншого виходу, адже без реформ ми просто не виживемо», – резюмував Президент України.

Ситуація, що склалася в Україні, стосується усієї європейської спільноти. Росії слід припинити провокації, залякування і вторгнення на територію не лише української держави, але й країн – членів ЄС. Таку думку висловив президент Європарламенту Мартін Шульц. «Те, що відбувається в Україні, стосується усіх європейців … бо ми не можемо просто так стояти осторонь і спостерігати те, що порушує принципи міжнародного співтовариства. Правила миру стосуються всіх, ми не можемо приймати те, як великі країни залякують менші і впроваджують такий порядок, коли міжнародне право когось стосується, а когось ні…Росія має припинити свої провокації, залякування і вторгнення на територію країн ЄС. Один з останніх прикладів – викрадення естонського поліцейського з території Естонії», – підкреслив він. На думку пана Шульца, протягом останніх шести місяців у міжнародній політиці точиться протистояння двох систем цінностей: світу, що представляє ідеали демократії, верховенства права, поваги до людської гідності, і світу, що ґрунтується на залякуванні і придушенні індивідуальних свобод. Він зауважив, що європейці не сприймають дії Росії щодо ескалації конфлікту в Україні, однак наполягав на тому, що «кризу не вирішити військовими засобами; усім сторонам варто утримуватися від розпалення війни і від розпалювання підбурювальної риторики». На переконання пана Шульца, у зв’язку з оголошенням режиму припиненню вогню, ЄС слід відтермінувати нові санкції щодо РФ.

Виступаючи перед делегатами, президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес поклав відповідальність за миротворчу місію на Європу. На його думку, саме Євросоюз має відновити мир на континенті, а завдання України на найближчі 10 років – провести реформи. «Є чимало країн, які вже пройшли цей шлях і успішно його завершили. Такого роду реформи має тепер реалізувати Україна», – зазначив він. Президент Естонії також підкреслив, що зараз колишня безпекова архітектура Європи зникла: «Зруйновано те, що було, здається, сформовано ще в 1945 р. Я маю на увазі принцип непорушності кордонів. Ми побачили щось на кшталт аншлюсу, хоча й гадали, що таке явище зникло назавжди… Саме Європа може припините все це».

На тлі оптимістичної патетики більшості учасників Форуму виступ колишнього директора-розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана виглядав вельми песимістично. На його думку, санкції Європи навряд чи вплинуть на російські підходи до зовнішньої політики.

«Що більше Захід каратиме Росію санкціями, то більше Росія звертатиметься до Китаю, – заявив він. – У цьому немає нічого поганого, але наслідки будуть у майбутньому. Потрібно тримати це в голові і не розглядати лише короткострокові наслідки. Економічна ситуація в Європі погіршиться; я маю на увазі й Україну».
До його прогнозів приєднався і голова компанії Hang Lung Properties Ltd. Ронні Чан. «Ваше майбутнє в Європі – з політичного погляду, але ваше економічне майбутнє, пані та панове, – це Азія», – сказав він і він закликав засновника та члена Наглядової ради YES Віктора Пінчука започаткувати «Ялтинську азійську стратегію».

Російська Федерація прагне дестабілізації не лише української держави, але й низки країн ЄС. Таку думку висловила Юлія Тимошенко, голова партії «Батьківщина», прем’єр-міністр України (2007-2010 рр.). «Війна ця непроста… Її назвали гібридною і вона має дуже багато складових, це складові, пов’язані з руйнацією економічної і фінансової стабільності, нормального клімату інвестування і взагалі дестабілізацією не однієї України, а практично низки європейських країн… Насправді війна вже йде на європейському континенті, і європейські країни втягнуті в це протистояння», – зазначила пані Тимошенко. Лідер «Батьківщини» запевняє, що на території України немає й не було громадянської війни. «З першого дня російські спецслужби і російська армія вели наступ на Україну, дестабілізували ситуацію і проводили свою стратегію на території України», – підкреслила екс-прем’єр. Разом з тим, на думку пані Тимошенко, агресію слід зупиняти адекватними засобами, наприклад введенням короткострокових, але дієвих санкцій. Крім того, вона впевнена, що слід змінити формат переговорів.

Закрив пленарний день голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, назвавши свій візит «символом європейської підтримки суверенітету та єдності України». Він заявив: «ЄС може запропонувати Україні любов, тому що країна під час Майдану-2014 довела свої проєвропейські амбіції». І додав, що якщо РФ вибере шлях проведення реформ, то ЄС буде вести з нею переговори. «Це може стати цеглинкою в створенні нових відносин, і майбутнє інтегрованого європростору – від Владивостока до Лісабона – стане реальністю», – зауважив пан Баррозу.

Наступний день зустрічі відкрив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він почав з тези, що припинення війни – це ключовий фактор для успішного реформування України. «Я хочу миру в Україні. Але яка його ціна? Це не може бути ціна територіальної цілісності!» – твердо заявив прем’єр. Також голова уряду запевнив, що «у цих конкретних обставинах НАТО є єдиною можливістю захистити Україну». При цьому він додав, що в короткостроковій перспективі Північноатлантичний альянс не готовий прийняти Україну. «Але, як йдеться в Біблії, якщо стукати в двері, вони відкриються. Тож ми вирішили стукати», – наголосив пан Яценюк.

Новий парламент України має використати паузу у російсько-українському конфлікті в Донбасі, щоб залучити іноземні інвестиції, боротися з корупцією та модернізувати армію, заявив радник Президента України Юрій Луценко. Він, зокрема, вважає, що Мінський протокол – це ще не мир, а шанс на мир, можливість перевести протистояння з Кремлем з військового в економічне. «Найімовірніше, що Мінський протокол – це пауза. Питання, як ми використаємо цю паузу в парламенті. Так-так. Бо саме парламент приймає правила. Що потрібно для захисту Україні? Модернізація армії. І це має зробити український парламент. Ми маємо захистити нашу країну за участю декількох десятків мільярдних інвестицій. Ми мусимо забезпечити таку боротьбу з корупцією, такі ринкові закони, такі скасування надмірного адміністративного апарату, аби багато іноземних інвестицій зайшли швидко», – сказав голова партії «Блок Петра Порошенка». На думку пана Луценка, ще одна річ, яку треба забезпечити в парламенті, – єдність українського народу в його різноманітності. Політик додав, що українські демократичні сили зараз ведуть переговори, аби у новій Верховній Раді були люди з партій Майдану та не було п’ятої колони Кремля.

Ще один учасник дискусії – депутат Верховної Ради України, голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко – заявив, що Україна не в повній мірі задіяла свій потенціал для подолання військової агресії Росії. «Немає дипломатичного розв’язання. Якщо ми маємо агресію, якщо ми маємо справді глибоке переконання, що це наша країна, наша цілісність, наша свобода, тоді нам треба боротися. Дипломатичні зусилля могли б бути потужнішими, якби вони були підкріплені військовим опором. Які санкції ми наклали? Чи Україна задіяла цілком свій потенціал для припинення агресії? Відповідь у мене – ні. Було задіяно не більш як 30%», – переконаний пан Гриценко.

Народний депутат України, голова Радикальної партії Олег Ляшко підкреслив, що війни з Росією можна було уникнути, якби Україна була у складі НАТО. «Я вважаю, стратегічна помилка – позаблоковий статус. Позаблоковий статус сьогодні призвів до війни з Росією». Пан Ляшко також вважає, що новообраний парламент таки скасує депутатську недоторканність: «Я не маю жодних сумнівів».

Одна з найкращих можливостей гарантувати українську безпеку – успішне втілення Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, навіть незважаючи на те, що Росія сприймає угоду як вторгнення до сфери своїх інтересів. Таку думку висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Він, зокрема, підкреслив, що в економічному сенсі співпраця України з Євросоюзом ніяким чином не заважає співробітництву з Росією. «Економічно це зовсім не проблема», – зауважив пан Клімкін.

Громадяни України мають об’єднатися для боротьби з корупцією у державі, бо поодинці з цим явищем не впоратися, наголосив заступник помічника Державного секретаря – заступник керівника Бюро з питань демократії, прав людини і прав Державного департаменту США Томас Меліа. «Українці повинні об’єднатися, щоб вирішити цю проблему. У них є друзі – Сполучені Штати прагнуть допомогти. Кілька днів тому ми зустрічалися з представниками ГПУ, Міністерства юстиції, мої колеги з департаменту юстиції пропонували практичну допомогу. Але все залежить від українців та їхніх державників», – зазначив пан Меліа. Він нагадав, що по індексу корупції Україна на 144-му місці з 177 держав, де проводилися дослідження.

Ще один учасник дискусії – міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета, заявив, що в державі має бути нульова терпимість до корупції, а люструвати треба не людей, а структури: «В Україні переважає думка, що корупція – це добре, це нормально. Чесна людина – це виняток... Багато йдеться про люстрацію. Суспільство думає, що йдеться про люстрацію людей, але люди – в останню чергу, перш за все треба люструвати структури».

Водночас, на думку міністра, за останні півроку в Україні є певні зрушення в сфері антикорупційної політики. «Ми все ж таки зробили багато, ми змогли провести нову версію Закону про державні закупівлі, ми також заснували сайт, який надає рівний доступ людям з суспільства, вони можуть стежити, що відбувається із закупівлями. Ми почали денаціоналізувати стандартизацію і метрологію – це ще одна досить корумпована галузь», – підкреслив пан Шеремета.

Єдиним, хто порушив панівну риторику єдності і підтримки України, в цей день став колишній прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер. Виступаючи перед делегатами, політик висловив побоювання, що з часом підтримка з боку ЄС і США може зменшитися. «Дуже важливо, щоб Захід не втратив цікавість до конфлікту в Україні. Але мені здається, що цього не станеться. Захід підтримає Україну і фінансово, і політично», – заявив він.

Закривали захід три екс-президенти України і Олександр Квасьнєвський. Заключний спіч останнього по праву можна назвати сюрпризом вечора: політик згадав гімн СРСР, який пізніше став гімном РФ, і навіть заспівав його. «Така історія Радянського Союзу, Росії. Який висновок для вас, європейців, американців, що вам потрібно знати? Росія – це країна, яку я, багато з вас, всі ми поважаємо, але вам потрібно знати, і я дуже на цьому наполягаю: ця країна може змінювати слова, може змінювати вірші, міняти словник, але вона ніколи не змінить музику», – впевнено наголосив пан Квасьнєвський, зірвавши оплески учасників Форуму YES.

YES © 2013. Фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий, Олександр Пілюгін та Руслан Марченко