Засвідчення нотаріусом копій інтернет-сторінок.
Глобальний розвиток інформаційних технологій є загальною світовою тенденцією. Юстиція теж не стоїть осторонь цих процесів. Вже ні в кого не викликає здивування термін «електронна юстиція». Розвиток науки і техніки, безперечно, прискорює економічні процеси у суспільстві, обумовлює широке використання електронних засобів зв’язку та інформаційно-комунікаційних технологій, за допомогою яких зараз активно відбувається оперативне поширення інформації в різних сферах правовідносин. Розвиток таких технологій тісно пов’язаний з розвитком «електронної юстиції». В цивільному обігу держави все більше використовуються різноманітні бази даних, в яких міститься інформація про власників нерухомого чи рухомого майна, наявність обмежень та обтяжень щодо майна громадян та юридичних осіб, інформація про реєстрацію чи припинення підприємницької діяльності. Наразі адміністрування близько 80% таких баз даних здійснює Міністерство юстиції України. Процеси розвитку електронних послуг, підкріплені масово доступними засобами інформації, спричинили перерозподіл аудиторії споживачів інформації, фактично змінили співвідношення обсягів використання друкованих та електронних джерел масової інформації та суттєво збільшили рівень «підсвідомої» довіри користувачів до інформаційних ресурсів Інтернету. Однак поширення інформації через Інтернет крім позитиву має й значний недолік – знеособленість джерел надходження даних. Достовірність такої інформації неможливо перевірити, дані часто містять відомості які можливо характеризувати як ознаки правопорушень, що вчиняються шляхом втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, розповсюдження недостовірної інформації, порушення авторського права, шахрайства, розповсюдження порнографії, порушення громадянських прав і свобод тощо. В цивільному обігу держави Інтернет перетворюється з інформативно-комунікаційного ресурсу в поле для ведення бізнесу, і цей бізнес потребує захисту. При веденні підприємницької діяльності за допомогою мережі Інтернет підприємці можуть стикатися з різноманітними порушеннями своїх прав, наприклад авторських, недобросовісною конкуренцією. І не тільки підприємці, а й пересічні громадяни можуть фіксувати, що порушуються їх права на честь та гідність. Але якщо в реальному житті зібрати доказову базу для відстоювання своїх прав та інтересів в більшості випадків не складає труднощів, адже наявні документи на паперових носіях, то у віртуальній реальності довести правопорушення буває досить складно. Це пов’язано з тим, що величезні можливості мережі Інтернет дозволяють зловмисникам за короткий час видалити сліди своєї незаконної діяльності. А для позитивного рішення суду при захисті своїх прав необхідно не тільки надати матеріал про незаконно розміщену в мережі інформацію, а й довести, що продукт, на який ви володієте авторськими правами (текст, зображення, дизайн або товарний знак), був розміщений без вашої згоди за певною електронною адресою в певний час. Одним із невід’ємних етапів захисту від недоброякісної інформації та встановлення фактів скоєння правопорушень є підготовка доказової бази для подальшого вчинення необхідних процедур відповідно до вимог чинного законодавства та захисту законних інтересів держави та громадян. Фіксування або документування деструктивної інформації зараз актуальне, оскільки дані інтернет-ресурсів швидкозмінні, не є статичними, їх матеріалізація має умовний характер, а достовірність залежить від певного моменту часу. В деяких країнах, зокрема в Росії, вже є спроби здійснити заходи щодо документування інформації розміщеної на інтернет-ресурсах. Використовується так звана процедура огляду сайту нотаріусом. Схематично сама процедура поділяється на певні етапи та починається з написання клієнтом заяви в довільній формі, в якій він зазначає склад доказів і причини, за якими виникла необхідність забезпечення даних доказів. В свою чергу, нотаріус, враховуючи всі норми процесуального права, починає збирати інформацію про скоєне правопорушення в Інтернеті, щоб врешті здійснити нотаріальне засвідчення сайту і забезпечити повноцінну доказову базу для звернення до суду. А для того щоб порушник не зміг видалити незаконну інформацію зі свого сайту до початку нотаріальних дій, нотаріус має засвідчити інтернет-сторінки в стислі терміни. Провести огляд і нотаріальне засвідчення сайтів правопорушників без сповіщення останніх можливо у двох випадках: коли немає точних даних про особу відповідачів або коли клієнт наполягає на тому, що в даному випадку не слід зволікати. Після прийняття від клієнта заяви нотаріус має оглянути сторінки сайту порушника. В процесі огляду веб-сторінок нотаріус повинен переконатися в об’єктивному існуванні матеріалу, що порушує права клієнта. Після огляду нотаріус роздруковує зміст інтернет-сторінок в незміненому вигляді. На паперових носіях має стояти дата друку та електронна адреса сайту. Перед засвідченням інтернет-сторінок нотаріус звіряє зображення на екрані монітора комп’ютера з роздрукованими копіями і перевіряє всі об’єкти, що мають відношення до доказової бази (надані реквізити, текст або його окремі фрагменти, зображення тощо). Кінцевим етапом роботи є власне саме засвідчення інтернет-сторінок нотаріусом та складання протоколу про вчинення нотаріальної дії. Після нотаріального засвідчення інтернет-сторінок і складання протоколу всі документи зшиваються, протокол підписують учасники юридичної процедури, ставиться особиста печатка нотаріуса. Як бачимо, процедура громіздка та тривала, тому є загроза, що інформація, яку намагаються зафіксувати, вже зникне або буде змінена. Але ми сприймаємо і таку процедуру с позитивом і сумуємо з того, що, в Україні на жаль, наразі не існує чітко визначеного механізму фіксації інформації, отриманої з інтернет-джерел на певний момент часу, коли вона є особливо актуальною. Особливого значення набуває питання правового врегулювання механізму із використанням нотаріальної фіксації інформації з інтернет-джерел на певний момент часу для подальшого використання у якості доказової бази та у якості електронних документів, зібраних законним шляхом однією зі сторін цивільних правовідносин. Нотаріус надає юридичну значимість волевиявленню фізичних та юридичних осіб як на папері, так і – при дотриманні певних встановлених законом правил – в електронних документах, скріплених електронним цифровим підписом і за юридичною силою рівнозначних власноручного підпису. Ці норми визначені ст. 3 ЗУ «Про електронний цифровий підпис». Закон «Про електронні документи та електронний документообіг» також визначає необхідність наявності електронного цифрового підпису в електронному документі для визнання його дійсності.
Вважаємо, що в суспільстві є чіткий запит на вирішення цієї проблеми в Україні. Для реалізації цього проекту і вирішення задачі щодо засвідчення копій інтернет-сторінок пропонується розробити дистанційне автоматизоване нотаріальне засвідчення копій інтернет-сторінок, сайтів та даних на певний момент часу, а саме:
Надавати дистанційне автоматизоване нотаріальне засвідчення копій інтернет-сторінок, сайтів та даних на певний момент часу пропонується за наступним алгоритмом: 1. Визначення користувачем інтернет-ресурсу, який носить деструктивний характер, та прийняття ним рішення щодо фіксування змісту та засвідчення його нотаріально. 2. Вибір користувачем в режимі он-лайн на ресурсі Міністерства юстиції України необхідного різновиду дистанційного автоматизованого нотаріального засвідчення інформації, розміщеної в Інтернеті. 3. Дистанційне, в режимі он-лайн, заповнення користувачем електронної заявки на отримання нотаріального засвідчення інтернет-сторінок із внесенням даних щодо: адреси (URL) веб-ресурсу, на якому розміщені дані, які користувач має намір нотаріально засвідчити; персональних даних замовника послуги (прізвище, номер та серія паспорта, електронна пошта тощо). 4. Виконання заявки користувача в режимі он-лайн щодо нотаріального засвідчення інформації, розміщеної в Інтернеті, шляхом її обробки спеціальним автоматизованим програмно-технічним комплексом Міністерства юстиції в автоматичному режимі (перевірка достовірності/точності відображення вмісту сайту, відображення головної сторінки, перехід на потрібні користувачеві сторінки, перевірка доменного імені, визначення DNS-серверів, перевірка відповідності IP-адреси тощо). 5. Надання змовнику в автоматичному он-лайн-режимі чек-карти з інформацією щодо виконання замовлення (або неможливості виконання) та індивідуальним кодом замовлення. 6. Сплата замовником послуги згідно тарифу та отримання за індивідуальними кодом у нотаріуса (приватного або державного) матеріалів на паперових носіях, завірених печаткою нотаріуса, або матеріалів у електронному вигляді, завірених електронним цифровим підписом нотаріуса.
Електронне замовлення на нотаріальне засвідчення копій інтернет-сторінок, сайтів та даних зберігається протягом одного місяця в базі даних автоматизованого програмно-технічного комплексу Міністерства юстиції. Протягом вказаного часу замовник оплачує послугу у зручний для нього час та звертається до обраного ним приватного чи державного нотаріуса за видачею та оформленням необхідних матеріалів. Запровадження дистанційного автоматизованого нотаріального засвідчення копій інтернет-сторінок, сайтів та даних, розміщених на інтернет-ресурсах на певний момент часу, не потребує розробки додаткових нормативних та регуляторних актів, а тільки певного їх корегування. Таким чином, унормування та запровадження механізму нотаріальної фіксації інформації з Інтернету сприятиме:
І насамкінець: є фахівці, готові до реалізації цього необхідного для держави та людей проекту, але, як завжди, відсутня політична воля осіб, які повинні надати «дозволям».
Дмитро ЖУРАВЛЬОВ
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|