Відкриті торги – загальний успіх чи сумнівна економія? Нещодавно в Міністерстві юстиції були проведені відкриті та прозорі переговори із закупівлі юридичних послуг для забезпечення захисту прав та інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах за участю іноземного суб’єкта та України. Голова Комітету з конкурсних торгів апарату Міністерства юстиції України, заступник Міністра - керівник апарату Оксана Іванченко наголосила на тому, що така відкрита переговорна процедура із залученням засобів масової інформації відбувається в Україні вперше.
При цьому, однак, варто згадати 2007 рік, коли подібні торги вже проводились Міністерством юстиції за участю ЗМІ; наприклад, двоступеневі торги 11 травня 2007 року щодо закупівлі юридичних послуг для представництва інтересів України в Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів під час розгляду справи за позовом Джозефа Леміра до держави Україна. Нажаль, в наступні роки переговори та торги особливою прозорістю не відрізнялися, тож не можливо не відмітити той факт, що повернення до публічного висвітлення діяльності органів влади України є, без сумніву, позитивним кроком на шляху боротьби з корупцією та запровадження цивілізованих європейських стандартів транспарентності.
Комітетом з конкурсних торгів було заслухано учасників переговорної процедури, уточнено їхню відповідність кваліфікаційним вимогам, кадровий та матеріально-технічний потенціал, а також фінансову пропозицію на поточний рік. Проаналізувавши опубліковану на сайті Міністерства юстиції інформацію по переговорній процедурі, в тому числі і акцепти пропозицій учасників, можна побачити, що ключовим і фінальним фактором у визначенні юридичних радників, які будуть захищати інтереси України в міжнародних судових спорах, є власне цінова пропозиція. Дане припущення легко прослідковується на прикладі переговорної процедури у справі за позовом JKX Oil & Gas Pls, Poltava Gas і JP Poltava Petroleum Company до держави Україна, в ході якої було акцептовано пропозицію міжнародної юридичної компанії King & Wood Malessons LLP на суму 79 тис дол. США, що була найнижчою із запропонованих. Чим поступалися інші учасники переговорної процедури, окрім ціни? Одним із конкурентів, наприклад, була юридична фірма Lalive, з 50-річним досвідом роботи у сфері міжнародного арбітражу та визнанням однією із кращих в даній галузі, представники якої неодноразово виступали не лише у якості юридичного радника, але й арбітра. Проте, пропозиція Lalive склала 400 тис дол. США, що значно перевищує переможну цифру.
Таким чином, згідно з підрахунками Міністерства юстиції, за всіма позовами вдалося зекономити 14,5 млн. гривень державного бюджету, що, безсумнівно, є успіхом. Проте, звернемо увагу, що справи в міжнародних арбітражних судах тривають довго і цінові пропозиції переглядають в Мінюсті кожного року. З одного боку, здається, що це значний плюс, адже така процедура дає можливість розглянути нові варіанти і вибрати більш вигідний. З іншого боку, як свідчить практика (і це є розумним), перевага все ж надається команді, яка вже веде справу, знайома з усіма фактами ,вже має напрацювання та стратегію ведення справи (а, можливо, й певні успіхи). Дана практика дає радникові змогу встановлювати нову, більш вигідну для себе ціну. Цікаво відмітити, наприклад, що у 2014 році вже згадана фірма King & Wood Malessons виграла переговорну процедуру у справі за позовом Krederi Ltd до держави Україна із заявленою пропозицією на суму, що становила лише 1,5 тис дол. США.У 2015 році ця фірма продовжує вести вище згадану справу, проте уже із заявленим бюджетом у сумі 707,75 тис дол. США. Зміна суттєва і сприймати ці цифри можна не однозначно: чи є підвищення цінової пропозиції об’єктивно обґрунтованим факторами збільшення витрат на підготовку провадження справи, чи бажанням повернути значно занижені раніше задля виграшу в торгах кошти? Яким буде бюджет даної справи в наступному році у разі продовження проваджень по справі, при високій вірогідності того, що перевага надаватиметься фірмі, яка фактично супроводжувала справу від самого початку?
Чи справді загальна сума буде економною для державного бюджету - це покаже час. Але ще важливіше запитання: чи стане принцип економії однорічного бюджету запорукою успіху України в багатомільйонних спорах?
Наталія Іванова
спеціально для «Правового тижня»
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|