Міністерство юстиції спільно з Генпрокуратурою та громадськими активістами розробили та внесли на розгляд Кабінету Міністрів пакет законопроектів, які забезпечать створення в Україні Національного агентства з питань розшуку та розпорядження активами, одержаними від корупційних злочинів. Про це в ході прес-конференції повідомила перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова.

«Агентство займатиметься безпосередньо пошуком, виявленням, поверненням та управлінням активами, які здобуті в результаті корупційних правопорушень», – зазначила перший заступник міністра юстиції.

За її словами створення такого агентства значно пришвидшить та покращить якість роботи правоохоронних органів, особливо під час пошуку корумпованих активів за кордоном.

«За процедурою, яка діє нині, слідчі щоб отримати інформацію про активи корумпованого чиновника в тій чи іншій країні мають направити відповідний запит і чекати більше місяця на відповідь. За цей час активи як правило «випаровуються» і арештовувати вже немає чого. Дане агентство входитиме в коло таких самих агенцій, які існують по всьому світу. За таких умов слідчий зможе звернутися до агентства із запитом на отримання інформації. Протягом 24 годин представник агентства напряму звертається до колег з такого ж агентства в іншій країні, того ж дня отримує відповідь і передає слідчому», – розкрила деталі роботи нового органу Наталія Севостьянова.

На її переконання, агентство стане важливим інструментом, який допоможе ефективно й швидко розшукувати корупційні активи.

Вона також поінформувала присутніх, що агентство планують створити за французькою моделлю. У Франції при затратах на функціонування близько 2 млн євро щороку, робота аналогічного органу забезпечує наповнення бюджету на суму, яка сягає 100 млн євро.

Новостворена структура буде підзвітною Верховній Раді та підконтрольною Уряду. Призначення голови агентства проходитиме в ході прозорої змагальної процедури. Водночас закон міститиме виключний перелік підстав для звільнення голови агентства, щоб жодна гілка влади не мала впливу на керівника.

«Також законодавчо будуть закріплені особливі умови праці співробітників агентства, щоб люди, які повертатимуть країні мільярди мали достойну заробітну плату і не мали спокуси для того, щоб розпорядитися активами не за законом», – зауважила пані Севостьянова.

Розроблені документи передбачають серйозні механізми контролю діяльності цього органу. Щорічно проводитиметься незалежний аудит ефективності діяльності агентства. Оцінку проводитиме комісія зовнішнього контролю у складі представників Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Президента.

«Агентство звітуватиме про вартість виявлених активів, на які накладено арешт, про доходи, які вони отримали від розпорядження даними активами, про надходження до спецфонду держбюджету, а також про результати звернень до суду за цими активами», – зазначила Наталія Севостьянова.

Так само діяльність органу зможуть контролювати представники громадської ради, яка буде сформована при агентстві.

Вона також повідомила, що разом із агентством буде створено Єдиний державний реєстр активів, які були здобуті корупційним шляхом.

«Сподіваємося, що Верховна Рада оперативно відреагує і прийме даний закон», – наголосила пані Севостьянова.

Заступник Генерального прокурора України Віталій Касько зауважив, що створення такого органу не буде заміною правоохоронних структур і лише допомагатиме останнім у їхній діяльності.

«Зараз слідчому для того, щоб з’ясувати кому належать ті чи інші активи треба направити величезну кількість запитів в різні інституції. Після створення агентства достатньо буде направити одне звернення до агенції і та в короткий строк надасть слідчому вичерпну інформацію про всі активи, які належать конкретній особі. Це значно спрощує роботу слідчого для пошуку активів в межах України», – зазначив представник ГПУ.

За його словами, аналогічні агентства існують практично в кожній країні світу, і передбачають спрощений механізм направлення запитів, в тому числі й електронною поштою, і надання відповіді колегам з-за кордону.

«Це не є правова допомога, яка є дуже складною процедурою. Але даний метод дасть можливість слідчому оперативно одержати інформацію про активи, а потім вже зайнятися запитом про правову допомогу», – наголосив Віталій Касько.

Він також зауважив: передача права управління арештованими активами агентству забезпечить мінімізацію корупційних ризиків. Адже цим займатимуть не ті самі люди, які ведуть слідство та вилучили дані активи.

«Також революційною нормою є можливість реалізації активів, які втрачають вартість з часом за рішенням суду. Це можуть бути транспортні засоби, комп’ютерна техніка тощо, які на момент набрання чинності вироку суду можуть коштувати вдвічі, а той втричі дешевше, ніж тоді, коли були арештовані. Кошти зберігатимуться на депозиті до прийняття рішення судом», – повідомив заступник Генерального прокурора.

У свою чергу виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявила: українська правоохоронна система не показує тих результатів, які від неї очікує суспільство. За половину цього року було повернуто в бюджет лише 7 865 грн корупційного майна.

«Ці закони позбавляють правоохоронні органи останнього аргументу, в їх виправданнях, чому вони не шукають і не повертають злочинні активи. Якщо активи й надалі не будуть розшукуватися, арештовуватися та повертатися, ми точно знатимемо з реєстру хто був бездіяльний. Люди, які демонструватимуть таку бездіяльність, будуть змушені покинути правоохоронні органи. Це вимога громадянського суспільства», – заявила пані Каленюк.

Вона також висловила сподівання, що до кінця вересня парламент прийме розроблені законопроекти.

«За цим слідкуватиме моніторингова місія ЄС. Від цього моменту потрібно буде ще від 4 до 6 місяців, щоб провести конкурси і запустити агенцію. Тому старту роботи цього органу можна очікувати на початку наступного року», – резюмувала Дар’я Каленюк.

Як повідомили учасники прес-конференції, розроблений пакет законів, окрім забезпечення роботи агентства, передбачає удосконалення процесу арешту та конфіскації майна.

Зокрема, буде запроваджено можливість арешту майна на стадії слідства, коли відсутній підозрюваний чи обвинувачений, якщо таке майно має ознаки здобутого корупційним шляхом. Так само, буде реалізована процедура арешту майна третіх осіб, на яких корупціонери часто реєструють свою власність.

Окрім того, буде врегульовано процедури арешту активів юридичних осіб, розширено коло осіб щодо яких можливе застосування процедури заочного провадження та запроваджено механізми оскарження арешту майна його власником.

Також, відповідно до розроблених документів, інститут спецконфіскації розширять на усі умисні злочини і ліквідовано можливість «прикриватися» титулом добросовісного набувача.