Всі рубрики


Реформа української прокуратури: грузинський досвід.


 

В продовження теми боротьби з корупцією журналісти газети «Правовий тиждень» знайомлять читачів із заступником Генерального прокурора України Давідом Сакварелідзе.

 

Давід Сакварелідзе – яскравий представник реформаторської команди екс-президента Грузії і теперішнього губернатора Одеської області Міхеіла Саакашвілі. Пан Сакварелідзе пройшов шлях від рядового спеціаліста в судовому департаменті Мін’юсту до першого заступника Головного прокурора Грузії, поєднавши цю посаду з прокурорським кріслом в м. Тбілісі. На початку осені минулого року він приїхав в Україну, де працював над концепцією створення Антикорупційного бюро. Був претендентом на посаду голови НАБУ, а в лютому 2015 р. прийняв українське громадянство і обійняв посаду заступника Генерального прокурора.

 

На Давіда Георгійовича покладена основна робота – реформа української прокуратури і розслідування кримінальних злочинів, пов’язаних зі співробітниками прокуратури. Як він сам розповідає журналістам, для нього це стало серйозним викликом. «Я відповідальний перед суспільством, перед Президентом. Для мене обійняти цю посаду було нелегким рішенням, декілька місяців я обмірковував, як мені бути з цим питанням. Зараз це один із самих великих викликів в моєму житті», – пояснює Давід Сакварелідзе.

 

Насправді головний виклик Сакварелідзе зробив корупційній системі української прокуратури: зокрема, за його участю були затримані «діамантові» прокурори-хабарники. А проти самого заступника Генерального прокурора, слідчих та співробітників СБУ, які брали участь в затриманні першого заступника голови слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця, було відкрито кримінальне провадження.
Незважаючи на це, Давід Георгійович продовжує працювати над реформою прокуратури та відбором нових прокурорів в місцеві прокуратури шляхом проведення прозорого конкурсу.

 

– Отже, завершився перший етап конкурсу: подача заявок на вакансії керівників місцевих прокуратур. Скільки отримали таких заяв? Ви їздили по областях, де контролювали подачу документів. Що побачили, які перспективи в майбутніх нових прокурорів?
– Процес подачі заяв вже закінчився. Наразі подано приблизно 6 тис. заяв на 700 керівних посад по всій Україні. Серед претендентів 40% – діючі працівники прокуратури, решта – зовнішні кандидати. Я поки не можу говорити про рівень готовності та професіоналізм наших кандидатів, але все зможе показати 4-рівневий процес тестування. Його результати можна буде побачити в онлайн-режимі.

 

– Наступним етапом мало стати створення конкурсної комісії. Коли Генпрокурор підпише наказ про її створення, хто буде в неї входити і чи матиме громадськість право голосу в обранні прокурорів?
– 21 серпня Генеральний прокурор України Віктор Шокін підписав наказ «Про затвердження тестових завдань на знання законодавчої бази для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури та посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників». Ці тести вже опубліковані на сайті ГПУ, і в кандидатів є 14 днів для ознайомлення і підготовки. Саме тестування розпочнеться 5 вересня. Іншим наказом Генпрокурора утворено конкурсні комісії з проведення відкритого 4-рівневого конкурсу серед кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах. Відповідні центри тестування облаштують у Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові.
В комісії будуть входити представники прокуратури, представники відділу реформ, а також представники від Верховної Ради України. Я сподіваюсь, що представляти ВР будуть громадські діячи, бо я проти того, щоб в комісії входили народні депутати чи політики. Адже в іншому випадку виникне багато запитань і сумнівів в ефективності роботи такої комісії. Окрім того, ми зустрічались з представниками багатьох неурядових організацій по всій Україні. Вони будуть спостерігати за цим процесом як акредитовані спостерігачі, зокрема за тестуванням, співбесідою. Сам процес буде транслюватися в онлайн-режимі, так само як і співбесіда.

 

– Тестування ще не розпочалось, а в ГПУ вже виник скандал щодо їх підготовки і фаховості. Чи отримували ви раніше опубліковану в ЗМІ службову записку Юрія Севрука, першого заступника Генпрокурора, щодо претензій до тестових завдань? І чи таке їх уточнення не затримає процес проведення самого конкурсу? Адже часу обмаль, а нові прокурори мають запрацювати в грудні?
– Службову записку я бачив, бо її було адресовано мені. Хочу вас запевнити: процес не загальмується, хоча прийшлось його дещо відкласти через службове розслідування. Перший етап тестування розпочнеться 5 вересня. Що стосується самих тестових завдань, зверніть увагу на те, що в Антикорупційному бюро були фактично такі ж самі, а процес пройшов без усяких ексцесів. Різниця тільки в тому, що там люди хотіли отримати роботу, а тут, навпаки, втрачають високі посади міського, районного прокурора тощо. Такої кадрової реформи в прокуратурі ще ніколи не проводилось. Незважаючи на те що Закон передбачає створення місцевих прокуратур, не була розписана власне процедура їх створення. Тому ми в парламенті ініціювали ухвалення Перехідних положень, де прописали, що набір кадрів в місцеві прокуратури буде проводитись через конкурс. Це насправді революційна реформа для України, і основне – те, що відкриваються двері для зовнішніх кандидатів.
Я добре розумію, що в Україні суспільство з недовірою ставиться до таких конкурсів, і з самого початку я очікував, що бажаючих буде набагато більше. Але ми спробуємо довести, що конкурси – це повністю реально, а прокуратура буде служити прикладом прозорого і якісного набору прокурорів.

 

– Наші журналісти мали нагоду побачити зразки тестових завдань для детективів Антикорупційного бюро. Чим відрізняється тест в ГПУ? І скільки коштує саме тестування, який бюджет на це виділений? Нещодавно в ЗМІ з’явилась інформація, що США разом з ЄС виділило $200 тис.?
– Цей процес коштує дорого: це ж не тільки купівля чисельних тестів, але і логістика, розміщення членів робочої групи, транспортування, харчування. Адже ці люди з вересня до грудня повинні знаходитись на локаціях в п’яти обласних центрах України. Зрозуміло, що хтось має забезпечити цих людей коштами. Тести «General skill» також недешеві. Для цього потрібна фінансова підтримка, яку надають Євросоюз та інші донорські організації. Логістика цього процесу коштує набагато більше, ніж $200 тис.

 

– Ви набрали нову команду в ГПУ. Претенденти також проходили конкурс? Розкажіть детальніше, що вже вдалось зробити, що на черзі? Наприклад, як працює Служба генеральної інспекції, яка має займатися корупційними діями працівників прокуратури, перевіркою доходів? Скільки осіб там працюють?
– В управлінні реформ – 16 людей, в генеральній інспекції – включаючи прокурорів, 8. На днях на нараді з управлінням реформ ми визначимо локації, де у кожного буде своя зона відповідальності. Все розписано, хто чим займається: тестами, співбесідою, реєстрацією, забезпеченням прозорості, IT-безпекою тощо. Це ті люди, які кожного дня просувають реформу. Що стосується генеральної інспекції, вона уже заявила про себе достатньо голосно і принципово. Вони працюють ще над кількома корупційними справами і доведуть, що в Україні недоторканих немає.

 

– Чи повинна така служба перевіряти родинні зв’язки, що, безумовно, також дорівнює корупції в системі прокуратури?
– Що стосується родинних зв’язків, то згідно Закону посадова особа має заявити, що в неї є близькі родинні зв’язки в самій системі прокуратури. Ні для кого не секрет, що прокуратура була закритим інститутом, де працювали цілі покоління. Я в цьому нічого трагічного не бачу, але якщо ці люди ставлять під сумнів якість нашої роботи, тестів, нашу кваліфікацію, професіоналізм і порядність, то нехай розпочнуть з себе.

 

– Чи вдалось в системі прокуратури запустити електронний документообіг, громадську приймальню?
– На проект громадської приймальні поки не вдалось знайти ресурс. Але ми продовжуємо активно спілкуватися з міжнародними організаціями на цю тему. Що стосується електронного документообігу, то незабаром відбудеться зустріч з IT-компаніями. Ми з ними збираємось обговорити, наскільки швидко та якісно можна впроваджувати таку програму в Україні. Одна з донорських організацій готова виділити фінансування на цей проект вже в цьому році.

 

– Нещодавно Генеральний прокурор перерозподілив обов’язки серед заступників, як це буде впливати на вашу подальшу роботу?
– Мої обов’язки не змінились. Я буду використовувати всі свої знання і досвід для того, щоб всі цілі й завдання, які ми поставили перед собою, були реалізовані. Крім того, я буду допомагати іншим заступникам, якщо їм буде необхідна моя підтримка. Мої головні завдання – реформування та якісні зміни.

 

– У своїй роботі ви демонструєте відкритість, багато часу спілкуєтесь ЗМІ, і це добре. Але найкращий «піар» вам зробили начебто порушені проти вас справи. Цю внутрішню боротьбу можна назвати битва «Давида проти Голіафа», де Голіафом виступає стара корупційна система. Чим може закінчитися таке протистояння? Чи бачили ви справи, які ГПУ проти вас порушувала?
– Я не потребую піару, ми цього не хотіли. Так вийшло. Спілкування із журналістами дає можливість довести українським громадянам, що вони можуть нам довіряти, в тому числі Генеральній інспекції, управлінню реформ. Можуть довіряти конкурсу, який ми об’явили. Якщо про реформи не розповідати, потім буде дуже важко довести, що вони є. Мені самому не подобається дуже часте спілкування з пресою і телебаченням. Тому що це займає багато часу, і хтось може подумати, що я займаюсь особистим піаром, а не справами. Але я усвідомлюю, що дуже важливо зробити все, щоб люди розуміли, куди ми рухаємось, що ми можемо зробити, чого не можемо. І про те, що неможливо реалізувати, також потрібно говорити. Щоб громадськість не мала марних очікувань.

 

– Перепрошую, то є проти вас відкрита кримінальна справа?
– Кожна відкрита справа проти слідчих чи прокурорів, кого я запросив і переконав, що дуже важливо працювати в Генеральній інспекції, насамперед направлена проти мене. І я буду тою людиною, яка не побоїться захистити цих людей і піде з ними до кінця. Якщо я запропонував цю ідею, то я на них спираюсь, а вони на мене. Якщо є команда, її потрібно захищати – в цьому вся філософія. Слідчий і прокурор мають відчувати за собою сильне плече. Не тільки моє, але і Президента України, який кожного разу дає сигнал, що він буде підтримувати і захищати кожного слідчого чи прокурора, що для нього немає недоторканих, і ми разом будемо боротися за очищення цієї системи.

 

– Наскільки має оновитися прокуратура після реформи?
– Зараз важко сказати, побачимо, скільки зовнішніх кандидатів обіймуть посади прокурорів. Оновлення передбачає й можливість діючим працівникам піднятися по кадровій драбині, чого раніше не було, саме через конкурс, а не через особисті контакти, кумівство, корупційні зв’язки. До грудня вже будуть перші результати.

 

– Яку ви б хотіли встановити зарплату для прокурорів?
– Це дуже проблематичне питання. Для прикладу, зараз Кабмін вирішив забрати в прокуратури 83 млн грн. Я вважаю це рішення неправильним і неприйнятним. Якщо ми говоримо про скорочення, то під цим розуміємо перерозподіл коштів з метою економії, щоб хоч якось підвищити заробітну платню. Щоб можна було оптимізувати кількість і чисельність працівників, поставити правильні задачі, правильно розподілити навантаження і фінансове забезпечення. Це дуже важливо. Дешева бюрократія є неефективною, вона не дає тих результатів, які потрібні Україні зараз. Після того як ми доведемо, що досягли результату, будемо принципово вимагати від уряду збільшити обсяги додаткового фінансування на реформування прокуратури. Не тільки в наступному, але ще в цьому бюджеті. Інакше не можна. Я не думаю, що в суспільства виникне протест, якщо в порядного прокурора чи слідчого, який працює на благо держави, буде висока зарплата. Якщо він не буде пов’язаний з корупцією, ніякого протесту не буде.
Зараз зарплата в прокурора 6-7 тис.грн. Для слідчого і прокурора мені не шкода зарплати і 30-40 тис.грн., і набагато більше. Та ще й преміальних. Але за умови, що будуть конкретні результати. В України велика економіка і великий ресурс. Якщо слідчий і прокурор доводять до кінця дуже важливу справу, резонансну чи фінансову, це зможе реально вдарити по системній корупції. А держава, в свою чергу, зможе йому подякувати бонусами, наприклад.

 

– Це як в Грузії: розкривши справу на мільйон, отримаєш 10%?
– Це не було записано в законі, але з практики за розкриття справи на мільйон в Грузії слідчий отримував відсоток – еквівалент $10-20 тис. в національній валюті. Це для нього були преміальні.

 

– Артем Ситник та Гізо Углава розповідали про те, що ви разом з ними працювали над концепцією Антикорупційного бюро. Чи продовжується ваша співпраця зараз?
– На жаль, поки немає Антикорупційного прокурора, Бюро не може запрацювати. Будемо чекати, коли комісія вибере Антикорупційного прокурора, щоб паралельно запустити цей процес. Ми з нетерпінням чекаємо на початок роботи Національного антикорупційного бюро.

 

– З прийнятими в липні змінами до Закону про прокуратуру має запрацювати Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України. А коли розпочне працювати призначений Антикорупційний прокурор?
– Згідно розписаної в Законі процедури прокурора обирають на відкритому конкурсі. Не принципово, де він має працювати, в ГПУ чи НАБУ, головне – щоб всі справи він доводив до кінця і правильно виконував своє завдання. Головна мета – це результати. Щоб це не переросло в якусь інституційну конкуренцію: хто ефективніший чи крутіший, впливовіший. Має бути взаєморозуміння, і вони мають працювати як одна команда.

 

– Чи будете ви у своїй роботі звертатися по допомогу депутатів, зокрема Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції? Можливо, потрібно вносити нові зміни до Закону про прокуратуру чи працювати над новим Кримінальним процесуальним кодексом? Які зміни в Закон ви б внесли? Чи можливо на законодавчому рівні застосувати грузинський досвід?
– Без координації дій з депутатами і політичними колами, зокрема парламентськими фракціями, групами, особливо в українській реальності, неможливо провести свої законопроекти, які потрібні прокуратурі України. Я спілкуюся з усіма, хто правильно розуміє нинішні виклики українського суспільства і держави. І досі у нас з ними було взаєморозуміння. Отже, будемо продовжувати тісно співпрацювати з Верховною Радою. І доводити до кінця всі справи, які розпочали.
Щодо спільної розробки Закону… Я адвокатую за розширення інституту угоди про визнання вини. Щоб він реально в Україні запрацював. І ми цим могли мотивували рівень розкриття злочинів, співпрацю з боку обвинуваченого, щоб держава могла запропонувати компроміс у випадку співпраці по важливих кримінальних справах. Дуже важливо зекономити адміністративний ресурс, час і прискорити правосуддя, особливо в такій великій державі. Якщо вдасться розширити таку угоду, це підвищить рівень співпраці, пришвидшить розкриття злочинів. Я гадаю, що прокурори самі будуть задоволені проведеною ними роботою, і цей інститут запрацює на повну потужність.

 

– В суспільстві побутує думка, що іноземці приходять в країну ненадовго? Чи збираєтеся ви залишитися жити в Україні?
– Цим питанням себе заспокоюють люди, які хочуть повернутись назад в стару систему або залишити все як є. Дуже багато людей можуть без упину розповідати, скільки проблем в системі прокуратури і системі правоохоронних органів, що потрібно зробити. А коли доходить до конкретних дій, вони нічим не займаються, їх прекрасно влаштовує ця система.
Якщо є проблеми, потрібно їх вирішувати, і заспокоювати себе, що Давід скоро піде, не варто! Ми поле битви покидаємо останніми. Спершу підуть ті, хто заважає проведенню реформ, вони самі зав’язані в корупції, а потім підемо ми. Я громадянин України, я нікуди не втікаю.
В прокуратурі окрім мене, більше нікого з грузинських посадовців немає. Суспільство повинно знати, що це не грузинська реформа прокуратури, а українська реформа, яку ми здійснюємо по-українськи. Всі реформи в Україні реалізують українці, і грузинська команда разом з українськими колегами доведе всі процеси реформ до кінця.

 

– Дякую вам за розмову, бажаємо успіхів і головне – швидких змін у реформуванні прокуратури.

 

 
Розмову вела Ольга ВИТАК
«Правовий тиждень»
 
 
 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________