Всі рубрики


Київ об’єднав омбудсманів з 20 країн світу.


 

Міжнародна конференція «Роль національних інституцій з прав людини у конфліктних та постконфліктних ситуаціях» зібрала в Києві керівників НІПЛ 20-ти країн світу, а також представників провідних міжнародних організацій у сфері прав людини, щоб обмінятися досвідом, проблемами, засвоєними уроками щодо ролі НІПЛ у постраждалих від конфлікту та нестабільних регіонах.


У своєму вітальному слові Омбудсман України Валерія Лутковська зауважила: «Наразі не існує міжнародного стандарту, як діяти НІПЛ у конфліктних ситуаціях, так само як і не існує універсального методу, як діяти, щоб уникнути помилок чи прорахунків. Відтак, ми сьогодні зібралися, щоб поділитися як позитивним, так і негативним досвідом з метою забезпечення більш ефективного реагування на виклики в сфері прав людини».


Подякувавши Валерії Лутковській за ініціативу проведення вказаної конференції, Координатор системи ООН в Україні Ніл Вокер зазначив: «Коли урядові інституції порушують права людей, громадяни припиняють їм довіряти, що створює напружену атмосферу в суспільстві. Так як НІПЛ зазвичай не вважаються урядовими структурами, саме вони як незалежні від держави механізми можуть зіграти важливу роль у запобіганні конфліктів та забезпеченні дотримання прав людини».

 

У свою чергу, Посол Данії в Україні, Грузії та Вірменії Крістіан Донс Крістенсен зауважив, що права людини – це виклик для всього людства, тому НІПЛ мають бути максимально ефективними і незалежними, активно діяти, щоб забезпечити повагу і домінування прав людини, незалежно від тої ситуації, яка складається у державі.

 

Привітав учасників конференції і голова департаменту Америки, Європи та Центральної Азії Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) Джанні Магаццені. «Якщо виникає конфліктна ситуація, НІПЛ повинні підтверджувати свій мандат – бути незалежними. Для цього необхідно розуміти різні позиції учасників конфлікту, розробляти гнучкі стратегії реагування на нові виклики та сприяти пошуку шляхів вирішення конфліктної ситуації, а також пам’ятати про підтримку міжнародної спільноти», – зазначив у своєму відео-зверненні Джанні Магаццені.


Знайомлячи присутніх із українським досвідом вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Георгій Логвинський зазначив, що минулого року Україна зіштовхнулася з проблемою, якої досі ніколи не було. «Наша держава і суспільство в цілому не були готові до зовнішньої агресії – після анексії Криму ми були розгублені, потім загострилася ситуація на Сході України. Тож на сьогодні ми маємо 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб. Жодна, навіть найрозвинутіша країна, не змогла б вирішити всі проблеми такої кількості людей. Проте ми розуміємо: якщо зволікати з вирішенням їхніх проблем, Україна як держава може припинити своє існування», – зазначив Георгій Логвинський.

 

Під час підготовки правової бази для захисту та відновлення порушених прав внутрішньо переміщених осіб, за словами народного депутата, було використано досвід Грузії, яка також зіштовхнулася з зовнішньою агресією. Георгій Логвинський зазначив, що у першій редакції закону про внутрішньо переміщених осіб містилися недоліки, зокрема, щодо процесу реєстрації, отримання довідок про статус внутрішньо переміщеної особи, проте передбачене новою редакцією закону запровадження електронної бази даних усуває цю проблему. Крім того, народний депутат озвучив пропозицію щодо надання внутрішньо переміщеним особам статусу постраждалих, що б передбачало їм компенсацію збитків, завданих агресором, адже саме останній так чи інакше є винним у тому, що ці люди опинилися без даху над головою.

 

Представник Уповноваженого з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) Жанна Лук’яненко у своєму виступі наголосила, що «створення єдиного державного органу – один із пріоритетів у розв’язанні проблем внутрішньо переміщених осіб». За її словами, через 1,5 року після початку виникнення в Україні конфлікту вже можна стверджувати, що держава виявилася не готовою до такої масштабної внутрішньої міграції людей, і врятувати цю ситуацію допомогла висока свідомість і енергія громадянського суспільства, потужний волонтерський рух, який взяв на себе значною мірою функції держави. На її переконання, наразі держава, уряд повинні зосередити свою увагу на довготривалих перспективах облаштування та створення комфортних умов для ВПО, об’єднати розпорошені зусилля різних міністерств і відомств в одній структурі, яка могла б акумулювати усю роботу щодо надання допомоги і підтримки переселенцям.


Характеризуючи участь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у розв’язанні численних проблем переселенців, Жанна Лук’яненко акцентувала увагу учасників міжнародної конференції на двох основних функціях Офісу Омбудсмана: постійному моніторингу дотримання прав ВПО, а також активній участі фахівців офісу у законотворчому та нормотворчому процесах.


Була запроваджена також посада Представника Уповноваженого з питань дотримання прав ВПО для розв’язання різних проблем, з якими стикаються ВПО, був створений Ресурсний центр для допомоги вимушеним переселенцям.


Міністр внутрішніх справ з питань ВПО з окупованих територій, розселення та біженців Грузії Созар Субарі, розповідаючи про досвід своєї країни у вирішенні проблем ВПО повідомив, що зважаючи на військові конфлікти в країні в 90-х роках та 2008 році, було прийнято закон щодо внутрішньо переміщених осіб із окупованих територій, метою якого є надання дієвих рішень, перспективи інтеграції та реінтеграції, гарантії соціального захисту.


«На виконання вказаних завдань нами було у 2007 році ухвалено Стратегію, якою передбачається щодва роки оновлювати план заходів для створення умов для безпечного повернення ВПО, забезпечення їм гідних умов проживання. Водночас проводиться моніторинг результатів впровадження вказаної стратегії», – зазначив Созар Субарі.


За словами міністра, уряд Грузії визначив три головні цілі щодо вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб – це поліпшення житлових умов, підвищення соціально-економічних умов, а також широке ознайомлення суспільства з проблемами вказаної категорії населення.


«Спочатку було створено спеціальні центри для колективного проживання внутрішньо переміщених осіб, проте згодом ми відмовилися від такого вирішення житлової проблеми, впровадивши нову політику переселення. Декілька державних програм забезпечили отримання внутрішньо переміщеними особами нового житла, яке є у їхній приватній власності. Результатом такої політики стало те, що за статистикою 60% внутрішньо переміщених осіб вважають себе повністю інтегрованими на нових місцях проживання, а 40% не вважають себе такими через низький матеріальний рівень життя. Тож продовжуючи політику інтеграції ВПО в нові громади, наступним кроком ми вбачаємо отримання ними нових професій», – поділився досвідом Грузії Созар Субарі.


За результатами роботи конференції представниками національних інституцій 20-ти країн світу було одностайно ухвалено Київську Декларацію «Роль національних інституцій з прав людини у конфліктних та постконфліктних ситуаціях».


З метою практичного впровадження Київської Декларації Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська запропонувала створити міжнародну робочу групу, яка складатиметься з представників національних інституцій з прав людини, міжнародних організацій, експертів та займатиметься просуванням загальних принципів, визначених у вказаному документі.


«Ухвалення Київської Декларації – це практичний результат нашої роботи, проте нам необхідно зробити її справді ефективною і дієвою, щоб вона не залишилася декларативним документом. Для цього я пропоную створити експертну міжнародну робочу групу, щоб визначити загальні стандарти, як діяти національним інституціям з прав людини у конфліктних чи постконфліктних ситуаціях. Для цього в подальшому ми маємо створити Стратегію, метою якої буде впровадження положень Київської Декларації», – зазначила пані Лутковська.


Програмний спеціаліст з питань верховенства права і прав людини ПРООН в Стамбулі Ізабель Чан, вітаючи присутніх із прийняттям Київської Декларації, висловила сподівання, що подальша робота над документом буде ефективною, і національні інституції з прав людини зможуть об’єднатися і показати весь свій потенціал, адже обсяг і специфіка роботи омбудсманів виходить далеко за межі кордонів однієї країни.


«Омбудсмани можуть відігравати важливу роль в усуненні конфліктів шляхом проведення моніторингу перших ознак конфліктної ситуації, а також здійсненні превентивних заходів. Часом їхня робота може бути нелегкою, вони можуть стикатися з політичним тиском, проте в будь-якому випадку національні інституції з прав людини мають бути незалежними, а для цього необхідно безпечне середовище», – резюмувала Ізабель Чан.

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________