ЮРИДИЧНІ НАРИСИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТОРГОВЕЛЬНУ МАРКУ: реєстрація, захист, відповідальність
Загальновизнаним є той факт, що саме ринок диктує правила попиту та пропозиції того чи іншого товару, продукції, послуги. Мінливість законодавчих процесів та економічних показників спонукає спритних, орієнтованих на цільового споживача, фізичних та юридичних осіб, вживати заходів щодо узаконення, захисту «імені» своєї компанії, товару, послуги тощо, задля збереження іміджу, репутації, правової охорони та укріплення пріоритетних напрямів діяльності шляхом набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг).
Під торгівельною маркою розуміється будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 ЦКУ). Або, знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі – Закон №3689-XII).
Розглянемо питання набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку шляхом створення, її первинної реєстрації.
Реєстрація
Процес реєстрації торговельної марки включає основні етапи, а саме:
До документів, що додаються до заявки, належать:
2. Експертиза заявки; прийняття рішення про реєстрацію знаку. Експертиза заявки на реєстрацію знаку для товарів і послуг складається з таких етапів: встановлення дати подання заявки; експертиза заявки за формальними ознаками; експертиза заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію як знак (п. 4 Правил складання, подання та розгляду заявки).
3. Публікація про видачу свідоцтва про реєстрацію торговельної марки здійснюється в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знаку.
4. Державна реєстрація знаку, яка відбувається одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва, у зв’язку з чим уповноважений орган вносить до Реєстру відповідні відомості.
5. Видача свідоцтва. Уповноважений орган видає свідоцтво України на знак для товарів і послугу місячний строк після державної реєстрації знаку.
Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом (ч. 1 ст. 157 ГКУ). Отже, особа (юридична та/або фізична) набуває правосуб’єктності з моменту реєстрації торговельної марки, а саме з дати внесення відомостей до Реєстру. Але, слід також зауважити, що укладати будь-які юридично-значимі угоди (в т.ч. ліцензійний договір) відносно зареєстрованої торговельної марки, особа зможе лише після одержання свідоцтва про реєстрацію (окрім попереднього договору в розумінні ст. 635 ЦКУ). В той же час, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (п. 3 ст. 494 ЦКУ).
Захист
Слід зауважити, що правова охорона надається торговельним маркам, які не суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (Закон від 09.04.2015 №317-VIII) та на які не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом №3689-XII.
Які ж правові переваги з’являються у вже повноправного суб’єкта права інтелектуальної власності на торговельну марку:
Відповідальність
Реєстрація є одним з перших кроків захисту торговельної марки. У разі, якщо право інтелектуальної власності на торговельну марку було порушено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦКУ).Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення (ч. 2 ст. 432 ЦКУ). Але, виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на:
Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України (ч. 1 ст. 20 Закону №3689-XII).
Зокрема, за ст. 229 Кримінального кодексу України передбачена наступна відповідальність:
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена наступна відповідальність:
Таким чином, діючим законодавством та міжнародними актами передбачені правові механізми захисту інтелектуального права власності на торговельну марку. Кожен суб’єкт інтелектуального права власності на торговельну марку, інші особи (юридичні та фізичні) мають дотримуватися правил чесної конкурентної боротьби на ринку товарів та послуг. Це створить в свою чергу сприятливі умови для прийняття нестандартних та сміливих маркетингових рішень, а також вирізнить індивідуальність кожного суб’єкта поміж інших. Торговельна марка дає можливість створити вдалий імідж, репутацію та успішно зарекомендувати себе на ринку.
Реєстрація торговельної марки є засобом попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Вдало створена та захищена торговельна марка є засобом залучення споживачів та капіталу. Торговельна марка – це інвестиція у майбутнє кожного суб’єкта підприємницької діяльності.
Анна ФРАНКОВА
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|