Всі рубрики
Ситуацію в ГПУ може виправити лише хірург, яким повинен стати безкомпромісний, «несистемний» Генпрокурор.


 

Минув рік з того часу, як в лютому 2015 р. Давід Сакварелідзе отримав українське громадянство і був призначений заступником Генерального прокурора України, де на нього було покладено основне завдання – реформування Генпрокуратури. Окрім того, на заступника Генпрокурора були покладені додаткові обов’язки, і згодом він очолив прокуратуру Одеської області.

 

Газета «Правовий тиждень» вирішила поцікавитись, що Давіду Сакварелідзе вже вдалося зробити на посаді в ГПУ та з якими новими викликами довелось боротись в Одесі.

 

– Отже, вже рік ви обіймаєте посаду заступника Генпрокурора та півроку – посаду прокурора Одеської області. Що змінилось за цей рік, як ви оцінюєте реформу прокуратури?

 

– Можу сказати, що настрій в мене такий самий бойовий, як і рік тому. Просто більше впевненості з’явилося, оскільки тепер в мене є команда. А рік тому я ще не достатньо добре знав тих людей, яких ми набрали.

 

Також рік тому я не відчував таких величезних довіри і очікувань від українського суспільства, які є зараз. Тепер відповідальність набагато більша: настав переломний період, коли точиться фінальна боротьба між внутрішнім «Майданом» правоохоронної системи і реваншистськими настроями. Це дуже вузька межа. Звичайно, я вірю в перемогу здорового глузду та здорових сил, але для цього потрібні люди, які візьмуть на себе відповідальність. Хочу сказати, що я і моя команда ніколи не тікали від відповідальності. Всі справи потрібно доводити до кінця. Зокрема, і реформу прокуратури – це питання, яке нам вдалося зрушити з мертвої точки. Те, що ви зараз бачите, також частина реформи. Можливо, іноді події є досить скандальними і не дуже приємно на це дивитися, але така, на жаль, реальність теперішньої України. Є декілька груп, які виступають за зміни, і декілька груп, які влаштовує діюча система роботи прокуратури.

 

За цей період ми вирішили питання щодо скорочення прокурорських працівників. Так само і щодо конкурсу на посади в місцевих прокуратурах. Замість того щоб прокурорів просто призначали, ми ввели систему, що передбачає тестування прокурорів. Були проведені відкриті співбесіди – і при цьому жодного втручання в електронну систему, жодних елементів фальсифікації виявлено не було. Мінімальною була і кількість скарг.

 

Взагалі проблема, яку зараз має вирішити прокуратура, – не погані люди, які працюють чи прийшли туди працювати, а неправильні стиль та методи управління Генпрокуратурою, відсутність в прокуратури ідеології, цілей, свого порядку денного. Ви тільки подивіться: за два роки в Україні вже третій Генеральний прокурор!

 

Був прийнятий новий Закон (про Національне антикорупційне бюро. – Ред.), згідно з яким слідство у великих корупційних справах проводиться Національним антикорупційним бюро України та Антикорупційною прокуратурою. З одного боку, ми все добре зробили, а з іншого – при діючих українських реаліях, на що звертають увагу європейці, у цій системі, яка досі неочищена, цього не можна було робити. Ми почали використовувати закон, який ми самі не писали (КПК і КК. – Ред.), він розроблявся ще за Віктора Януковича за участі одіозного Андрія Портнова. Тобто без урахування українських реалій були запроваджені європейські інституції, які поки не працюють.

 

– Який же вихід з даної ситуації?

 

– Наша концепція щодо того, як можна врятувати реформу прокуратури, полягає в наступному. Згідно Закону про прокуратуру самоврядування прокуратури здійснює Всеукраїнська конференція працівників прокуратури, яка обирає Раду прокурорів і п’ять членів кваліфікаційної комісії. Ці органи будуть займатися кадровими питаннями прокуратури. Щоб суспільство зрозуміло: Генеральний прокурор, якщо ці органи запрацюють вже з квітня, не буде відповідати за це коло питань. Але ви тільки уявіть собі, хто потрапить в ці органи самоврядування: там будуть «ручні» люди, на яких здійснюватиметься політичний та адміністративний тиск, а роль Генпрокурора відходитиме на другий план. Наприклад, у Молдові за участі європейських інституцій був написаний такий самий закон, і зараз в них проблема з місцевими «королями» і «царями». Вони не знають, що з цим робити. Таке в них місцеве самоврядування прокурорів.

 

Тому ми пропонуємо представникам міжнародних організацій: американцям, європейцям, канадцям, увійти за квотою ГПУ до Міжнародної професійної ради прокурорів України. Опоненти говорять, що в нас інша система, як, мовляв, таке може бути, що французи, канадці будуть розмовляти українською мовою. Вони нібито не розуміють нашу специфіку. А я вважаю, що їм не треба розуміти нашу специфіку. Їм не треба мати родинні чи кумівські зв’язки з нашими прокурорами і потрапляти під їхній вплив. Такі люди нам не потрібні. Нам потрібно, щоб представники міжнародних організацій вільно дивилися людям в очі, набирали на роботу прокурорів і керувалися при цьому європейськими стандартами.

 

Друге, що потрібно зробити, – це фінансове забезпечення прокуратури. Ми довго боролися, зокрема, я був ініціатором, і Генеральний прокурор підтримував це рішення, щоб після скорочення залишковий ресурс був розподілений серед працівників прокуратури, щоб якось збільшити їхню зарплатню. Отже, це два основних компоненти на шляху до зміни системи, і якщо все в нас вийде, ми зможемо продовжити реформу прокуратури.

 

– Що заважає вам розпочати ці зміни вже зараз?

 

– Ми чекаємо на призначення нового Генерального прокурора. Якщо новий Генеральний прокурор візьме цю ініціативу в свої руки, ми зайдемо в парламент і запропонуємо повну передачу цих повноважень Міжнародній раді прокурорів. Мене там не буде, всі можуть бути спокійні, грузинів там не буде. Міжнародна кваліфікаційна комісія запрацює тоді, коли буде політична воля. Наш сигнал Заходу і всьому сучасному цивілізованому світу: в Україні є люди, і їх достатньо багато, які готові продовжувати реформу прокуратури.

 

Крім того, дуже важливо, щоб наступний Генпрокурор не потрапив під удари незадоволеного суспільства і політиків тощо. Я, як заступник, який відповідає за реформу, буду йому в цьому допомагати.

 

– Вас також називають претендентом на посаду Генерального прокурора?

 

– Хочу всіх заспокоїти: я ніколи не претендував на посаду Генерального прокурора. Це було б неправильно з мого боку. Про це відверто потрібно говорити і з Президентом, і депутатами: нема такої людини, якій би я казав, що в мене є бажання стати Генпрокурором. Мене влаштовує те, чим я займаюся, просто хочу, щоб мені не заважали. Щоб дали можливість зробити те, що потрібно Україні.

 

– Є ще декілька претендентів на посаду Генпрокурора, називають прізвища Луценка, Севрука. З яким Генпрокурором вам буде комфортно працювати чи, навпаки, важко знайти спільну мову?

 

– Тут я можу бути необ’єктивним, тому що всі знають мої відносини з Юрієм Луценком. В нас були політичні зв’язки щодо співпраці наших політичних партій. Він дуже нам допомагав, і ми його підтримували. Я вважаю його своїм другом.

 

Щодо Юрія Севрука, то я сумніваюсь, що його призначать Генпрокурором. Він працював ще за часів Віктора Пшонки, за ним кліше «антимайданівського» прокурора. Тому таке призначення – це буде абсолютно інший поворот подій, який вважатиметься реваншем проти Майдану і всіх позитивних змін, що відбуваються в Україні.

 

Нинішню критичну ситуацію в ГПУ може виправити лише хірург, яким має стати тільки безкомпромісний, «несистемний» Генеральний прокурор, який розламає це все і побудує нове.

 

– Окрім Юрія Севрука на посадах в різних відомствах попри вимоги Закону про очищення влади продовжують працювати «недолюстровані» чиновники. Що робити з ними в прокуратурі?

 

– Один напрямок боротьби – це реформування, другий – люстрація. В нас з цим є проблеми, бо дуже високі посадові особи, які реально керують прокуратурою, якось обійшли люстрацію і досі займаються цими справами. Це плювок в обличчя Майдану, людям, новій Україні. Це не вина «недолюстрованих» чиновників, це вина тих, хто їх призначив на посади і далі закриває на все це очі. Так не має бути. Якщо хтось думає, що ці люди вірні режиму, – це так, але вони вірні ще тим людям, які ними зараз керують. Зміниться керівництво, вони будуть вірні іншим. Це дуже небезпечні люди, від них треба негайно дистанціюватися.

 

– З екранів політичних ток-шоу вас часто звинувачують в тому, що після конкурсу на посади керівників місцевих прокурорів нічого не змінилось, на посади прийшли ті самі люди. Зокрема, один з представників антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Віталій Шабунін пропонує розпочати новий конкурс з нуля?

 

Віталія Шабуніна в антикорупційній роботі вважаю нашим партнером. Я завжди адекватно сприймав будь-яку конструктивну обґрунтовану критику, але з деякими речами погодитись не можу. Я був першим, хто до початку конкурсу запропонував їхній організації очолити управління по реформуванню ГПУ. Але отримав відмову. Була і друга пропозиція щодо участі як спостерігачів в самому процесі відбору прокурорів, але ми також отримали відмову. Вони були зайняті відбором на посаду антикорупційного прокурора. Там також були проблеми: наприклад, раніше Шабунін казав Севруку, що його потрібно люструвати, казав, що він корупціонер і не має працювати в прокуратурі, а потім залишився з ним в одній комісії і разом приймав рішення.

 

Я вдячний Віталію за те, що він виступає в захист справи «діамантових прокурорів», але він не захищає тих хлопців, які там працюють. Зокрема, вони подавали свої кандидатури на посади в Антикорупційну прокуратуру, а їх забракували, оскільки пан Севрук переконав Шабуніна, що цих людей не можна брати на роботу. Він також за це проголосував. Тобто він сам не по своїй волі став в цьому випадку «жертвою» консервативної частини при виборі антикорупційного прокурора.
Тому моя порада: замість критики потрібно об’єднувати всіх громадських активістів і рухатися в одному напрямку реформ. Я пропоную створити платформу громадського контролю, так само як це робив Автомайдан в Києві. Потрібно боротися разом, а не вставляти палки в колеса. Я розумію, що когось в Україні можуть дратувати іноземці у владі, але вважаю, що ми всі маємо одну мету: зробити Україну кращою.


– Зараз в ЗМІ можна спостерігати багато «викидів» інформації, зокрема, і щодо вас. Дуже часто ця інформація не відповідає дійсності, але водночас подається як офіційна від ГПУ.

 

– Знаєте, я їм певною мірою вдячний. Що бачить зараз суспільство? Виконуючий обов’язки Генерального прокурора Юрій Севрук абсолютно не думав про якісь моральні категорії, коли працював керівником одного з відділів ГПУ за часів одіозного Віктора Пшонки, будучи також правою рукою його не менше одіозного заступника Романа Андрєєва, який наглядав за дотриманням законів в органах внутрішніх справ. Тоді його не хвилювало, що підзвітна йому міліція буквально в двох кілометрах від ГПУ вбивала, викрадала, била і принижувала учасників Євромайдану.

 

Він зараз, як в.о. Генпрокурора, показав хоча б одну реалізовану справу, на результати якої чекає суспільство?! В нас десятки тисяч томів справ в прокуратурі, в тому числі щодо корупційних схем. Чому тоді їх усіх хвилює справа «діамантових прокурорів» і чому їх не хвилюють інші справи? Чому вони не здійснюють комунікацію з суспільством по інших важливих резонансних справах? Значить, для них це справа принципу. Або ми, або вони! Але я обіцяю: ми цю справу все одно закінчимо. Бо всі добре знають, що там відбувається, і суспільство обдурити не можна.


– Останнім часом Владислав Куценко регулярно виходить на брифінги і вішає ярлики на вашу команду…

 

– Вони хочуть купальниками наших працівників прикрити ту реальну картину, яка склалася в ГПУ. Замість того щоб показувати результати своєї роботи і боротися проти корупційних схем.

 

Чому в Одеській області вдається викривати багатомільйонні корупційні схеми і не вдається це робити в.о. Генерального прокурора? В них тільки виникають питання до купальників наших працівників, але вони не відповідають на питання, звідки в них будинки, що коштують мільйони, не кажуть про машини корупційних прокурорів або їх родинні зв’язки в прокуратурі. Чому не розкриваються корупційні справи і закриваються очі на схеми? Чому вони досі в прокуратурі? Чому раніше не було результатів і як вони довели прокуратуру до такого стану? Я вважаю, що я більший патріот прокуратури, ніж вони, оскільки мене дійсно турбує репутація прокуратури, якій наразі, на жаль, майже нічим похвалитися. Скільки б вони не виступали, скільки б бруду не виливали на нас, народ добре бачить контраст.

 

– Минулого тижня стало відомо, що справа «діамантових прокурорів» попри величезний тиск зрушила з місця. Чи призначив на посади ваших працівників пан Севрук?

 

– З наших працівників призначений єдиний прокурор Яніс Сімонов, Він професійний юрист, раніше працював по справах Майдану. Він зараз йде в суд боротися за справу «діамантових прокурорів». Також призначені троє слідчих. 14 осіб і далі залишаються в підвішеному стані.

 

– Можна сказати, що прокуратура у справі «діамантових прокурорів» допомагає «навпаки»?

 

– Вже в процесі в нас виникли підозри, що одна з суддів є кумою чи родичкою одного із фігурантів справи «діамантових прокурорів» Олександра Корнійця. Ми звернулися про відвід цієї судді. Але це клопотання не було задоволено. Побачимо далі, як відбуватиметься хід справи. Вже можна сказати, що в нас в цій справі є три сторони захисту: адвокат обвинуваченого, сам обвинувачений і керівник Генеральної прокуратури, і ще побачимо, чи таким самим адвокатом – четвертою стороною, буде суд. В цій справі є ми, і проти нас діє ціла система, яка адвокатує і намагається захистити «діамантових прокурорів». Крім того, в мене також виникли питання, чому ця справа потрапила саме в Голосіївський райсуд, якщо вона весь час подорожувала по декількох інстанціям: Печерський, Апеляційний, Вищий суд, всі довго думали, і направили справу саме в Голосіївський. Але в даному випадку на нашій стороні громадськість, і ми зробимо все, щоб цю справу довести до кінця і покарати винних.

 

– Але проти вас і ваших працівників ГПУ також відкриває кримінальні справи. Як при такому тиску працювати?

 

– Двадцять кримінальних справ по прокурорських працівниках, вже після справи «діамантових прокурорів», просувалися дуже важко і залишились, по суті, з дуже обмеженою оперативною підтримкою. Я вдячний працівникам СБУ, які попри всі перешкоди допомагали нам розкривати більше фігурантів. Тому що нам зав’язали руки. І вся битва була сконцентрована довкола цього. Проти нас відкривали кримінальні справи, які потім закривалися після втручання Президента. Викликали на допит наших працівників, хотіли проводити обшуки… Незважаючи на це, ми все одно працювали. В нас було б набагато більше спійманих подібних «діамантових генералів», якщо б не тиск ГПУ, але я на цьому не буду зупинятися.
Друге питання: чому вони нам не передають службу внутрішньої безпеки? США прив’язали створення Генеральної інспекції до мільярдного траншу Україні. Генеральна інспекція – це служба внутрішньої безпеки, це слідство і процесуальне керівництво. Чому вони не віддають внутрішню безпеку? У мене складається враження, що внутрішня безпека займається лише «заказними» службовими розслідуваннями і контролює фотографії в купальниках наших працівників. І це замість того, щоб зайнятися реальним аналізом декларацій прокурорів. Тому нам досі не передають цю службу. Якщо б передали, результат був би за декілька тижнів.

 

– Хочу запитати вас про ще одну резонансну справу, пов’язану з нафтопродуктами Сергія Курченка, де замішані народні депутати. Як розвивається ця справа?

 

– Після того як ми взялися за справу з нафтопродуктами (ДП «Укртранснафтопродукт»), яка вже давно «вкривалася пилюкою» в прокуратурі, на нас почалися інформаційні атаки.

 

Фактично нам скинули саму справу по Курченку, за якою вже закінчуються терміни, і при цьому просили не міняти процесуального керівника. Звичайно, ми змінили. По цій справі потрібно проводити слідчі дії по всій Україні, одних ресурсів прокуратури Одеси не вистачить, але ми зробимо все можливе.

 

Крім того, ми відкрили банківський рахунок для Головного управління Одеської поліції, і слідчий, посилаючись на ухвалу суду, вимагав негайно перерахувати 100 млн грн., що були отримані в результаті оборудок з нафтопродуктами і є вагомими доказами. Ми передбачаємо, що повна вартість «вкраденої» нафти складає близько 450 млн грн.

 

В нас є відчуття, що цих грошей вже давно нема. Була фіктивна операція, навіть ніхто не продавав і не купував нічого, взяли і просто вкрали. Ця справа валялася шість місяців в Генпрокуратурі. І всі знають імена депутатів і високопосадовців, які за цим стоять. Але як тільки ми заворушили цю справу, одразу в ЗМІ з’явилася інформація про те, що я разом з послом США вкрав $2 млн, що були призначені для реформи ГПУ (50 депутатів звернулись до американського сенатора. – Ред.) і чомусь не потрапили на казначейський рахунок ГПУ, що насправді смішно для тих, хто розбирається в питаннях надання міжнародної допомоги.

 

До речі, в нас є ще одна цікава ситуація. Коли я дав розпорядження управлінню реформ проаналізувати діючий бюджет ГПУ на предмет, як можна його ефективніше розподілити, зокрема, щодо можливостей збільшення зарплат працівникам, пан Севрук занепокоївся, бо курує управлінням по фінансах, і змусив головного бухгалтера пані Єрхову, яка, до речі, також підпадає під люстрацію і, напевно, цього боїться, написати рапорт у службу внутрішньої безпеки з проводу того, що якісь незнайомі люди, які представилися працівниками управління реформ, прийшли до неї і домагались отримання бюджету ГПУ, і нібито там було щось секретне про зарплати. Працівників викликали на допит, питали, хто така Марина Цапок, яку Віктор Шокін не призначає на посаду начальника управління реформ вже шість місяців і яка на громадських засадах нам допомагає. Їй після цього заборонили вхід до ГПУ. Ця дівчина раніше працювала над реформою, а тепер стала для Генпрокурора небезпекою.

 

– Як відомо, США не взяли до уваги заяви цих депутатів і продовжують всіляко допомагати реформі прокуратури?

 

– Так, ФБР США налаштовано працювати над поверненням мільйонів, виведених з України, але з ними ніхто не співпрацював, завжди були відписки, що це таємниця слідства. І досі ці мільйони залишаються закордоном. Ніхто їх не повернув, незважаючи на ентузіазм ФБР, а також британських організацій, які хочуть допомогти. Вони мають інформацію про офшорні рахунки тощо, натомість, замість того щоб під час економічної кризи повернути ці гроші, ГПУ відписується, що це таємниця слідства.

 

– Генпрокуратура минулого тижня зробила статистичний звіт, наскільки Віктор Шокін відкрив більше справ, ніж екс-генпрокурори Махніцький, Ярема… Як ви це оцінюєте?

 

– Все залежить від рівня довіри до ГПУ. Які б результати і статистику ми не показували, розмовляти цифрами наразі неправильно, адже реальність зовсім інша. Народ нас оцінює по конкретних справах. Мене це хвилює, бо ми відкрили багато справ, але треба показати максимальний результат: щоб довести, що ти потрібний цьому суспільству, що прокуратура як така взагалі потрібна. Ніхто не буде читати статистику. Продавця, таксиста, вчителя, лікаря не цікавить статистика ГПУ, їх цікавить безпека, мінімальна корупція в уряді і благополуччя України, яке в тому числі залежить від прокуратури. Тому треба перекривати корупційні потоки і підвищувати рівень економіки.

 

– Давайте поговоримо про Одесу. Ви почали там вичищати «авгієві стайні», що вдалося вже зробити?

 

– Розпочалось розслідування стосовно посадових осіб Одеської мерії та підприємств по відчуженню ринку «Привоз» вартістю 500 млн грн. Повідомлено про підозру двом колишнім керівникам підприємств, ми наклали арешт на приміщення площею 25 тис. кв. м. Крім того, ми повідомили про підозру судді Київського районного суду Одеси щодо постанови завідомо неправосудного рішення. В результаті їхніх незаконних дій двоє неповнолітніх дітей залишилися без майна. Також розслідуємо факти зловживань на Одеському припортовому заводі. Керівництво підприємства відмовилося від збиткового договору з австрійською фірмою з переробки давальницької сировини.

 

Є також відома корупційна справа мера Затоки, керівника земельної комісії, головного архітектора м. Білгород-Дністровський, секретаря селищної ради. У 2014 р. чиновники незаконно вивели з комунальної і передали в приватну власність 3 га землі на Чорноморському узбережжі.

 

Розслідуємо факти самоуправства та самовільного захоплення землі в районі пляжу «Аркадія». Підприємством при будівництві торгово-розважального комплексу знищені об’єкти благоустрою. Земля в прибережній смузі Чорного моря має історико-культурне значення.

 

Направили в суд обвинувальний акт щодо колишнього начальника управління Одеської мерії та колишнього депутата. У 2014 р. чиновники розтратили 900 тис. грн., виділених на капітальний ремонт дитячих спортзалів. Також направили в суд обвинувальний акт щодо чинного начальника управління Одеської мерії та двох фігурантів справи, які привласнили близько 1 млн грн. бюджетних коштів, завищуючи вартість ремонтних робіт.

 

Є обвинувальний акт в суді щодо фігуранта справи по незаконному виведенню із комунальної власності Будинку прийомів вартістю 22 млн грн. Підозрюваний працює в IT-компанії, пов’язаній з одним з народних депутатів України.

 

За клопотанням продовжено термін відсторонення від посади голови Крижанівської сільради. Підробка документів про виконання берегоукріплювальних робіт. Підозрювані заволоділи 2,7 млн грн. бюджетних коштів.

 

Направили в суд обвинувальний акт щодо судді Суворовського районного суду Одеси. Він отримав $5500 за визнання права власності на майно за однією зі сторін процесу.

 

– Щодо Будинку прийомів депутат Дмитро Голубов майже кожної сесійної середи з трибуни ВР поливає вас і грузинську команду брудом. Це пов’язано з цією справою?

 

– Я, будучи одеситом, задав би питання, чи має ця людина представляти інтереси одеситів у Верховній Раді України? Тим більше в людини були проблеми із законом і хакерством. Дивним чином цей чоловік активізувався вже після справи по приватизації Будинку прийомів, де один з його товаришів був призначений директором підставної компанії. В цю компанію кіпрська фірма влила гроші для того, щоб приватизувати Будинок прийомів, який знаходиться на Французькому бульварі в Одесі. Після цього цей талановитий депутат почав свої театралізовані вистави в парламенті. Ми повідомили про підозру близькій до нього особі, яка була призначена директором, і обіцяємо, що Будинок прийомів обов’язково повернеться державі. І в подальшому будемо спостерігати за справедливою приватизацією цього Будинку, щоб там була конкуренція, і ціна була така, яка потрібна Одесі. Ми повинні показати, як має працювати інститут прокуратури.

 

– Якщо брати Одесу, вам можна сказати «пощастило» з різними фігурантами справ, наприклад з одіозним Сергієм Ківаловим?

 

– Він створив університет, де податкова не проводила перевірок 15 років. Зрозуміло, що ця академія використовується як політичний і фінансовий інструмент впливу. І ті схеми, які там існують, завжди попадали у сферу уваги прокуратури і досі попадають. В нього був вплив не тільки в Одесі, але й у Києві. Прокуратура – це не той орган, який повинен переслідувати, але все одно нам автоматично попадаються справи, де замішані ті чи інші особи. Нічого, будемо боротися. Вже можна сказати, що це конфлікт ідеологічних цінностей нової і старої України. Ми просто на різних сторонах мосту. Є конкретні справи, зокрема по Одесі, де жоден бізнесмен не може сказати, що ми з ним погано обійшлися чи займались рейдерством. Так, система до кінця неочищена, але та прокуратура, яка є в Одеській області, відрізняється від тої, що була раніше.

 

Що стосується нашої діяльності в Києві, то ми сподіваємося, що, зробивши багато шуму, ми показали контраст. Це також сигнал: якщо хтось нас атакує системно і витрачає на це гроші, ресурс, політичний вплив – значить, ми змогли стати представниками нової України, нового інтелектуального майдану прокуратури. І це вже досягнення!

 

– Дякую вам за розмову, бажаємо успіхів і головне – змін у реформуванні прокуратури.

 

 

Розмову вела Ольга ВИТАК
«Правовий тиждень»

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№5-8 | 24 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Уряд поновив роботу антирейдерських аграрних штабів.
  • Поради від Мін’юсту бізнесу.
  • За тиждень стягнуто 20,8 млн грн. заборгованості по зарплаті.
  • Перша церемонія реєстрації шлюбу у будівлі Мін’юсту.
Придбати PDF-версію

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________