Всі рубрики


НЕТИПОВИЙ ДОПИТ. Виклик прокурора на допит як протидія допиту адвоката.


 

Як змусити прокурора поважати законну діяльність захисника та реагувати на його участь в кримінальному провадженні в правовому полі?


Трендом процесуальних диверсій слідчих та прокурорів проти захисників останнім часом став виклик на допит адвокатів в якості свідків. Зрозуміло, що метою цієї слідчої дії є не отримання важливих для кримінального провадження показань очевидця злочину, а своєрідний тиск на адвоката.


Особливо очевидним варіантом зловживанням правами сторони обвинувачення є виклик на допит адвоката саме в тому кримінальному провадженні, де він надає правову допомогу підозрюваному/свідку тощо.


Фахівцям з кримінального процесу відомо, що ефективна боротьба з протиправними допитами адвокатів стикається з процесуальними перепонами їх оскарження.


Так, за ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України обмежене коло дій/рішень/бездіяльності, що може бути предметом скарги до слідчого судді. Проте, можна спробувати дзеркально відтворити методику службових осіб органів досудового розслідування. Одним із таких варіантів є подача до слідчого клопотання про виклик на допит як свідка прокурора – процесуального керівника. Або іншого слідчого із групи. Начебто, їм відомі всі обставини кримінального провадження і вони можуть надати слідчому важливу інформацію, що відсутня у справі. З мотивів, зокрема, наявності підстав припускати, що слідчому/прокурору стали відомі данні, що виправдовують підозрюваного, але вони не долучили їх до кримінального провадження. Така зустрічна процесуальна «диверсія» особливо доречна у справах, де адвокат викликається як свідок безпосередньо в тому кримінальному провадженні, де він надає правову допомогу учаснику такого провадження. Клопотання про виклик таких свідків подається в порядку ст. 93 та ст. 220 КПК. За результатом спливу триденного строку слідчий зобов’язаний або винести мотивовану постанову про відмову або задовольнити клопотання.


Зрозуміло, що сенс цього клопотання звичайно полягає не в сподіванні на його задоволення, а в створенні предмету оскарження слідчому судді і переведення проблеми в поле судового змагання. Або задля змушення правоохоронця процесуально грамотно «відписувати» клопотання адвоката, що для нього непросте завдання. Адже зазвичай для слідчих та прокурорів проблема створюється саме тоді, коли потрібно виступати у суді або щось письмово обґрунтовувати.


На практиці, такі клопотання або ігноруються, або на мобільний дзвонить роздратований прокурор і питає: «Як ви собі це уявляєте?...», на що варто відповісти: «Так само, як і ваші слідчі уявляють собі допит адвоката…».


Ігнорування клопотання або невинесення обґрунтованої постанови про відмову у його задоволенні оскаржується до слідчого судді в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. Адже для предметного розгляду у слідчого всього три дні, недотримання яких є предметом судового оскарження.


У суді не потрібно доводити правомірність та обґрунтованість виклику прокурора/слідчого на допит. Предметом скарги є «бездіяльність», яка полягає у «нездійсненні процесуальних дій», які мають бути вчиненні у визначений КПК строк. Слід просити суддю зобов’язати слідчого/прокурора розглянути клопотання за вимогами ст. 220 КПК, наполягаючи на незаконній бездіяльності. Формально у слідчого судді не буде підстав для відмови у задоволенні такої скарги. Судова практика з розгляду скарг на бездіяльність щодо нерозгляду клопотань про виклик та допит свідків є досить поширеною, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень .


Правда, мова йде про «звичайних» свідків, але в контексті оскарження це не має значення.


Більш процесуально виваженим, менш безцеремонним, проте довшим і складнішим, є інший підхід до боротьби з незаконним допитом адвоката:


1. Після незаконного виклику адвоката на допит – подаємо заяву про вчинення кримінального правопорушення (за ч. 2 ст. 397 Кримінального кодексу України , – якщо адвокат проігнорував виклик на допит і ч. 1 ст. 373 Кримінального кодексу України , – коли адвокат з’явився на допит і слідчий свідомо намагався допитати його саме з приводу інформації, що становить адвокатську таємницю).


Орган досудового розслідування, зрозуміло, відмовляє у внесенні відомостей за заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань або взагалі таку заяву ігнорує.


Зазвичай, термін в «24 години» для слідчого/прокурора асоціюється лише з цілодобовим продуктовим магазином. І, за результатом, – «заява про злочин» розглядається в форматі Закону України «Про звернення громадян»;


2. Через скаргу до суду – домагаємось внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування (ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК);


3. Після отримання позитивної ухвали слідчого судді – подаємо у новому кримінальному провадженні клопотання про виклик на допит слідчого, що безпосереднього допитував (викликав на допит) адвоката;


4. Ігнорування або відмову – оскаржуємо до слідчого судді в порядку ст. 220 та 303 КПК;


5. В рамках цього кримінального провадження можна подавати безліч інших процесуальних клопотань: про ініціювання як гласних, так і негласних слідчих дій. І так само оскаржувати бездіяльність щодо їх належного розгляду до слідчого судді, змушуючи слідчого працювати лише над цим питанням.


Отже, на кожну протиправну дію прокурора знайдеться законна протидія адвоката, якщо не бути осторонь особистих професійних проблем та покладатись на власні сили, хоч і менш потужні, ніж у правоохоронних органів.


Натомість, слід зауважити, що такі заходи варто застосовувати, коли наявні всі ознаки намагання протиправного допиту адвоката з метою отримати доступ до адвокатської таємниці або залякування захисника. Але не у разі, коли відсутня професійна таємниця, адвокат дійсно є очевидцем злочину і його показання об’єктивно потрібні правоохоронній системі для відновлення справедливості



Марія ОСТРОВСЬКА,
адвокат, керівник Аналітичної групи Комітету захисту професійних прав адвокатів
та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________