Всі рубрики


Розширення повноважень поліції: За і Проти.



Ось вже більше року минуло з дня набуття чинності Законом України «Про Національну поліцію» (з 7 листопада 2015 р.). Цю інституцію неоднозначно сприйняло суспільство і досі не зрозуміло чи справляється вона із виконанням свого основного завдання із охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку чи вся ця реформа була даремною тратою бюджетних коштів?


За цей рік поліція встигла побувати в епіцентрі численних скандалів, причому і в якості потерпілої сторони. Чого варте тільки вбивство двох поліцейських у Борщівському районі на Тернопільщині 22 серпня, коли слідчо-оперативна група, причому у повній екіпіровці, приїхала за викликом, знаючи, що там стрілянина. Чи, скажімо, інцидент, що стався 25 вересня в Дніпрі, коли двох поліцейських холоднокровно застрелив порушник правил дорожнього руху.


Мабуть саме ці факти стали каталізатором ініціативи з розширення повноважень працівників правоохоронних органів, запропонованої МВС та Нацполіцією. Так, за розробленою концепцією пропонується внести зміни:


1) в КУпАП (посилення відповідальності за залишення місця ДТП, подовження строку адміністративного затримання осіб, які вчинили адміністративне правопорушення у випадках, коли за його вчинення передбачено стягнення у вигляді адміністративного арешту, а також коли особа, яка його вчинила, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим (до 24 годин), скасування норми щодо наявності двох свідків при здійсненні поліцейськими огляду водія на стан алкогольного або наркотичного сп’яніння);


2) до Закону України «Про дорожній рух» (встановлення обов’язку водіїв передавати, а не пред’являти правоохоронцям документи на перевірку, а також заборона їм виходити з автомобіля без дозволу поліцейського);


3) до Закону України «Про Національну поліцію» (закріплення принципу безперервності, тобто обов’язку правоохоронців реагувати на злочини незалежно від посади, місцезнаходження і часу доби; права звертатися до осіб з «обов’язковими для виконання вимогами і розпорядженнями щодо їх способу поведінки для ефективного проведення поліцейського заходу»; додаткової підстави для зупинення транспортного засобу (у зв’язку з підозрою, що водій знаходиться в стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів), а також удосконалення системи застосування поліцейських спецзасобів. Зокрема, кожна особа зобов’язуватиметься «неухильно виконати вимогу поліцейського, крім виконання явно злочинної вимоги або розпорядження»).


Цими змінами фактично буде введена презумпція правоти поліцейських, що офіційно розцінюється як гарантія їх безпеки. Зважаючи на зростаючий рівень злочинності і безлад на дорогах, з концепцією, в цілому, можна було б погодитися. Однак, у деяких запропонованих змінах вбачаються приховані загрози.


Зокрема, скасування норми щодо наявності двох свідків при здійсненні поліцейськими огляду водія на стан сп’яніння створює неабиякі корупційні ризики. З огляду на те, що факти вимагання та хабарництва і сьогодні є непоодинокими, така зміна у законодавстві не може не викликати певного занепокоєння.


У своєму поєднанні зміни до Закону «Про Національну поліцію» дозволять поліцейським будь-коли, будь-де зупиняти будь-який транспортний засіб без жодних на те обґрунтованих підстав, бо ж за підозрою, що водій знаходиться в стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів можна зупинити кого завгодно. Це також певним чином провокуватиме хабарництво: що може бути простіше – тримати потрібну купюру у документах, котрі потрібно буде не пред’являти, а передавати поліцейським для перевірки. Бо ж кому потрібні зайві проблеми? Тим більше спрощується ця процедура за відсутності свідків, тоді вже нічого не заважатиме міграції цієї купюри у кишені недоброчесних поліцейських. А для пересічного водія ця процедура ще не встигла стертися із пам’яті, вона міцно увійшла у звичку завдяки багаторазовому використанню протягом тривалого часу…


Не достатньо аргументованою виглядає і пропозиція подовження строку адміністративного затримання осіб, які вчинили адміністративне правопорушення до 24 годин. Для чого тримати цих осіб цілу добу, яку ціль ми можемо цим досягти? Можливо більш правильно все-таки залишити загальний строк затримання без змін, але чітко визначити ті адміністративні правопорушення, за вчинення яких правопорушника можна затримати на довший строк.


Загалом, зважаючи на загальносвітові тенденції, подібне розширення повноважень поліції є на сьогоднішній день як мінімум нераціональним. Так, скажімо, в США, майже щотижня роздувається черговий скандал, пов’язаний з невиправданим застосуванням поліцейськими вогнепальної зброї, коли найчастіше справа закінчується стріляниною та смертю підозрюваного. І це незважаючи на те, що в арсеналі поліції є цілий ряд інших засобів, за допомогою яких правоохоронці можуть захистити себе і оточуючих, не вдаючись до крайнощів. При цьому, треба зауважити, правовиховній діяльності в США приділяється значна увага і рівень правової свідомості і правової культури пересічного громадянина, в тому числі поліцейських, там на щабель вище.


Тому, тільки за умови зростання професійності і кваліфікованості поліцейських, гарантованої їх дисциплінованості і доброчесності, відносне розширення повноважень і певна презумпція їх правоти може мати місце.


P.S. Залишається відкритим запитання: чи після відставки Хатії Деканоідзе 14 листопада 2016 р. реформа МВС буде мати продовження?



Дмитро МІТРЮШИН,

директор LEXLIGA Law Firm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№15-20 | 03 грудня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • 60-річна історія успіху Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.
  • Про проблемні питання виведення банків з ринку.
  • Права дітей на належне утримання: новації законодавства та судової практики.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________