Правоохранители начали собирать информацию о законниках и работниках аппарата. Хотя и не имеют таких полномочий.
«Реформирование Национальной полиции, реформаторские инициативы, новые концепции, создание и введение новых институтов, которые соответствуют международным стандартам». Такую «модную» терминологию слышим почти каждый день с телеэкранов, социальных сетей, из уст политиков, журналистов, ученых, а также, рядовых граждан. Вместе с тем как показывает практика, полиция пытается расширить предусмотренные законом полномочия и контролировать деятельность судебной системы.
Інформаційна база
Одні люди захоплюються роботою нових правоохоронців, інші — критикують. Сама ж Національна поліція позиціонує себе як новий та прогресивний орган, що прагне впровадити системні зміни.
Натомість на тлі реалій сьогодення простежується бажання правоохоронних органів повернути собі функції тотального контролю, які були притаманні відділу боротьби з економічними злочинами, та збільшити обсяг власних повноважень за рахунок вільного трактування положень закону.
Так, департамент захисту економіки Національної поліції на адреси судів спрямував запити про надання для ознайомлення:
Необхідність надання фінансових, кадрових та організаційно-розпорядчих документів департамент із посиланням на п.3 ч.1 ст.23 закону «Про Національну поліцію» мотивує наявністю визначених стст.1724—1729, 255 Кодексу про адміністративні правопорушення повноважень щодо складання адміністративних протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, стосовно обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а також установлених законом обмежень щодо одержання подарунків, вимог фінансового контролю; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та незаконного використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень, і невжиття заходів щодо протидії корупції.
Повноважні інституції
За таких обставин слід зауважити, що, за змістом функціональних обов’язків, поліція належить до правоохоронних, а не контрольних органів, її працівники здійснюють виключно оперативно-розшукові заходи. Можливості вжиття превентивних поліцейських заходів урегульовано ст.31 закону «Про національну поліцію», і проведення перевірок щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства, цільового використання бюджетних коштів законом до цих заходів не віднесено.
Натомість в Україні діє ціла низка нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії корупції, а також контролю за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням, котрі визначають як перелік суб’єктів контролю, так і їхні повноваження на здійснення відповідних функцій. Зокрема, вжиття заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, контроль і перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з ст.11 закону «Про запобігання корупції» покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції.
Разом з тим контроль за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів відповідно до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів, затвердженого рішенням Ради суддів від 4.02.2016 №2, вона ж і здійснює.
Фінансовий аудит та аудит ефективності здійснення державних закупівель за рахунок коштів держбюджету, перевірку стану внутрішнього контролю розпорядників таких коштів відповідно до вимог ч.1 ст.7 закону «Про Рахункову палату» віднесено до повноважень Рахункової палати, а щодо судів загальної юрисдикції — до функцій Державної судової адміністрації (п.24 ст.4 положення про ДСАУ).
На наведені законодавчі приписи зверталась увага й у рішенні РСУ від 9.06.2016 №44.
Обмежені не тільки Конституцією
Питання щодо порядку збирання та отримання поліцейськими відомостей під час виконання ними своїх повноважень урегульовано Конституцією, Кримінальним процесуальним кодексом, законами «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», а також іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 19 акта найвищої юридичної сили визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. А органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Так само в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та іншими актами, відповідно до ч.1 ст.8 закону «Про Національну поліцію» має діяти поліція. Основні її повноваження визначені в ст.23 цього закону, а з огляду на обмеження, встановлені ст.24, виконання інших (додаткових) функцій може бути покладене на поліцію виключно законом. Водночас жодні норми не надають її органам права проводити перевірки діяльності судових органів на предмет дотримання вимог антикорупційного законодавства, використання бюджетних коштів.
За таких обставин обраний департаментом захисту економіки національної поліції спосіб отримання інформації з визначених у запиті правових підстав, по суті, свідчить про проведення перевірки суду, що не передбачено чинним законодавством та слід розцінювати як намагання правоохоронців ініціювати збір інформації в не передбачений законом спосіб та як фактичне перебирання на себе повноважень державних органів, уповноважених на здійснення функцій контролю у сфері запобігання та протидії корупції.
Наталья МОРЩАГИНА, председатель Одесского апелляционного хозяйственного суда
Джерело: www.zib.com.ua
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|