Незалежні суди та вільні ЗМІ: синергія заради майбутнього.
22 травня 2017 р. у Києві відбувся перший загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: синергія заради майбутнього».
Вітаючи учасників форуму, заступник директора Відділу міжнародної співпраці Посольства Канади в Україні Дженіфер Купер зазначила, що комунікація судової системи зі ЗМІ є важливою в контексті забезпечення безсторонності судової системи, і Канада підтримує судову реформу в Україні.
Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк в свою чергу наголосив, що у створенні незалежного суду у державі зацікавлені всі. Адже коли національна судова система буде незалежною, то і представники ЗМІ, як і всі громадяни, будуть відчувати себе захищеними. Водночас про позитивні зміни в судах повинні говорити журналісти.
Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк у вітальній промові наголосив, що перед суддями, представниками ЗМІ та громадянським суспільством постають нові виклики, для реагування на які необхідне вироблення консолідованих заходів. «Коли ми говоримо про комунікаційну стратегію між судами та ЗМІ, необхідно розуміти хто є найбільш зацікавленим у цьому процесі. Це, в першу чергу, суспільство, яке потребує дійсно незалежних судів. Максимальна відкритість судів має бути спрямована на те, щоб представники ЗМІ об’єктивно, повно і неупереджено висвітлювали важливу для суспільства інформацію. Тому ЗМІ разом із представниками судової спільноти необхідно об’єднати зусилля, утверджуючи незалежні суди для розвитку громадянського суспільства, – наголосив голова ВСУ.
На його переконання, головним завданням, яке постало перед судовою системою, є підвищення рівня суспільної довіри до суду, а тому актуальною є необхідність згуртованого підходу, який би утверджував справедливий суд, що користується довірою суспільства.
У свою чергу, голова Ради суддів України Валентина Сімоненко підкреслила, що судова влада сьогодні стала більш відкритою, але в цьому напрямі ще чимало роботи. Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук повідомив, що до програми навчання в школі включено курс комунікаційної діяльності в сфері правосуддя.
Учасників форуму також привітали виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, голова Державної судової адміністрації України Зеновій Холоднюк, виконавчий директор Громадської організації «Детектор медіа» Діана Дуцик.
До участі у заході долучилися судді-спікери місцевих, апеляційних та вищих судів, а також журналісти та представники медійних громадських організацій. Учасники форуму обговорили нагальні питання взаємодії журналістів та суддів, особливості доступу до судової інформації, ознайомилися із вітчизняним та зарубіжним досвідом налагодження комунікації між судами та ЗМІ, а також обмінялися думками щодо етичних стандартів співпраці.
У рамках проведення першої сесії форуму доповідачі розглянули питання взаємодії ЗМІ та судів у контексті доступу до судової інформації.
Так, суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич, зазначив, що Україна в питаннях відкритості судової системи та її комунікації із засобами масової інформації випереджає багато західних країн. В своєму виступі він, зокрема зосередив увагу на ролі судді-спікера, підкресливши, що «суддя-спікер не може коментувати судові рішення. Його завданням є переклад таких рішень з юридичної мови на загальнодоступну».
Про доступ до публічної інформації, що перебуває у володінні судів, доповідала юрист та керівник напряму медіа Центру демократії та верховенства права Віта Володовська. За її словами, для об’єктивного подання інформації журналістам необхідно відкрити доступ до інформації – забезпечити гласність судового процесу та надати доступ до судових рішень.
Керівник юридичного відділу Інституту масової інформації Роман Головенко детально зупинився на важливих аспектах роботи журналістів у судах, зокрема на проблемі проведення відеозйомки. Він наголосив, що закон «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальні кодекси по-різному врегульовують це питання, відтак виникають колізії, які необхідно вирішувати.
Медіа-юрист Людмила Опришко виокремила питання об’єктивних обмежень у роботі судів відповідно до національного законодавства. Вона, зокрема зазначила, що об’єктивні обмеження в роботі судів можна застосовувати з метою захисту авторитету та неупередженості правосуддя, адже забезпечення іміджу судової влади відіграє надзвичайно важливу роль. Варто пам’ятати, наголосила доповідач, якщо суспільство знає про роботу суду, то, відповідно, довіряє.
Щодо об’єктивних обмежень права на інформацію під час висвітлення судових процесів, зокрема, щодо захисту особистих прав громадян, персональних даних та пошуку балансу між правом на приватне життя та доступом до інформації висловила свою думку експерт з питань захисту персональних даних Олена Біла.
Вітчизняний та зарубіжний досвід налагодження комунікації суду і ЗМІ обговорили учасники другої сесії загальнонаціонального форуму, модератором якої виступив суддя Суду Королівської лави провінції Саскачеван (Канада) Тед Зажечний.
В цій сесії, заступник керівника апарату Овідіопольського районного суду Одеської області, викладач Національної школи суддів України Ірина Паламарчук розповіла про роль прес-секретаря суду у процесі взаємодії суду зі ЗМІ. Серед іншого, пані Паламарчук окреслила основні завдання, які ставить перед собою суд у процесі налагодженні якісної комунікації зі ЗМІ. Це забезпечення розвитку інформаційних зв’язків між судом та відвідувачами суду, державними установами, здійснення аналізу цільової аудиторії, моніторинг ЗМІ, організація проведення інтерв’ю тощо.
У свою чергу, суддя-спікер Господарського суду Харківської області Тетяна Суярко, сконцентрувалася у своїй доповіді на ролі судді-спікера у налагодженні комунікації із засобами масової інформації.
Розгорнутий аналіз досвіду іноземних країн у сфері комунікації судів та ЗМІ у порівняльному аспекті надав професор політології, права і кримінології Університету в Торонто (Канада) Пітер Соломон. За його словами, існує дві комунікаційні моделі: європейська – комунікаційні функції здійснює голова суду, і американська – повноваження в цій частині належать суддям-спікерам або ж фахівцям в сфері комунікації. Однак окремі країни пішли шляхом об’єднання цих двох моделей.
Третя сесія форуму стосувалася підходів у пошуку спільних цінностей, під час якої ведуча телепрограми «Досудилися» Телеканалу новин «24» Аліса Юрченко говорила про етичні стандарти у діяльності судді очима журналістів. За її словами, журналіст очікує від судді поваги, неупередженості та готовності до «гострих» запитань.
Заступник голови Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва у своїй доповіді «Європейський суд на захисті свободи слова та авторитету суду» зупинилася на рішеннях ЄСПЛ щодо дотримання принципів свободи слова та авторитету суду.
У свою чергу, суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Світлана Яковлєва розкрила етичні стандарти діяльності журналістів з точки зору судді. Вона наголосила на тому, що судді хочуть, щоб їх робота висвітлювалась повно, об’єктивно та неупереджено. На її переконання, якщо журналісти вимагають від суддів дотримання Кодексу суддівської етики, то судді, в свою чергу, також бажають бачити дотримання етичних стандартів журналістами у їхній роботі, зокрема достовірне подання інформації та дотримання презумпції невинуватості.
Про кризу довіри до судів, шляхи її подолання та механізми ефективної співпраці розповіла адвокат, журналіст, ведуча проектів «Громадського радіо» Лариса Денисенко. На її думку, недопрацювання ЗМІ полягає в тому, що вони недостатньо чітко пояснюють важливість всіх процесів, що відбуваються в судовій системі.
Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик висвітлила питання внутрішніх механізмів вирішення етичних конфліктів у діяльності судів і ЗМІ. Вона поінформувала про функціонування незалежної медійної ради – моніторингового та консультативного органу, який створено з метою утвердження високих професійних стандартів журналістики задля об’єктивного розгляду спірних питань та ситуацій, що виникають у інформаційному просторі України. За її словами, рада розглядає спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації, а також порушень норм журналістської етики.
Член Єдиного реєстру професійних психотерапевтів Європейської асоціації психотерапевтів (ЄАП) Максим Жидко презентував доповідь на тему «Суд, що змінюється, у мінливому світі: психологічні аспекти взаємодії судів та ЗМІ». Так, на його думку, низький рівень правової культури суспільства, відсутність послідовного, ефективного формування позитивного іміджу українського суду, порушення норм журналістської етики – це чинники, які створюють вакуум довіри між цими двома інституціями.
З метою вироблення спільних правил взаємодії судової влади України із засобами масової інформації було створено робочу групу до складу якої увійшли журналісти та судді.
Результатом проведеного заходу стало запровадження постійної платформи для обговорення нагальних питань взаємодії судів та ЗМІ, а також спільна підготовка правил співпраці, що ґрунтуються на взаємній підтримці незалежності судової влади та праві на свободу вираження.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|