Всі рубрики


Суддя-спікер КГС Сергій Жуков:«Із набранням чинності новим КзПБ ми очікуємо концептуального перезавантаження системи ведення бізнесу в Україні».



Анонсуючи прийняття Кодексу з процедур банкрутства, автори наголошували на його революційності та здатності докорінно змінити уяву про борги для вітчизняного бізнесу. І хоча цей документ досі не підписаний Президентом, «ЗіБ» поцікавився думкою щодо його новел у судді-спікера Касаційного господарського суду Сергія ЖУКОВА. Принагідно він розповів і про підсумки першого року роботи КГС.


«Наші головні досягнення — це заповнення законодавчих прогалин та створення єдиного стандарту»


— Сергію Вікторовичу, минув рік від початку роботи Касаційного господарського суду. Які головні досягнення можете назвати?


— Дуже швидко минув цей рік. Головним досягненням, безперечно, є зміна правозастосовної практики. Вважаю, що нам вдалося досягти певної сталості та зрозумілості судових рішень.


Щодо банкрутства, і це не секрет, завжди було кілька суперечливих правових позицій. Тому дуже важливо було змінити практику таким чином, щоб діяльність Верховного Суду стала більш прогнозованою. Нині головною метою є вироблення такої судової практики, щоб, звернувшись із заявою, особа розуміла наслідки та могла передбачити, як вирішиться спір. Вважаю, що практика за рік стала єдиною та прозорою.


Наші головні досягнення — це заповнення законодавчих прогалин та створення єдиного стандарту. І це яскраво ілюструють реальні кейси. Так, одним зі здобутків є чітко виписані правові позиції щодо закінчення ліквідаційної процедури. Це була одна з болючих та непередбачуваних тем. Нині ж чітко зрозуміло, як повинен діяти ліквідатор, щоб довести повноту своїх дій, тобто переконати, що він ужив усіх можливих заходів для пошуку майна. Наприклад, якщо є інформація, що підприємство мало мільйони і раптом вони кудись зникли, то необхідно простежити рух коштів на банківських рахунках. І це обов’язок ліквідатора, який не лише закріплений у чинному законодавстві, але й належно та послідовно доведений правозастосовною практикою ВС.


— Принцип повноти дій ліквідатора досі залишається відкритим для сторін у провадженні. Чи варто очікувати розроблення мінімальних стандартів діяльності або ж переліку обов’язкових дій, закріплених нормативно?


— Вичерпного переліку не буває та бути не може.


По-перше, всі підприємства різні. Якщо один ліквідатор звернувся до космічної агенції та намагається отримати запити щодо кораблів, то це не підстава скасовувати звіт іншого ліквідатора, де цього немає. Обов’язково мають бути досліджені КВЕД та те, що було основною господарською діяльністю підприємства. І саме в цих напрямах слід шукати. Безперечно, ліквідатори повинні мати чіткі та зрозумілі стандарти своєї діяльності. Якщо вони матимуть стандарти, то розумітимуть, чому скасовуються чи не затверджуються їхні звіти. Власне, саме це напрацьовується практикою.


Що ж стосується нормативного закріплення, то певним чином це буде вирішено в Кодексі з процедур банкрутства. В ньому є імперативні норми про те, що повнота дій арбітражного керуючого є обов’язковою. Якщо, звичайно, він набуде чинності.


— Минулий рік був плідним на новели, тож, окрім судової реформи, відбулася ще й процесуальна. Як судді почувалися в умовах тотальної трансформації?


— Спочатку було важко. На рівні Верховного Суду розроблялися нові стандарти, шаблони ухвал та проекти рішень. А потім судді дуже швидко звикли до нового Господарського процесуального кодексу. Вважаю, що в касаційної інстанції немає суттєвих прогалин та все більш-менш унормовано. Ми звикли до повної технічної фіксації, до допуску осіб, які хочуть щось знімати, фіксувати. Всі питання були вирішені практикою, нормами, і судді цілком нормально почали застосовувати ГПК.


«Якщо немає підстав, то змусити колегію відкласти розгляд справи майже неможливо»


— Крім новел, які стосуються суддів, новий кодекс містить багато цікавинок і для адвокатів, зокрема заходи процесуального примусу. Чи часто доводиться їх застосовувати до адвокатів?


— Адвокати загалом не зловживають своїми правами, це поодинокі випадки. Але коли трапляються зловживання, то суд застосовує заходи процесуального примусу — від попередження до штрафів та видворення. І я вважаю це дуже важливим. Проте адвокати добре розуміють правила адвокатської етики та яких наслідків можна очікувати за вчинені процесуальні диверсії. Вони розуміють важливість репутації, тож охочих отримати окрему ухвалу щодо поведінки мало.


Але учасниками процедури банкрутства бувають не тільки адвокати, а й інші особи. І заходи процесуального примусу щодо них застосовуються частіше. Втім, із часом люди починають розуміти, що зловживання передбаченими законом правами не завжди приводить до бажаного результату. Ризикуючи репутацією, особа може відкласти розгляд справи на день чи кілька. Проте якщо немає підстав, то змусити колегію відкласти розгляд справи майже неможливо.


— Тобто зараз єдиний шлях — це замінувати суд або ж влаштувати мітинг?


— Ми всі знаємо, що за подібні речі може настати кримінальна відповідальність. Розумію, на що ви натякаєте. Так, у грудні 2017 року сторони, які втратили надію на справедливе правосуддя, використовували будь-які засоби. Але зараз такого немає, тому можемо стверджувати, що система перезавантажилася та запрацювала.


— Анонсуючи нові процесуальні правила, автори стверджували, що завдяки їм будуть викоренені всі схеми затягування провадження та процесуальних диверсій. Чи справді це так?


— Банкрутство завжди було пов’язане із затягуванням процедур. І не секрет, що до процедур розпорядження майном і санації вдавалися саме для цього. Наприклад, щоб протизаконно використовувати можливості того ж мораторію. Революційним у новому КзПБ вважаю те, що не можна зупинити провадження, тобто за будь-яких обставин процедура банкрутства триватиме. Як це буде реалізовано на практиці — складно спрогнозувати. Зокрема, те, яким чином перша інстанція здійснюватиме провадження в умовах апеляційного чи касаційного оскарження. Але якщо запрацює система електронного суду, то все це стане можливим.


«Банкрутства, яке тривало роками, не має бути в українській реальності»


— Парламентарі ще торік проголосували за прийняття Кодексу з процедур банкрутства. Тож глава держави колись має завізувати цей документ. До чого готуватися бізнесу після набуття кодексом чинності?


— Бізнесу потрібно розуміти, що миттєві зміни або ж дива не відбудуться. Певні зміни у процедурі банкрутства, звісно, будуть. На мою думку, вони стосуватимуться трьох напрямів. По-перше, це зменшення часу на саму процедуру. По-друге, скорочення фінансових витрат, також вони стануть більш прогнозованими. Та головне — це задоволення вимог кредиторів. Нині це основні умови, щоб покращити показники України в рейтингу Doing business. І це потрібно для того, щоб інвестори могли розуміти безпечність інвестування.


— Як планують досягти прогнозованості фінансових витрат, адже передбачити кількість заходів для ефективного банкрутства вкрай важко?


— Цього планують досягти за рахунок зміни процедури. За новими правилами, вона стане більш оптимальною та динамічною. Після підписання КзПБ банкрутства, яке тривало роками, не має бути в українській реальності. Кожна процедура має свої межі. І в рамках кожної процедури є певні компетенції як у комітету кредиторів, так і в арбітражного керуючого. Тож вони будуть зобов’язані реалізовувати свої права в чітких межах, установлених відповідною процедурою.


— Проект КзПБ передбачає скасування майнового цензу на входження в процедуру банкрутства. Однак за таких умов можливі зловживання з боку не лише кредиторів, але й конкурентів. Чи можна захистити права боржника?


— У ст.90 КзПБ установлено, що у випадку відсутності ознак банкрутства або ж ознак неплатоспроможності провадження щодо боржника повинне бути закрите на будь-якій стадії. Але визначення поняття «ознаки неплатоспроможності» в кодексі немає, тож їх вироблення покладено на судову практику. Виникає запитання: чи може бути відкрите провадження у процедурі банкрутства за 2000 грн., за 3000 грн. чи за 500 грн.? Якщо боржник не сплатить цих коштів, то кредитор, за новим кодексом, матиме всі правомочності. Тому в інтересах боржника вчасно повертати борги.


— На кого, за новим КзПБ, покладається обов’язок щодо доведення ознак неплатоспроможності та яким чином це має відбуватися?


— Такий обов’язок покладається на боржника, а також на кредиторів. Але й суд перед відкриттям провадження має зрозуміти, в чому саме полягає неплатоспроможність. Що ж стосується безпосереднього доведення платоспроможності, то сторонам надаються величезні можливості. Звичайно, певні зловживання обов’язково будуть. Але саме навчанням суддів ми здатні цьому запобігти. Верховний Суд поширюватиме відповідні рекомендації, щоб всі розуміли, як застосовувати норми. Але це потрібно лише на початку, щоб ніхто не придумував нових схем. Бо всі найцікавіші схеми зі всієї країни потрапляють до Касаційного господарського суду.


Вважаю, що кодекс певною мірою врівноважив права як боржників, так і кредиторів. Ґрунтовні зміни стосуються прав забезпечених кредиторів, яких до того просто не існувало. Зокрема, можливість відмовитися від частини своїх вимог, щоб потрапити до конкурсних кредиторів. Щодо забезпечених кредиторів норми прописані досить детально.


«Погодження плану санації суттєво ускладнюється, наприклад, з’являться класи кредиторів»


— До яких змін готуватися підприємствам, які перебувають у санації? Чи є надія, що такий процесуальний інструмент нарешті запрацює на відновлення виробництва?


— Після набуття чинності новим кодексом він миттєво почне діяти, винятки залишили саме для процедури санації. На мою думку, це дуже добре, оскільки врівноважить судову практику. Головною зміною є те, що санація вводиться разом із затвердженим планом. Якщо зараз можна перейти до процедури санації і потім ще роками затверджувати її план, то, за КзПБ, він уже має бути погоджений.


Взагалі процедура санації, зокрема погодження плану, суттєво ускладнюється. Наприклад, з’являться класи кредиторів. Оскільки процедура розпорядження майном триває не більш як 170 днів, тому і розроблення плану, і його затвердження мають відбутися досить швидко.


Адже головне завдання КзПБ — не допускати затягування процедур. Для цього ми запроваджуємо принцип процесуальної економії. З огляду на це суд має аргументувати, чому він продовжив процедуру, а також повідомити, що було зроблено, аби завершити цю процедуру та перейти до наступної. Тобто рішення без мотивації не можуть бути прийняті.


— Не менш одіозною новелою є вирішення всіх спорів за участю боржника виключно в господарському суді. Чи готові судді до такого різноманіття?


— Так, відбуватиметься повна концентрація справ, у яких стороною є боржник. Тож будь-які справи відповідно до ст.7 кодексу будуть слухатися в процедурі банкрутства. На мій погляд, це може скоротити та спростити провадження. Нині існує певний конфлікт щодо вирішення трудових спорів у процедурі банкрутства, але вважаю, що він буде подоланий правозастосовною практикою.


«Такої детальної регламентації субсидіарної та солідарної відповідальності в банкрутстві ще не було. Це новели»


— Ми багато говорили про зміни, які стосуються кредиторів. Однак чи захищені інтереси боржника?


— Концепція нового КзПБ полягає в тому, що головним інтересом боржника стало максимальне здійснення заходів для відновлення платоспроможності. І вже після того, як це остаточно стане неможливим, — максимально віддати борги. Раніше процедура банкрутства мала певний ліквідаційний напрям, коли все було спрямоване на те, щоб розподілити активи між зацікавленими особами та ліквідувати борги. Зараз же ця процедура матиме на меті відновлення платоспроможності.


Для цього в КзПБ передбачено нові можливості. Наприклад, солідарна відповідальність керівника підприємства. Так, якщо керівник задовольнив вимоги одного кредитора і це призвело до неможливості погашення вимог всіх кредиторів, то він у місячний термін повинен повідомити засновників. Окрім цього, визначено обов’язок провести відповідну процедуру, після якої слід швидко та самостійно розпочинати процедуру банкрутства.


Що робити, коли неможливо відновити платоспроможність, оскільки в керівника виникає солідарна відповідальність за боргами підприємства? Якщо є винні дії щодо доведення до банкрутства, то з’являється субсидіарна відповідальність. Вона стосуватиметься не лише директора та засновників, але й осіб, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії. Такої детальної регламентації субсидіарної та солідарної відповідальності в банкрутстві ще не було. Це новели.


— Чи пов’язані ці зміни з приєднанням України до плану BEPS?


— Це новели світової практики. Вони є і у французькому законодавстві, і в інших. Вважаю, що обов’язково повинні ставитися питання: хто винен? Чому сталося банкрутство? Чи було це зроблено навмисно? Ці питання має досліджувати арбітражний керуючий і в окремих випадках — звертатися до суду із заявою про притягнення винних осіб до відповідальності.


Банкрутство буде пов’язане з особою, яка очолює підприємство, та засновниками. Це для багатьох стане сюрпризом.


Прокредиторський напрям є світовим трендом, але має бути баланс. Якщо проаналізувати світовий досвід, то є країни, в яких банкрутство цілком прокредиторське, а є ті, в котрих закон на боці боржника. Саме практика має балансувати застосування. Головне — щоб рішення суду були справедливими.



Джерело: www.zib.com.ua

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________