Павло ПЕТРЕНКО: «Ключове завдання на 2019 рік – зробити запроваджені реформи незворотними»

Головне завдання Міністерства юстиції та всієї держави на поточний рік – зробити запроваджені за останні роки зміни незворотними. Про це під час звіту про роботу Мін’юсту в 2018 р. «Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!» сказав міністр юстиції Павло Петренко.

Він зауважив, що протягом перших 20 років незалежності захист прав громадян був лише декларацією. Саме тому одним з ключових напрямків роботи Міністерства юстиції став розвиток системи безоплатної правової допомоги.

«Ще 2014 р. я звернувся до уряду, очолюваного Арсенієм Яценюком, з проханням, незважаючи на фінансові проблеми, виділити кошти на розбудову системи безоплатної правової допомоги. За 5 років ми побудували одну з наймасштабніших й ефективних інституцій, де працюють понад 5 тис. адвокатів і 3,5 тис. юристів. Вони щодня надають правову допомогу українцям», – зазначив очільник Мін’юсту.

Лише минулого року консультації та роз’яснення отримали понад 550 тис. українців. 72 800 громадян отримали адвоката для представлення інтересів у судах у цивільних та адміністративних провадженнях. 280 громадян отримали виправдувальні вироки у кримінальних справах.

За словами міністра юстиції, надзвичайно важливим напрямком роботи відомства залишається юридична війна проти Росії, спрямована на захист інтересів громадян і держави.

«У 2014 р. Україна подала перші позови до міжнародних судових інституцій. Наразі ми можемо говорити, що наша держава гідно представлена на юридичному фронті, і ми маємо перші перемоги. Виносяться перші рішення судів, які констатують факт агресії, факти спричинення збитків та факти порушення прав українців Російською Федерацією», – зазначив Павло Петренко.

Він зауважив, що Україна нарешті остаточно визначилася зі своїм стратегічним курсом на членство в Євросоюзі та НАТО.

«Не маю сумніву, що за 5 років ми зможемо констатувати, що Україна має чіткі перспективи членства в ЄС з конкретною датою і буде готовою стати членом НАТО. Для цього нам необхідно продовжити зміни всередині країни. Ми не маємо стати молодшим партнером у цих об’єднаннях. Ми маємо прийти туди як достойний союзник із сильною економікою, сильною армією та стабільними принципами захисту прав людини і верховенства права», – наголосив міністр.
Він також підкреслив, що Україна мала серйозні внутрішні виклики: бюрократію, корупцію й зарегульованість. Тож Міністерство юстиції спільно з міжнародними партнерами розпочало процес масштабних реформ у сферах боротьби з корупцією, дерегуляції й у сфері просвітництва українців.
«Найбільш незахищеним є той українець, який не знає своїх прав і не вміє ці права захищати. Ми запустили проект «Я МАЮ ПРАВО!», який нині є наймасштабнішим всеукраїнським просвітницьким проектом. Минулого року ми активно працювали за такими напрямками, як захист прав дітей, боротьба з домашнім насильством, боротьба зі свавіллям правоохоронних органів. Близько 2 млн українців отримали від нас консультації та допомогу», – сказав очільник Мін’юсту та звернув увагу на те, що відомством проведено низку секторальних реформ. Завдяки цьому Міністерство юстиції є одними з найактивніших агентів змін в Україні.

«Хочу подякувати кожному співробітникові системи юстиції та нашим партнерам за роботу, яку було зроблено за останні роки», – додав міністр.

Паспорт реформи пенітенціарної системи

Так, за словами заступника міністра юстиції Дениса Чернишова, торік колегією Міністерства було затверджено Паспорт реформи пенітенціарної системи. Документ кардинально змінює саму концепцію системи. Паспорт охоплює 4 стратегічні цілі, 14 оперативних цілей, 54 макрозавдання та 143 мікрозавдання.

«Вперше за роки незалежності України після від’єднання від Радянського Союзу ми говоримо, що мета й місія пенітенціарної системи – це не виконання покарань, а реабілітація та ресоціалізація. Паспорт реформи пенітенціарної системи – це один із найбільш комплексних документів із чіткими заходами, визначеними індикаторами та строками виконання», – наголосив заступник міністра.

Як заявив Денис Чернишов, протягом 2018 р. було розроблено 4 постанови КМУ та 35 наказів МЮ нормативно-правового характеру, зокрема розроблено та затверджено Правила внутрішнього розпорядку для установ виконання покарань відповідно до вимог міжнародних правових актів з питань дотримання прав людини; у грудні 2018 р., вперше з 1992 р., уряд затвердив нові норми харчування осіб, які утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України.

«Надважливо у 2019 р. винести на розгляд Верховної Ради низку розроблених законопроектів, зокрема 7337, 8083, 8560. Все це дозволить привести наше законодавство у відповідність до міжнародних стандартів», – підкреслив пан Чернишов.

Також, за його словами, 2018 р. за рахунок оптимізації установ виконання покарань вдалося зекономити мільйони бюджетних коштів.

«Минулого року оптимізовано 13 установ, що дозволить щорічно економити понад 100 млн бюджетних коштів. Цього року в планах оптимізувати ще 7 установ, щорічна економія після проведення процедури оптимізації складатиме близько 150 млн», – додав заступник міністра.

Вперше за роки незалежності, заявив Денис Чернишов, проведено капітальний ремонт одного з режимних корпусів на території Київського слідчого ізолятору. Відремонтовано 25 камерних приміщень житловою площею 450 кв. м.

Врожайним на результати, за словами Дениса Чернишова, 2018 р. став і для системи пробації. Після того як було створено Державну установу «Центр пробації» як самостійну організацію, вже в перший рік вдалося досягти вагомих показників: органами пробації складено 33,3 тис. досудових доповідей. У процесі складання досудових доповідей 70% обвинувачених реалізували своє право та взяли участь у їхньому складанні; у 25,6 тис. досудових доповідях (77%) органами пробації було надано висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства; у 80% випадків висновок інспекторів пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства співпав з рішенням суду; через центри ювенальної пробації у 2018 р. пройшли 344 неповнолітніх, лише 5 осіб вчинили повторне правопорушення, що складає лише 1,5%. Насамперед, за словами заступника міністра, це є свідченням ефективності нової системи роботи з неповнолітніми, запровадженої Центром пробації та нашими міжнародними партнерами з Канади.

Також, наголосив пан Чернишов, розпочато впровадження пенітенціарної пробації, яка покликана посилити роботу щодо ресоціалізації та реінтеграції засуджених осіб, що готуються до звільнення.

Пенітенціарна медицина після утворення окремої ДУ «Центр охорони здоров’я ДКВС України», за словами заступника міністра, вийшла на суттєво новий рівень.

«Вперше в історії пенітенціарної системи за сприяння Адміністрації ДКВС, регіональної місії USAID в Україні, в рамках якої фінансується проект РАТН «Заради життя», місії Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні, ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій», МБФ «Альянс громадського здоров’я», БО «FREE ZONE» та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» на базі Бучанської колонії розпочалася реалізація пілотного проекту щодо запровадження замісної підтримувальної терапії в установах виконання покарань. Продовжується плідна робота з міжнародною організацією «Група Помпіду», яка є одним зі світових лідерів у боротьбі з наркозалежністю», – наголосив Денис Чернишов.

Окрім цього закуплено обладнання, що дозволяє розпочати процес впровадження телемедицини. Це відкриває можливість координації дій між ДУ «ЦОЗ ДКВС» та ДУ «ЦГЗ МОЗ» щодо створення «єдиного медичного простору».

Також, проінформував Денис Чернишов, торік було проведено закупівлі лікарських засобів та медичного обладнання на загальну суму 295 млн грн. Допомога, отримана від міжнародних неурядових партнерів, складає 19 млн грн. Основними донорами такої допомоги були Глобальний Фонд, організація РАТН (проект USAID «Заради життя»), Міжнародний комітет Червоного Хреста.

«Було отримано лабораторне обладнання, обладнання невідкладної медичної допомоги для діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, проведено навчання медичного персоналу, а також міжнародними партнерами було надано лікарські засоби для лікування соціально небезпечних інфекцій. Все це дає можливість 2019 р. у повному обсязі забезпечити засуджених лікуванням від туберкульозу, ВІЛ/СНІД та розпочати відбір на лікування хворих на вірусний гепатит С», – зауважив заступник міністра юстиції.

Завдяки системним змінам, за словами Дениса Чернишова, смертність в установах виконання покарань зменшилася на 74 особи порівняно з показником 2017 р.

Ключова стратегічна ціль 2019 р. – підвищення заробітних плат та грошового забезпечення співробітників, а також покращення умов їхньої праці. Денис Чернишов зауважив, що реформа не буде реалізована, допоки співробітники пенітенціарної системи не будуть забезпечені базовими потребами.

Боротьба з домашнім насильством та булінгом

Вперше в Україні, за словами заступника міністра юстиції України Іванни Смачило, ухвалений спеціальний закон щодо протидії булінгу (цькуванню). «Закон ще лише почав діяти, а результати вже є. Маємо перші прецеденти – судові рішення про притягнення до відповідальності кривдників та їхніх батьків за виявлені факти булінгу, – зауважила пані Смачило. – Вже отримуємо слова вдячності від українських батьків. Вони бачать зрушення і просять нас не зупинятися, а поглиблювати роботу в тому напрямку. У 2018 р. ми впровадили стратегічно важливі й переломні речі в боротьбі з домашнім насильством. Вдалося досягти ухвалення та імплементації жорсткого й ефективного законодавства щодо протидії домашньому насильству. З 2018 р. безоплатну вторинну правову допомогу отримують усі постраждалі від домашнього насильства або насильства за ознакою статі».

За словами заступника міністра, Мін’юст системно розширює співпрацю з громадськістю та намагається підвищувати довіру до системи безоплатної правової допомоги. Вже запрацювали 5 правових клубів «PRAVOKATOR» – у Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові та Києві. Це інноваційні майданчики правничого спрямування, що сприятимуть подальшому розвитку системи БПД. Міністерство розширило співпрацю з громадськими організаціями, що займаються захистом прав жінок.

Восени запрацював проект «Сімейні радники». Працюють вже 5 офісів «Сімейних радників» при центрах БПД у Києві, Одесі, Львові, Миколаєві та Рівному. У 2019 р. «Сімейні радники» з’являться в кожній області України. Додатковими помічниками для постраждалих від домашнього насильства стали і параюристи, або ж «Громадські радники».

В Україні сформовано широку мережу безоплатної правової допомоги. Бюро та центри правової допомоги є майже в кожному районі, кожному великому місті України. Тут тисячі громадян отримують не лише правові консультації, а й допомогу фахових юристів та адвокатів. Недарма українську систему БПД вважають однією з кращих в світі. У 2018 р. зросла доступність правової допомоги для людей з обмеженими можливостями – для роботи з відвідувачами у центрах БПД залучаються перекладачі та сурдоперекладачі.

«Цього року ми маємо працювати, щоб наші слова не лише не втратили свого змісту, а й за ними стояло все більше дій, ефективності у справі захисту прав українців. І, звичайно, ми пам’ятаємо слово «Разом». Адже лише разом з колегами з інших держструктур, громадським сектором та міжнародною спільнотою ми зможемо зробити ще більше. Ми вдячні всій спільноті за підтримку нашої роботи», – підкреслила Іванна Смачило.

Про результати роботи та плани ДВС

У 2018 р. органам Державної виконавчої служби вдалося досягти суттєвих результатів по основних показниках роботи, які вимірюються у конкретних цифрах. Про це повідомила заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко. «Зокрема, що стосується соціально незахищених категорій осіб, то результати справді вражають. Ми практично подвоїли суму стягнутих аліментів у порівнянні з попереднім роком і змогли відстояти економічні права 555 тис. діточок, стягнувши на їхню користь 4,6 млрд грн. аліментів. Також ми захистили трудові права наших громадян, стягнувши понад 460 млн грн. з недобросовісних роботодавців на користь 38 тис. працівників», – зазначила вона.

За її словами, покращилися і показники стягнутих коштів на користь державного бюджету, зокрема у 2018 р. сума збільшилася на 310,8 млн грн., або на 23,5% у порівнянні з показнками 2017 р.

«Крім цього, і це є надзвичайно важливо, зростає показник фактичного виконання судових рішень. Його зростання – це наша основна мета, й у 2018 р. фактично виконано 40,3% від завершених виконавчих проваджень, а це на 16,5% більше, ніж у 2017 р.», – підкреслила Світлана Глущенко.

Заступник міністра зауважила, що крім кількісних показників про ефективну роботу органів ДВС свідчать і вагомі якісні показники, зокрема у 2018 р. спрощено умови доступу до професії держвиконавця та розширено повноваження держвиконавців; посилено заходи впливу на боржників, підвищено кваліфікаційний рівень працівників органів ДВС; запроваджено систему регулярних перевірок всіх органів виконавчої служби, запроваджено технічну можливість отримання сторонами виконавчого провадження інформації через онлайн-кабінети, а також здійснення боржниками оплати боргів через термінали та в онлайн-режимі за допомогою QR-code, забезпечено реалізацію експериментального проекту в сфері примусового виконання рішень і відкриття чотирьох офісів «Центр виконання рішень» у Дніпропетровській, Луганській, Сумській та Одеській областях.

«У 2019 р. заплановано розробити нові інструменти та систему мотивації для добровільного виконання рішень, автоматизувати процес документообігу та вчинення виконавчих дій, автоматизувати та вдосконалити облік коштів виконавчого провадження та зняття арештів з майна та коштів боржника, удосконалити законодавство, що стосується порядку допуску до професії приватного виконавця та роботи державного виконавця», – зауважила пані Глущенко.

Крім цього, за словами заступника міністра, планується розробити та запровадити систему комплексної підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів Державної виконавчої служби, оптимізувати структуру органів ДВС, забезпечити працівників органів ДВС додатковими соціальними гарантіями та створити систему особистої безпеки держвиконавців, розробити критерії оцінки результативності роботи органів ДВС, забезпечити функціонування центрів виконання рішень.

«Ще одним важливим завданням на цей рік для нас є запровадження ефективної моделі контролю за роботою виконавців, у тому числі за дотриманням ними етичних правил та норм, та запровадження автоматизації статистичної звітності органів ДВС», – резюмувала Світлана Глущенко.

Плани у сфері держреєстрації

Цього року планується продуктивна робота. Зокрема, це відкриття півсотні Open space та початок роботи оновленого Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Про основні напрямки роботи системи державної реєстрації повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірина Садовська.

«Перше, що хочу зазначити, це відкриття 51-го офісу Оpen space в обласних та районних центрах. Цього року ми розширюємо географію мережі «прозорих офісів». Доступність до якісних послуг має бути в кожного громадянина нашої держави. До речі, у 2018 р. було відкрито 25 таких центрів європейського зразка. Беззаперечно, ефективність роботи Оpen space є високою, адже необхідні документи громадяни отримують за 10-30 хвилин», – наголосила заступник міністра.

Наступний важливий напрямок роботи – це запровадження тестів для державних реєстраторів. Також цього року плануються й новації у сфері нотаріату. «Безперечно, ми плануємо перейти до Е-нотаріату. Це така довготривала перспектива, початок якої ми, сподіваюсь, закладемо цього року. Ми йдемо в онлайн», – наголосила пані Садовська.

Окрім того, поточного року розпочне роботу оновлений Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. «Головна його новація, на мою думку, полягає в тому, що в реєстрі в обов’язковому порядку вказуватимуться кінцеві бенефіціари юридичних осіб. Це, без сумніву, буде одним з факторів підвищення позицій України у рейтингу Doing business», – зауважила заступник міністра.

Також у 2019 р. відбудеться запуск автоматичного обміну даними між реєстрами Мін’юсту та Єдиним державним реєстром судових рішень. «З нашого боку все підготовлено до запуску, чекаємо на відповідні кроки з боку Державної судової адміністрації», – підкреслила Ірина Садовська.

У сфері державної реєстрації торік Мін’юст зробив акцент на автоматизації та технічному унеможливленню порушень вимог законодавства. Про це заявила перший заступник міністра юстиції Олена Сукманова.

«Тема державної реєстрації – це адміністративні послуги, які супроводжують людину протягом усього життя. Ми реєструємо новонароджену дитину, реєструємо шлюб, реєструємо придбану квартиру чи бізнес. Минулого року ми сконцентрувалася на тому, щоб ця система працювала незалежно від наявності людського фактору у вигляді певного чиновника», – сказала вона.

За її словами, у 2018 р. запрацював автоматичний обмін даними між реєстрами Мін’юсту та реєстром Державного земельного кадастру, який прибрав проблему подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок. «Цього року ми плануємо запустити такий же автообмін з Державним судовим реєстром, щоб запобігти перереєстрації прав власності на підставі підроблених чи неіснуючих рішень суду», – зазначила заступник міністра.

Окрім того, за словами пані Сукманової, торік за допомогою партнерів з «PRAVO-Justice» Мін’юст вперше провів іспит нотаріусів без впливу людського фактору на його результати. «Це був абсолютно автоматизований іспит, коли людину оцінював виключно комп’ютер. А незабаром у нас починається перший іспит для реєстраторів, який проводитиметься за такими ж стандартами, як і для нотаріусів, тобто без жодного суб’єктивного фактору, – повідомила перший заступник міністра. – Я сподіваюсь, що цей іспит стане ще одним доказом того, що всі наші реформи є незворотними і йдуть абсолютно технічним шляхом».

Вона також подякувала всім міжнародним партнерам за співпрацю.

Міжнародна підтримка

За словами посла Канади в Україні Романа Ващука, Канада вже понад 20 років підтримує зміни у сфері юстиції.

«Однак я б хотів виокремити наше співробітництво саме з міністром юстиції Павлом Петренком і його командою. Адже це люди, які мали реальне бажання здійснювати те, про що ми говорили на зустрічах. Це нова якість співробітництва і нова якість стремління до запровадження міжнародних стандартів і кращих практик», – зазначив пан Ващук.

Він зауважив, що найважливішими сферами співробітництва Мін’юсту та уряду Канади стали: ювенальна юстиція, пробація та безоплатна правова допомога.

«Всі ці напрямки успішно розвинуті протягом останніх чотирьох з половиною років», – підкреслив Роман Ващук.

Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, зі свого боку, зазначив, що для нього велика честь бути в колі партнерів і друзів, які працюють з Міністерством юстиції: «Ця робота забезпечує громадян інструментами, які дають можливість українцям впевнено відчувати себе в будь-якій ситуації. Це робота, яка перетворює право з сухих рядків юридичних документів на реальний інструмент в руках людей, пов’язує громадянина з державою і суспільним договором, в якому має жити громадянин в правовій державі».

За словами голови Офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга, впродовж останніх років Україна змогла прийняти нові закони в сфері забезпечення правосуддя.

«Зусилля Міністерства юстиції та уряду України щодо реформування системи правосуддя за прикладом кращих європейських стандартів та практик заслуговує на високу оцінку й заохочення. Рада Європи продовжить підтримувати Міністерство юстиції в цій роботі. Реформа має забезпечити усім українцям однаковий рівень захисту, незалежну й об’єктивну правову систему», – додав пан Енберг.

Старший співробітник проектів Координатора Проектів ОБСЄ в Україні Джеф Ерліх підкреслив, що за 4 роки Міністерство юстиції продемонструвало відмінний і стабільний прогрес у запровадженні реформ: «Я можу точно сказати, що міністерство та його співробітники постійно запроваджують зміни, які по-справжньому змінюють життя громадян на краще».