Всі рубрики


Підписаний законопроект 1210 і нові правила КІК: кінець офшорів українців?



Чи справді зміни до Податкового кодексу підвищать рівень податкової прозорості заможних українців.


Легендарна «Санта-Барбара» виходила на телеекрани протягом 9 років, за які світ побачило більше двох тисяч серій. Навряд чи колись якийсь режисер загориться ідеєю зняти серіал про українську податкову реформу, але можна впевнено сказати — якби такий серіал був знятий, він мав би усі шанси обійти «Санта-Барбару» як за хронометражем, так і за заплутаністю сюжетних ліній.


Минулого тижня, поставивши підпис під проектом закону № 1210 (тепер уже Закон № 466-IX), президент завершив черговий сезон цього серіалу і по суті місцями виконав ще і деякі обіцянки багатьох політичних сил прийняти «анти-офшорний» закон. Та, в кращих традиціях Netflix, разом із останнім акордом попереднього сезону зав’язав неабияку інтригу щодо наступного, анонсувавши у своєму комюніке до уряду нові зміни до уже прийнятого закону й давши надію на очікувану багатьма податкову амністію.


Сьогодні пропоную більш детально зупинитися на одній із найцікавіших новацій прийнятого закону: правилах контрольованих іноземних компаній (КІК).


Що таке правила КІК?


Правила КІК дозволяють державам оподаткувати прибутки іноземних компаній (включаючи партнерства та трасти), які контролюються їхніми резидентами (не плутати з громадянами). Вони вперше з’явилися в США в другій половині XX століття, а сьогодні подібні правила використовують понад 40 країн світу.


Навіщо потрібні правила КІК?

 

Розглянемо ці правила на прикладі Саші. Саша постійно живе і працює в Україні і саме тут вона має сплачувати податки зі свого доходу (в тому числі і з доходу, отриманого за кордоном).


У Саші є акції іноземних корпорацій та інвестиції, які приносять їй близько 2 млн євро прибутку щороку. Колись давно податкові консультанти порадили Саші зареєструвати підконтрольну їй компанію на Британських Віргінських Островах (БВО), де немає податків, та передати їй усі іноземні акції. Подібне «штучне» структурування дозволило Саші створити юридичний бар'єр між собою та іноземним прибутком, адже «на папері» усі прибутки від іноземних акцій отримує не Саша, а її компанія на БВО. Таким чином, Саша фактично продовжує отримувати прибутки, не сплачуючи податків в Україні до моменту розподілу коштів на свою користь (наприклад, виплати дивідендів). Такий розподіл може не відбутися взагалі або ж відбутися після переїзду Саші на постійне проживання за кордон, що, ймовірно, дозволить їй повністю уникнути українського оподаткування.


Саме для оподаткування подібних структур запроваджуються правила КІК. Ці правила дозволяють «ігнорувати» окремий податковий статус Сашиної компанії та автоматично включати її прибутки до доходу «контролера» (тобто самої Саші як платника податків в Україні). Так досягається результат, за якого 2 млн.євро прибутку іноземної компанії автоматично вважатимуться доходом Саші, з якого вона має сплатити податки в Україні.


Що вважатиметься КІК?


КІК може визнаватися як іноземна компанія, так й іноземний траст чи партнерство, які «контролюються» резидентом України (юридичною чи фізичною особою). Контроль може визначатися як через формальні (наприклад, володіння більш ніж 50% акцій компанії), так і через фактичні критерії (наприклад, ідентифікація особи як бенефіціара компанії у іноземному банку). І якщо з формальними критеріями усе в більшій мірі зрозуміло — потрібно сісти й порахувати свою частку, то з фактичними навряд чи вдасться уникнути неоднозначних трактувань.


В цілому, якщо контроль фактично існує (навіть якщо він формально відсутній чи прихований) — законно уникнути застосування правил КІК буде дуже складно.


Як оподатковуватимуться прибутки КІК в Україні?


Прибутки КІК включатимуться до податкової декларації в Україні та, у випадку з фізичними особами, оподатковуватимуться за ставкою 19,5%. Ставка 19,5% для фізичних осіб може бути зменшена до 10,5% у разі, якщо прибуток КІК буде розподілятися українській особі у формі дивідендів.


Дохід від КІК визнаватиметься пропорційно частці контролю. Повертаючись до нашого прикладу: якщо б частка контролю Саші в компанії становила не 100%, а 60%, то до свого доходу вона включила б лише 60% від 2 млн євро, тобто 1,2 млн євро.


У разі, якщо КІК сплачуватиме корпоративний податок за кордоном, очікується, що суми такого іноземного податку зараховуватимуться проти українського. Якби компанія Саші була зареєстрована на Кіпрі і сплачувала там корпоративний податок за ставкою 12,5%, в Україні Саша мала б доплатити лише різницю між українським податком та податком, сплаченим її компанією на Кіпрі.


Чи є можливість уникнути/зменшити оподаткування прибутку КІК?


Так, така можливість існує. Прибутки КІК звільнятимуться від оподаткування в Україні за виконання хоча б однієї із наступних умов:


Умова 1: між Україною і державою КІК є податкова конвенція (наразі таких держав більше 70) або договір про обмін податковою інформацією ТА


— КІК в іншій країні фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше 13%, АБО


— частка пасивних доходів КІК (дивіденди, проценти, роялті, доходи від торгівлі цінними паперами і т.д.) не перевищує 50%. В деяких випадках пасивні доходи можливо буде перекваліфікувати в «активні» і законно уникнути українського податку.


Умова 2: загальний сукупний дохід усіх КІК одного резидента України не перевищує 2 млн. євро в рік.


Умова 3: КІК є публічною компанією, акції (частки) якої торгуються на визнаній біржі.


Умова 4: КІК є класичною благодійною організацією.


Важливо. Виконання будь-якої із цих умов не звільнятиме від подачі декларації та розкриття інформації про КІК в Україні.


Чи є можливість ліквідувати КІК не сплативши податки?


При виконанні ряду умов, фізичні особи тимчасово матимуть змогу без податкових наслідків позбутися КІК, ліквідувавши їх (активи, отримані при ліквідації, звільнятимуться від оподаткування в Україні). Знову ж таки, і у цьому випадку КІК не вдасться зберегти в таємниці, якщо хочеться скористатися цією податковою пільгою.


Важливо розуміти, що цей механізм не є податковою амністією і ним не можна буде скористатися для легалізації неоподаткованих раніше доходів. Наприклад, якщо в 2019 р. компанія оплачувала особисті медичні витрати Саші, то обов’язок сплати українських податків з такого доходу у Саші виник у 2020 р. і ліквідація компанії жодним чином на це не вплине. В такому випадку очікувана податкова амністія може стати кращим вибором, але вона також несе в собі ряд ризиків (наприклад, визнання податкового правопорушення може негативно вплинути на відносини з іноземними банками).


Коли почнуть діяти?


Перший звітний період для правил КІК — 2021 р., хоча й існує про-фіскальна інтерпретація за якою першим звітним роком є 2020 (але вона наразі вбачається маловірогідною). У будь-якому разі, в світлі комюніке президента та останніх публічних заяв його команди, існує можливість, що початок дії правил КІК буде перенесено на 2022 р.


Звідки податкові органи отримуватимуть інформацію про КІК?


Україна найближчим часом має приєднається до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Це дозволить на автоматичній основі отримувати інформацію про фінансові рахунки іноземних компаній, що контролюються її резидентами. На сьогодні до автоматичного обміну приєдналося уже більше 100 держав, в числі яких є популярні серед українців напрямки (наприклад, БВО, ОАЕ, Мальта, Кіпр). Більше того, Закон зобов’язує українські банки і фінансові установи повідомляти податковим органам інформацію про резидентів України, які володіють часткою в іноземних компаніях.


Навряд чи Саші вдасться довго зберігати в таємниці прибутки її компанії.


Яких змін варто чекати до правил КІК?


Окрім потенційного відтермінування правил КІК, Президент анонсував нові зміни для «визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування КІК», а також доручив уряду забезпечити захист інформації про КІК (у тому числі шляхом встановлення кримінальної відповідальності за незаконне розголошення такої інформації). Якщо з другою частиною доручення Президента усе зрозуміло — не варто очікувати, що платники добровільно розкриватимуть інформацію про іноземні активи, якщо у них не буде достатніх гарантій конфіденційності такої інформації, то зміни, які ховаються за першою частиною доручення, можуть стати сюрпризом для платників податків.


Що варто робити зараз?


Для тих, хто володіє іноземними компаніями (або контролює їх через номінальних власників) або є «бенефіцаром» трасту, варто зробити аудит своєї структури через призму нових українських правил і зрозуміти, чи поширюються вони на нього і які обов’язки можуть виникати у майбутньому.


В мережі уже опублікували ряд «лякалок» про КІК і не всі вони справжні. Варто однозначно зрозуміти, що з цих «лякалок» правда, а що домисел у випадку з вашою структурою (або взагалі просто домисел). Також потрібно зрозуміти для себе, навіщо вам ця іноземна структура, адже з часом вони могли втратити свою початкову актуальність і навіть економічну доцільність. Як це може дивно не здаватися, але певний відсоток власників таких структур ще задовго до цих правил почали відмовлятися від них і переходити на «українську» модель з податком 6,5% на дивіденди і відсутністю витрат на іноземних аудиторів, номінальних директорів і консультантів.


Якщо ж ви вирішите залишати свою іноземну структуру, наступне найважливіше питання для себе — наскільки ви вірите, що ці дані залишаться конфіденційними в базі українського податкового органу або чи потрібно вам хвилюватися якщо вони раптом звідти «витечуть». Адже КІК автоматично не означає, що вам потрібно платити податки (і в багатьох випадках вам і не потрібно буде їх платити зовсім законно), а от звітність потрібно готувати і подавати.


Судячи з останніх комунікацій української влади, вони розуміють проблему довіри до розкриття інформації фінансового характеру у нас і готові розглядати механізми захисту конфіденційності. Що в США, що в РФ незаконне розголошення даних податкової декларації іншої особи є злочином. У випадку з США там так і до цих пір в публічному просторі ніхто не бачив даних останніх федеральних податкових декларацій президента Трампа, який був першим президентом з часів Ніксона, хто не надав дозвіл на таку публікацію. А політичний інтерес до цих декларацій в США є надзвичайно великим, через можливі мультимільйонні збитки Трампа в попередніх роках.


Що можна сказати однозначно, так це те, що покладатися на везіння чи скасування правил КІК, мабуть, не варто. У цьому серіалі було уже занадто багато неочікуваних поворотів і в нові повірити доволі складно, особливо в теперішньому контексті.



Костянтин Соляр, Партнер юридичної фірми Астерс,
адвокат (штат Нью-Йорк і Україна)


Джерело: www.nv.ua

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-12 | 30 червня
Тема тижня:
Трудове право
Тема тижня
  • Звільняти не можна залишити
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________