Всі рубрики


Відповідальність за азарт: за незаконні ставки штрафуватимуть і організатора, і гравців.



Закон про азартні ігри має на меті ефективне регулювання цієї сфери на території України. Проте він не достатньо чітко регулює всі правомочності як гравців, так і організаторів. Такі колізії можуть призвести до зловживань. Відкритим також залишається питання щодо уповноваженого органу, оскільки про доцільність його створення ще тривають дискусії.


Зміни та обмеження


У зв᾽язку з набранням чинності із 13.08.2020 законом «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 №768-IX чимало чинних нормативно-правових актів зазнали змін. Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено ст.1564 «Порушення правил прийняття ставок у лотерею». Натомість після внесення змін до ст.181 «Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях» КпАП, яка наразі відносить діяльність у сфері азартних ігор до адміністративних правопорушень, такою стане тільки участь в організованій без ліцензії азартній грі.


Зміни стануться й у Кримінальному кодексі. Зокрема, ст.2032 «Зайняття гральним бізнесом» у новій редакції регламентуватиме незаконну діяльність щодо організації та проведення азартних ігор. Також змін зазнають закони «Про рекламу», «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», «Про телекомунікації» тощо.


Нововведення значною мірою вплинуть і на права та обов’язки громадян. Хоча комплекс прав та обов’язків, прописаний в законі, надто вузький, тому потребує доопрацювання.


Першочерговий аспект, який мали на меті законотворці, — це обмеження доступу до азартних ігор неповнолітніх осіб. Такий крок є надважливим, оскільки існує величезний ризик поширення гемлінгу серед неповнолітніх, особливо ігор в онлайн-режимі. У першій редакції проекту №2285 передбачалося допускати до азартних ігор осіб, яким виповнилося 18 років. Проте в остаточному варіанті віковий ценз був піднятий уже до 21 року.


Ідентифікація відвідувача


Важливе значення під час визначення віку особи відіграє її ідентифікація. У ч.1 ст.18 закону передбачено, що з метою мінімізації негативного впливу азартних ігор організатори зобов’язані дотримуватися принципів відповідальної гри, зокрема забезпечувати ідентифікацію гравця (гравців).


У ст.17 закону регламентується порядок такої ідентифікації: первинна — при першому відвідуванні гральних закладів та участі в азартній грі працівником організатора азартних ігор на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу, та вторинна — на підставі ідентифікаційної картки гравця (зокрема в електронному вигляді), що видана працівником відповідного організатора. Ідентифікація в мережі Інтернет здійснюватиметься на підставі скан-копії документа, що посвідчує особу, або за допомогою електронного цифрового підпису, sim-картки з підтримкою методу MobileID чи BankID.


Ще однією цікавою правомочністю, яка закріплена в законі, це право обмежити свою участь в азартних іграх шляхом особистого подання організатору азартних ігор або уповноваженому органу письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує його особу. Водночас у законі не до кінця опрацьований механізм звернення з відповідною вимогою родичів першого ступеня споріднення в частині необхідності обґрунтування відповідного обмеження.


Утім, без створення, визначення уповноваженого органу з відповідною компетенцією, а також до моменту налагодження механізму подання зазначеної заяви норма про право на самообмеження від участі в азартних іграх та обмеження від участі члена сім’ї першого ступеня споріднення на практиці може не діяти.


Права та обов’язки гравця


У ст.18 закону регламентовано права та обов’язки гравця. Зокрема, він зобов’язаний:


• дотримуватися вимог та обов’язків, передбачених цим законом, законодавством України про азартні ігри, а також правилами організатора азартних ігор та правилами провадження азартної гри;


• до початку участі в азартній грі впевнитися, що організатор має діючу ліцензію на організацію та проведення відповідного виду азартної гри;


• на вимогу працівника організатора азартних ігор надати для ознайомлення документ, що посвідчує особу та містить відомості про вік;


• на вимогу працівника організатора азартних ігор негайно покинути гральний заклад у разі відмови від пред’явлення документа, порушення правил громадського порядку, застосування фізичної сили або погрози її застосування з посяганням на життя, здоров’я чи майно осіб, які перебувають у гральному закладі, а також перешкоджання проведенню чи порушення правил провадження азартної ігри.


Покарання за бездіяльність


Попри те що відповідальність за діяльність у сфері азартних ігор уже не вважається правопорушенням, деякі міри відповідальності, хоч і переважно дозвільного характеру, все ж залишилися. Вони стосуються здебільшого організаторів.


Так, відповідальність настає за допуск у приміщення гральних закладів осіб, які не досягли необхідного віку. За це застосовується стягнення у вигляді штрафу в розмірі, еквівалентному 500 мінімальним заробітним платам.


Відповідальність також настає за незаконне провадження діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (ст.2032 КК), за участь в організованій без ліцензії азартній грі (ст.181 КпАП), прийняття ставок в осіб, які не досягли відповідного віку (ст.1564 КпАП). Причому за ст.181 КпАП відповідальність нестимуть як організатор, так і гравець.


Кримінальним правопорушенням уважатиметься бездіяльність працівника правоохоронного органу щодо незаконних азартних ігор, тобто умисне з корисливих мотивів чи і в інших особистих інтересах або інтересах третіх осіб невжиття передбачених законодавством заходів за заявою про незаконне проведення азартних ігор або приховування ним такої діяльності. Ця норма закріплена в ст.3623 КК, а санкція передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.


Вимоги до реклами


Законодавець передбачив також відповідальність для рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, аби в споживача, тобто гравця, не складалося оманливого враження про саму послугу та кінцевий результат. У ст.59 закону передбачено, що до рекламодавців, виробників або розповсюджувачів реклами, які порушують вимоги щодо реклами азартних ігор та/або їх організаторів, а також щодо знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться ця діяльність, застосовується фінансова санкція в розмірі, еквівалентному 300 мінімальним зарплатам. Фінансові санкції, передбачені цією статтею, застосовуються за рішенням уповноваженого органу в порядку, передбаченому ст.58 закону.


У ст.221 закону «Про рекламу» в новій редакції закріплено, що реклама азартних ігор, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність щодо їх організації та проведення, а також інших позначень забороняється: на радіо та телебаченні, у тому числі за допомогою кабельного, супутникового, IP-телебачення, онлайн-телебачення, мобільного телебачення, цифрового ефірного телебачення та інших засобів передавання сигналу в період із 6-ї до 23-ї години.


Також така реклама не повинна розміщуватись у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва й інших виданнях (крім спеціалізованих, присвячених азартним іграм), на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену; засобами зовнішньої реклами; на товарах (у тому числі одязі), призначених переважно для осіб віком до 21 року тощо.


Причини й наслідки заборони


Прикметно, що раніше стверджувалося про антисуспільний та аморальний вплив азартних ігор на населення. Так, у пояснювальній записці до проекту закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» було зазначено, що його метою є захист моральності та здоров’я населення, використання власності виключно в інтересах людини і суспільства.


Нагадаємо, що в травні 2009 року внаслідок пожежі в гральному закладі в Дніпропетровську загинуло 9 осіб та 11 дістали ушкодження. На цій хвилі парламент прийняв закон, яким було повністю заборонено азартні ігри, а Міністерство фінансів негайно зупинило дію всіх ліцензій на заняття гральним бізнесом. Парламент подолав вето Президента на цей закон, і він набрав чинності. Відповідно до нового закону всі ліцензії на заняття гральним бізнесом були анульовані.


Утім, це мало наслідком порушення права на мирне володіння майном, що констатовано в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Svit Rozvag, TOV and others v. Ukraine». Заявниками були громадянка України та дві українські компанії: ТОВ «Світ розваг» (м.Харків) і ПП «Ігро-Бет» (м.Львів). Перші двоє заявників здійснювали керівництво гральним бізнесом, а третій отримав ліцензію на ведення грального бізнесу незадовго до заборони. Вони стверджували, що не отримали належної компенсації у зв’язку з анулюванням ліцензій.

ЄСПЛ нагадав, що втручання в право власності допустиме лише тоді, коли воно має легітимну мету. Крім того, утручання в право власності повинне здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства й дотриманням передбачених прав. Такий «справедливий баланс» не буде дотримано в разі, якщо зацікавлена особа нестиме надмірний тягар.


Водночас Євросуд наголосив, що він не розглядав питання доцільності дозволу або заборони азартних ігор в Україні як загалом, так і зокрема. У цій справі ЄСПЛ вивчав конкретні норми законодавства, що були застосовані, і те, як вони були реалізовані. Адже заявники не порушували норм законодавства, а строк перехідного періоду становив усього 40 днів. Також Суд узяв до уваги відсутність права заявників на компенсацію у зв’язку з анулюванням ліцензій та констатував порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.


Спеціальний орган


До речі, сьогодні діяльність у сфері азартних ігор легалізована в багатьох країнах світу, зокрема в Європі (крім Сан-Марино та Ліхтенштейну). Проте є країни, в яких гральний бізнес категорично заборонений: Таїланд, Єгипет, Норвегія, Ізраїль, Саудівська Аравія.


Майже всі країни Європейського Союзу мають законодавство про азартні ігри. Наприклад, у Німеччині укладений міжземельний договір, кожна земля ухвалює своє законодавство про азартні ігри з дотриманням його умов. Прикметно, що у ФРН під забороною на федеральному рівні перебувають азартні ігри онлайн.


Проте однією надважливою особливістю, яка поєднує всі країни, де сфера такого бізнесу не перебуває поза законом, є наявність спеціального органу з чітко визначеною компетенцією, який здійснює ретельний контроль у цій сфері. Такі органи діють в Австрії, Польщі, Італії, Греції, Нідерландах та Великій Британії.


Коли такий регулятор з’явиться в Україні, наразі не відомо.



Юлія ЗЯВУН, молодший юрист АО «Адвокатська фірма «Олег Рачук»


Джерело: www.bankruptcy-ua.com

 

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-12 | 30 червня
Тема тижня:
Трудове право
Тема тижня
  • Звільняти не можна залишити
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________