Всі рубрики


У зоні особливої уваги. Включення підприємств до списків ризикових платників: як із цим боротися.



Запровадження нових критеріїв ризикованості фактично нівельовано одним пунктом. Утім, найгірше те, що замість критеріїв бізнес отримав ручне керування без можливості оскарження.


Коли суд не допоможе


Порівняти процес оскарження рішення про включення платника до списків ризикованих можливо хіба що із сізіфовою працею. Адже навіть наявність судового рішення не убезпечує підприємство ні від повторного внесення до цього списку, ні від подальшого блокування податкових накладних. Ускладнюється все також і відсутністю належного процесу адміністративного оскарження. Адже судовий розгляд справи може тривати роками, а підприємство протягом усього цього часу залишатиметься без можливостей для ведення бізнесу.


Утім, правники сподівалися, що ситуація зміниться після прийняття нових підзаконних актів, зокрема постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (№1165). Одначе довгоочікуваного покращення не відбулося. Тому адвокатам доводиться вигадувати дедалі нові форми й методи співпраці з податківцями.


Власне обговоренню проблем включення до списків ризикових платників та блокуванню податкових накладних і було присвячено експертну дискусію LBS Tax Talks #2. Захід зорганізувала Асоціація адвокатів України в рамках нової форми, коли замість конференцій обирають нетривале, проте насичене обговорення найбільш болючих та актуальних питань.


Актуальність обраної теми зумовлена величезною кількістю звернень підприємців у пошуках правди, захисту та справедливості. Зокрема, за інформацією Ради бізнес-омбудсмена, майже 3/4 звернень до РБО стосувалися саме блокування податкових накладних. Крім цього, виявляється, що запроваджений порядок несе ще більше ризиків.


Тенденції до інтервенції


Замість очікуваного та прозорого механізму податкова просто змінила фокус. Зокрема, як наголошують адвокати, однією з останніх ключових тенденцій перевірок і подальшого включення до списків ризикованих стають не формальні дані, а аналіз проведених підприємством операцій. Проте чітких і прозорих критеріїв досі не існує.


Найгіршим же в цій ситуації є абсолютна беззахисність суб’єктів господарювання, навіть у разі судового оскарження. Фактично, якщо підприємство потрапляє до чорного списку ризикових платників, усі без винятку податкові накладні будуть блокуватися. Порядок №1165 передбачає, що митарі повинні мотивувати власні рішення, але, як показує практика, це зовсім не так. Адже досить часто фіскальні органи не зазначають реальних підстав для віднесення підприємства до списку, фактично позбавляючи його можливості захистити себе.


Найбільш поширеною мотивацією від податківців залишається розпливчаста фраза про те, що підприємство співпрацює з контрагентом, який визнаний ризиковим. Звісно, навіть таке формулювання є кращим за ситуацію, яка існувала до прийняття порядку. Адже з 2018 року орган контролю мав право включати підприємство до списку ризикових на підставі розмитих таблиць, а територіальні органи — на свій розсуд як включати до такого переліку, так і виключати. При цьому податківці не зобов’язані були навіть повідомляти про своє рішення. А якщо платник вимагатиме пояснень, чим рішення мотивоване, можна послатися на туманне формулювання «наявність податкової інформації, яка свідчить про проведення ризикових операцій».


Так само швидко й просто платник може бути із цього режиму й виведений, якщо він, на думку відповідної комісії, «перестав відповідати критеріям ризиковості». Усе це створювало величезні можливості для корупції. Принаймні «домовитися» було одним з найбільш дієвих аргументів у співпраці з податківцями, адже це давало гарантований результат.


Шлях принижень і сумних вражень


Як зазначають юристи, боротись із цим безладом не тільки можливо, а й необхідно. Будь-яке підприємство може потрапити до списку ризикованих, тож це варто прийняти як даність. Судовій практиці вже навіть відомі справи, в яких суб’єкт господарювання, ускочивши у фіскальну халепу, отримує рішення про виключення з переліку, а наступного дня з’являється в ньому заново, але з інших підстав.


Спеціальна комісія при податковому органі регіонального рівня приймає відповідне рішення за зачиненими дверима. Платник, як правило, дізнається про це зі свого електронного кабінету, коли бачить посилання на «ризиковість» у квитанціях, що сповіщають його про блокування податкових накладних, або ж коли надходить сигнал від когось із покупців, який не отримав податкового кредиту з ПДВ за заблокованими накладними.


Після цього є кілька варіантів дій. Перший крок — намагання поспілкуватись із податковою. Як наголошує керуючий партнер ЮК Pravo Garant Роман Загрія, чим більше інформації адвокатові вдасться на цьому етапі зібрати, тим легше буде надалі відстоювати права бізнесу. Водночас фіскали на розмову йдуть дуже неохоче. Практиці навіть відомі випадки, коли на адвокатські запити відповідали відмовами, посилаючись на те, що причини внесення до списку є інформацією для внутрішнього використання, яка не може бути розкрита на вимогу платника.


Найгірше, на думку правників, те, що таку позицію раз у раз підтримували суди. Крім того, протягом тривалого часу взагалі було незрозуміло, чи можна оскаржувати віднесення підприємства до категорії ризикованих в судовому порядку. Запроваджені касаційні фільтри грали аж ніяк не на користь бізнесу, а Верховний Суд відмовляв у розгляді справ, посилаючись на малозначність останніх. Утім, згодом аналогічний спір потрапив до кабінетів Феміди, давши адвокатам можливість зрушити практику з мертвої точки.


Водночас навіть погодження можливості оскарження рішень податківців у судовому порядку має безліч нюансів. Перший — це підготовка матеріалів до судового розгляду. Адже, незважаючи на безпосередні вимоги, установлені порядком №1165 щодо розкриття всіх підстав, які спонукали до визнання підприємства ризиковим, зазначаються далеко не всі. Радять звертатися до митарів із запитами не лише від адвоката, а й від підприємства, а також намагатися налагодити дружні стосунки із членами комісії.


Фактично виключно від наявності чи відсутності особистого контакту із членами комісії залежить подальший успіх справи. Тож адвокати радять товаришам по нещастю оббивати пороги Державної фіскальної служби, записуватися на особисті прийоми до членів комісії та намагатися різними шляхами зібрати максимальний обсяг інформації.


При цьому варто пам’ятати, що порядок №1165 не містить згадки про улюблену підставу податківців — що контрагенти проводили ризиковані операції. Незважаючи на це, доводити власну безгрішність випадає саме платникам. Представники держави себе зайвими клопотами не обтяжують і на контакт не йдуть.


Зберегти нерви й час


Крім судового процесу оскарження рішень, необхідно не забувати і про адміністративний порядок. Адже, на думку правників, часто активна позиція бізнесу та його захисника дозволяє в процесі перемовин дійти певної згоди. Як наголошують самі адвокати, це суттєво скорочує час, уже не треба роками очікувати на призначення судового засідання.


Досить ефективним, на думку адвокатів, є й залучення третьої сторони — інспекторів РБО. Це дає змогу скоротити час і зберегти нервові клітини для всіх учасників процесу. Після того як підприємство надало всі можливі й неможливі документи, настає час або для скасування рішення комісії, або для звернення до суду. Практика досі залишається різною та ненапрацьованою.


На думку представників ДФС, платники податків зобов’язані перестраховуватися та подавати інспекторам навіть ті документи, яких ті не просили. Відсутність же постійного та щирого каяття платника може бути розцінена як ухиляння та намагання протягнути певні схеми.


Зважаючи на те, що фіскали повинні виконувати план щодо наповнення державного бюджету, сприяти створенню сприятливого бізнес-клімату вони не планують. Усе це, звісно, не йде на користь людям справи, а зловживання ДФС стають анекдотами, які смішно розказувати, але сумно згадувати.



Марина ЛІБЕРМАН


Джерело: zib.com.ua

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-12 | 30 червня
Тема тижня:
Трудове право
Тема тижня
  • Звільняти не можна залишити
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________