Окремі факти не можна визнати поважними причинами пропущення строку, який встановлений для подання обґрунтованої заяви про прийняття спадщини. Чи поширюється дане правило на хворобу дитини спадкоємця?

Правове регулювання вищезазначеного питання має своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, чи є та чи інша хвороба, що спіткала дитину спадкоємця, поважною причиною пропуску ним строку, який в свою чергу встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, треба дослідити такі джерела:

1. чинне законодавство:

- Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України),

- Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦК України);

2. судову практику:

- постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 5 (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5),

- постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17 провадження № 61-18428св18 (далі - постанова Верховного Суду від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17);

- постанову Верховного суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року по справі № 766/16770/17 провадження № 61-103св19 (далі - постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 766/16770/17);

3. офіційне листування:

- інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 (далі – інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Цивільні правовідносини є однією з найскладніших правових конструкцій. Вони виникають, змінюються чи припиняються з приводу тих або інших благ, яким притаманний майновий чи немайновий характер.

Вищенаведеним правовідносинам властивий відповідний суб’єктний склад. Він включає в себе різних за своїм юридичним статусом осіб, які можуть взяти безпосередню участь в справедливому розподілі рухомих та нерухомих речей, що в свою чергу утворюють спадкову масу.

Українська держава в особі уповноважених органів та посадових осіб дбає про вищезазначених суб’єктів. Зокрема майнові та особисті немайнові права, які гарантовані згаданим особам, охороняються всіма легальними способами, наприклад, в судовому порядку.

Не є якимись винятками з цього правила і спадкоємці, що пропустили строк, який в свою чергу встановлений для подання заяви про прийняття спадщини.

Скажімо майнові та немайнові права зазначеної особи також можуть підлягати своєчасному та якісному захисту в уповноважених органах державної влади, що утворюють злагоджену систему різних судів загальної юрисдикції.

Ефективна реалізація такого способу є можливою за обов’язкової наявності відповідних обставин. Зокрема причина, з якої спадкоємцем пропущено строк, що в свою чергу встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, повинна мати поважний характер. Як це розуміти?

Чинне законодавство, врегульовуючи різні за своєю суттю правовідносини, водночас не є досконалим. Одним з переконливих підтверджень даного факту можна назвати те, що в ЦК України вітчизняним законодавцем не закріплено юридичні норми про чітке визначення юридичного терміну «поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини».

Також вказаний закон охоплює собою цілу низку інших суттєвих недоліків. Наприклад, в юридичних нормах, які отримали своє закріплення в ЦК України, немає орієнтовного переліку юридичних фактів, що в свою чергу можуть бути поважними причинами пропущення строку, якого встановлено для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказану проблему можна вирішити завдяки обґрунтованій судовій практиці, яка сформувалася внаслідок всебічного й вчасного розгляду спадкових спорів. Скажімо у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.05.2008р., вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Здійснюючи згадані дії, вищенаведений орган державної влади враховувати важливий юридичний факт. Зокрема згідно з правовою нормою, закріпленою в ч. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.05.2008р., відповідному суду потрібно виходити саме з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, а також істотними труднощами для спадкоємця на прийняття ним спадщини.

Кожна зі сторін, взявши безпосередню участь в спадкових спорах, доводить свої майнові вимоги завдяки певним доказам. Наведене правило поширюється і на спадкоємців, якими було пропущено строк, що в свою чергу встановлений для подання заяви прийняття спадщини. Скажімо деколи такі особи пробують обґрунтувати недотримання ними вимог, закріплені в ч. 3 ст. 1270 ЦК України, хворобою, що в свою чергу спіткала їх дітей. Чи є вказаний юридичний факт поважною причиною пропущення строку, що встановлений вказаним законом для подання заяви про прийняття спадщини?

Судова практика надає чітку та недвозначну відповідь на задане запитання. Зокрема відповідно до постанови Верховного Суду від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17 суд не може визнати поважними причинами пропуску строку, що встановлений для подання заяви про прийняття спадщини хворобу, яка в свою чергу спіткала дітей спадкодавця.

Даний правовий висновок зазначений орган державної влади обґрунтовує, скориставшись такими доводами. Хвороба дітей позивача не може вважатися підставою для визнання поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як вказану заяву мав би подати особисто чи надіслати поштовим зв'язком саме позивач.

Ідентичний за своїм змістом правовий висновок закріплюють інші рішення, що ухвалені у встановленому порядку зазначеним органом державної влади.

Скажімо одними з таких процесуальних документів є:

- постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 766/16770/17.

Офіційне листування, здійснюване відповідними органами державної влади, не охоплює собою жодного правового висновку щодо вищевказаного питання. Зокрема у відповідних рекомендаціях, які передбачені інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, відсутня чітке положення про те, що хвороба, яка в свою чергу спіткала дітей спадкоємця, є поважною причиною для продовження строку, що встановлений для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, хвороба, яка спіткала дітей спадкоємця, не є поважною причиною пропущення строку, який встановлений чинним законодавством для подання заяви про прийняття спадщини.

Ковальчук Ярослав Вадимович,

Провідний юрисконсульт
віртуального офісу «Агенція антикризових рішень»