Всі рубрики
Тотем авторських і суміжних прав

Багатьох правників цікавить подальший розвиток інтелектуальної власності в Україні загалом і розвиток авторського та суміжного права зокрема. Особливо гостро стоїть питання про відповідальність за порушення авторських і суміжних прав. Спочатку визначимо, що таке порушенням авторського права і суміжних прав. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права є:
  • вчинення будь-яких дій, які порушують особисті немайнові права та майнові права авторські права;
  • піратство у сфері авторського права, тобто опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних);
  • плагіат – оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
  • ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних);
  • вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права;
  • будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
  • підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
  • розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права, з яких без дозволу суб'єктів авторського права вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
Відповідальність За порушення авторських і суміжних прав настає цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Цивільно-правова відповідальність – це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні до правопорушника державного примусу шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені. Цивільно-правова відповідальність виконує такі функції:
  • компенсаційну, сутність якої полягає у відновленні стану, що існував до порушення суб'єктивного права, а в разі неможливості такого – грошового чи іншого відшкодування заподіяної шкоди;
  • виховну, яка спрямована на попередження таких цивільно-правових порушень у майбутньому з боку як правопорушника, так і інших учасників цивільних правовідносин;
  • стимулюючу, що розкриває позитивний аспект відповідальності та полягає в тому, що встановлення в законодавстві цивільно-правової відповідальності стимулює інших учасників до належної поведінки.
Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену ЦКУ, іншим законом чи договором. Кожна особа відповідно до ст. 16 ЦКУ має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності. Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦКУ суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
  • застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
  • зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
  • вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;
  • вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
  • застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
  • опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Адміністративна відповідальність – вид юридичної відповідальності. Підставою для адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення. До порушників застосовуються адміністративні стягнення (попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація, позбавлення спеціального права, громадські та виправні роботи, адміністративний арешт). Адміністративна відповідальність за порушення авторських прав передбачена ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі авторського права, передбачений штраф у розмірі 10–200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170–3400 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначенні для її виготовлення. Кримінальна відповідальність – вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законодавстві, накладається судом на осіб, які винні у вчиненні злочину та мають нести зобов'язання особистого, майнового чи організаційного характеру. Відповідно до ст. 176 Кримінального кодексу України порушення авторського права і суміжних прав – це незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а також незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав. Якщо таке порушення завдало значної матеріальної шкоди, воно карається штрафом у розмірі 200–1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення. У ч. 2 ст. 176 ККУ зазначається, що ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом у розмірі 1000–2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення. У ч. 3 ст. 176 ККУ зазначається, що дії, передбачені чч. 1 або 2 цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом у розмірі 2000–3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення. Шляхи розвитку Вважаємо, що кримінальну відповідальність за зазначені порушення авторського і суміжного права необхідно посилити. Адже порівняно з відповідальністю за порушення авторського права і суміжних прав за крадіжку, вчинену у великих розмірах, передбачене позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років (ст. 185 ККУ). Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від семи до 12 років з конфіскацією майна. Отже,>можна дійти висновку, що за звичайну крадіжку відповідальність набагато вища, ніж за порушення авторських і суміжних прав, яке містить ту ж саму крадіжку і до того ж посягає на немайнові права власника об`єкта інтелектуальної власності. Крім того, при порушенні авторських і суміжних прав порушники зазвичай заробляють більше, ніж при скоєнні звичайної крадіжки. Цивільна відповідальність за національним законодавством передбачає лише компенсаційний характер. Тобто порушник авторського права і суміжних прав зобов’язаний відповідати лише в межах завданих збитків. А їх розмір і факт їх заподіяння повинен довести саме потерпілий. Зробити це дуже складно, що дає перевагу порушнику, який тривалий час може лише заперечувати наявність факту порушення авторських чи суміжних прав і продовжувати заробляти гроші на даному порушенні. Зважаючи на те, що позивачу важко довести справжній розмір збитків, завданих порушенням, порушник несе майнову відповідальність за завдані ним збитки в розмірі, далекому від справжнього. Вважаємо за необхідне покласти функції доведення факту заподіяння збитків та встановлення їх розміру на Управління контролю за використанням об'єктів права інтелектуальної власності при Державній службі інтелектуальної власності України. Діяльність цього органу нагадуватиме діяльність Управління у справах прав споживачів. Це значно зменшить судову тяганину з приводу порушення авторських і суміжних прав. Потерпілий у першу чергу звертатиметься по допомогу до Управління контролю за використанням об'єктів права інтелектуальної власності. А коли зазначений орган допоможе довести факт заподіяння збитків і встановить справедливий розмір їх відшкодування, потерпілий звернеться до суду і набагато швидше отримає компенсацію за понесені збитки. Отже, при покладенні зазначених функцій на Управління контролю за використанням об'єктів права інтелектуальної власності вислів «Легко порушити – важко довести» стане неактуальним. Адже цей орган знайде порушника швидше та ефективніше за будь-який інший.





Передплата
Газету «Правовий тиждень» можна передплатити через «Укрпошту» - передплатний індекс у каталозі видань: 96070, через будь-які альтернативні служби передплати України, а також безпосередньо через редакцію (Контактна особа -
Дмитро Шкарупа,
тел.: (044) 219-27-17. Докладніше





Анонс номера
№9-12 | 25 березня
Тема тижня:
Податкове право
Тема тижня
  • Щодо витрат приватного нотаріуса.
  • Арбітражним керуючим розширено перелік витрат.
  • Адвокати зможуть враховувати додаткові витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
  • Особливості оподаткування майна, яке переходить у власність банку за рішенням суду при зверненні стягнення на майно майнового поручителя.
  • Про порядок оподаткування сум страхового відшкодування.
  • ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ.
Придбати PDF-версію
Анонс
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ 10 КВІТНЯ 2014 РОКУ запрошує на весняну нараду-семінар юристів торгово-промислових палат України
Детальніше...
Пункти продажу
Купуйте газету «Правовий тиждень»
в роздрібних мережах, а також у нас на сайті в розділі Архів номерів.

Юридичні компанії України
Докладніше