Незалежності суддів не виявлено...

Як відомо, незалежність суддів – один із фундаментальних принципів правової держави. Демократичні суспільства за своїм визначенням не можуть існувати без належного та неупередженого правосуддя. Права людини, верховенство права та незалежне правосуддя належать до основних цінностей сучасної цивілізації. Однак нині в Україні маємо ситуацію, за якої факти тиску на суддів, їх підкуп, втручання в діяльність судів тощо набули системного та відвертого характеру. Особливо яскраво це виявилося під час політичної кризи у країні. Відтак, подальше становлення правової держави та розбудова громадянського суспільства в Україні потребує цілеспрямованого реформування національної судової системи відповідно до міжнародних стандартів незалежності суддів та копенгагенських критеріїв щодо верховенства права та незалежного правосуддя. Незадовільне функціонування судової системи З прийняттям Конституції України в 1996 р. у національну правову систему були імплементовані базові положення, необхідні для розвитку незалежного правосуддя. Проте багаторазові спроби реалізувати повною мірою стандарти незалежності суддів на законодавчому рівні та запровадити їх у практичну діяльність суду та інших гілок влади не досягли поставленої мети. Постійні намагання політичного впливу на судову систему з боку представників інших гілок влади, вкрай недостатнє фінансування судової діяльності, цілеспрямована дискредитація суддів та інші чинники призводять до суспільного неприйняття суду як окремої гілки державної влади, а суддів – незалежними та неупередженими. Незадовільна ситуація з функціонуванням судової системи актуалізувала розробку різних варіантів концепції реформування судової системи, нових законопроектів «Про судоустрій України» та «Про статус суддів». Останнім часом спостерігається позитивна тенденція щодо активізації участі в цих процесах органів суддівського самоврядування. Процес подальшого реформування судової системи вимагає здійснення  порівняльної оцінки стану незалежності суддів, ефективності впровадження нових правових норм та результативності діяльності судів і органів суддівського самоврядування щодо дотримання незалежного рівня правосуддя. Наявність подібного механізму дозволить суспільству та органам державної влади більш об’єктивно оцінювати ефективність заходів, що вживаються у сфері реформування правосуддя, а органам суддівського самоврядування та асоціаціям суддів, своєю чергою, допоможе більш результативно обстоювати права та інтереси суддів. Відтепер матимемо щорічний моніторинг Центр суддівських студій спільно з Всеукраїнською незалежною суддівською асоціацією та Фундацією сприяння правосуддю за підтримки Ради суддів України, Української асоціації прокурорів та Спілки адвокатів України в рамках реалізації українсько-швейцарського проекту з підтримки судової реформи в Україні запровадив проведення щорічних моніторингів стану незалежності суддів. Перша спроба комплексної оцінки стану незалежності суддів в Україні була здійснена нещодавно. Підсумки моніторингу незалежності суддів, проведеного експертами українсько-швейцарського проекту «Підтримка судової реформи в Україні. Сприяння зміцненню незалежності суддів», були представлені 4 грудня 2007 р. у Київському регіональному центрі Академії правових наук України. Результати виявилися не зовсім втішними – в Україні є загрозливі тенденції до порушень незалежності суддів, а інституційна незалежність судової системи перебуває під постійною загрозою знищення. Під час моніторингу було опитано 1200 осіб у Луганській, Черкаській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській та Запорізькій областях, у Криму і Києві. Респонденти – судді місцевих, апеляційних і спеціалізованих судів, прокурори обласного і районного рівнів, адвокати, судді та представники громадських організацій – відповідали на запитання про інституційну, функціональну і особисту незалежність суддів. Результати опитування Як свідчать підсумки, всі респонденти констатують зниження рівня самостійності судової влади, незалежності суддів і поваги до суду в українському суспільстві. Понад 50% опитаних вважають, що найменше поважають суддів народні депутати, урядовці і представники великого бізнесу. Більш як 70% заявили, що їм відомо про спроби вплинути на позицію суду під час судового процесу, при цьому майже 50% опитаних зазначають, що це намагалися зробити представники сторін, 39% – народні депутати і 3 % – учасники мітингів та пікетувань. Найчастіше до суддів застосовуються такі форми впливу: погроза ускладнити кар’єру, звільнення, підкуп, «дружні» поради, погроза фізичної розправи, допомога у вирішенні особистих проблем і спонсорська допомога суду. Одним з основних чинників загрози особистій незалежності респонденти називають низький рівень зарплати – 2500 грн для вперше призначеного судді місцевого суду. Лише 10% опитаних суддів заявили, що рівень зарплати забезпечує їм незалежність. Також більшість респондентів вважають, що не дотримуються міжнародні стандарти притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Це стосується як конкретизації підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, так і процедури дисциплінарного провадження. Суддя, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, повинен мати право на розгляд цього питання справедливим незалежним органом на змагальній основі. Тобто подавати докази на спростування обвинувачення проти нього, а в разі незгоди з рішенням – можливість оскарження. На думку значного числа респондентів, є певні проблеми у застосуванні такої підстави для звільнення судді з посади як «порушення присяги». Суть цього порушення, насамперед, розкривається через несумлінне виконання обов’язків судді (ст. 10 Закону України «Про статус суддів»). Водночас, однією з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є також порушення обов’язків судді (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про статус суддів»). У першому випадку питання розглядається Вищою радою юстиції, в другому – кваліфікаційними комісіями суддів. Отже, маємо відсутність чітких критеріїв розмежування того, які порушення обов’язків судді є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а які – безпосередньо до звільнення з посади судді призводить до зловживань. До речі, 76% опитаних суддів не визнають Вищу раду юстиції незалежним органом юстиції, лише 49% вважають, що посадові повноваження дають їм можливість ефективно виконувати свої обов'язки, і тільки 19% опитаних переконані, що вони мають реальні можливості захищати авторитет суду. Близько 80% із загального числа респондентів вважають недосконалими норми матеріального і процесуального права, внаслідок чого Кримінальний кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення діють недостатньо ефективно. Коментар фахівців: Директор Центру суддівських студій
Наталія ВЕРЕЩИНСЬКА: – Мета цього проекту – порівняти стан незалежності суддів в Україні з міжнародними і європейськими стандартами, сприяти більш активній позиції суддів, правників і громадськості в реформуванні судової системи країни. Це перша спроба комплексної оцінки незалежності суддів України. На жаль, вона виявила, що ситуація стосовно незалежності суддів в Україні невтішна. Суд у нашій державі наразі не є абсолютно самодостатнім та незалежним через різні причини, зокрема, постійне намагання впливу з боку органів влади, недостатнє фінансування тощо Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні
Георг ЦЮБЛЕР: – Україна – європейська держава, яка швидко розвивається і проходить процеси економічної та суспільної трансформації. Однак хоча за останні роки й були зроблені значні кроки у цих напрямах, є ще багато проблем, вирішення яких мають запропонувати нові парламент та уряд. Незалежність суддів – з-поміж таких проблем. Адже це один із обов’язкових елементів демократичного суспільства. За будь-які випадки тиску на суд повинно бути покарання. Те, що Україні ще треба багато зробити – засвідчили і парламентські вибори 2007 р., коли судова система країни була втягнута у політичну боротьбу. Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПР ООН надав рекомендації стосовно реформування судової системи. У них йдеться про те, яким чином зробити так, аби досягти справжньої незалежності суддів та невтручання у їхню роботу інших гілок влади. Своєю чергою, Швейцарія підтримує Україну в її прагненні створити демократичне суспільство, у якому б панувало верховенство права. Ми спрямовуємо нашу допомогу на кілька напрямів: удосконалення законодавства щодо незалежності суддів; інформаційно-роз’яснювальна кампанія, що має на меті донесення до широкого загалу міжнародного досвіду у сфері незалежності суддів, а також допомога у створенні системи контролю за станом суддівської незалежності Суддя Верховного Суду України
Василь ГУМЕНЮК: – Робота, здійснена в межах цього проекту, має величезне значення для функціонування всієї судової системи. Дотепер нічого схожого в Україні не було. Результати цього моніторингу засвідчили, що нам треба виходити на новий рівень формування судової системи. Адже судді стоять на захисті та забезпеченні прав громадян. Якщо не буде незалежності суддів, то не можна говорити про належний захист прав громадян України