Гра на сльозах

Інтернет-енциклопедія «Вікіпедія» визначає азартні ігри як ігри, в яких виграш і програш залежать переважно від випадку, вдачі і в меншому ступені від уміння гравця. Слово «азарт» у перекладі з французької означає «випадок». Тобто азартні ігри – це ігри, побудовані на випадку. Не дарма їх називали фатальними або відважними іграми і протиставляли комерційним. У наш час азартні ігри дещо трансформувалися, модернізувалися, проте від цього не стали небезпечними, особливо для вразливих верств населення – неповнолітніх, малозабезпечених та людей похилого віку. Це основна група ризику хворих на ігроманію. Азартні люди особливі. Частину їхнього життя поглинає гра. У медицині навіть існує термін «надцінні психологічні захоплення». Вони виявляються тоді, коли у людини спостерігається підвищена зацікавленість до чого-небудь з формуванням пристрасного емоційного ставлення. Власне, ігрова продукція почасти провокує деструктивну поведінку та призводить до деморалізації особистості з наступною її криміналізацією. Держава байдужа до таких людей, а хаотичне поширення в Україні грального бізнесу перетворилось у національне лихо. Масштабний розвиток цього явища створює умови для негативного впливу на моральний та психічний стан осіб, які захоплюються азартними іграми. Отже, виникла нагальна необхідність в ефективному державному регулюванні діяльності з проведення азартних ігор на території України та встановленні обмежень на здійснення такої діяльності з метою захисту моралі, прав та законних інтересів громадян. Потребують законодавчого визначення вимоги до розміщення об’єктів грального бізнесу, змісту та додержання правил азартних ігор, вибору та обладнання приміщень, де можуть проводитись азартні ігри. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор здійснює Міністерство фінансів. Водночас згідно з постановою Кабміну від 14 листопада 2000 р. № 1698 органами ліцензування організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів є Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Розроблення місцевими органами влади власних ліцензійних умов та порядків контролю за їх додержанням може призвести до того, що в різних регіонах України передбачатиметься різний порядок здійснення зазначеної діяльності. Це зумовлює необхідність встановлення єдиного уніфікованого порядку ліцензування діяльності з проведення азартних ігор на всій території України. 29 січня 2008 р в УНІАН відбулася прес-конференція «Автомати під контроль! Або чим безконтрольний гральний бізнес загрожує українському суспільству?». Під час зустрічі із журналістами народний депутат України Оксана Білозір презентувала проект ЗУ «Про державне регулювання діяльності з проведення азартних ігор», ініціаторами якого виступили Ірина Геращенко, Олена Кондратюк, Катерина Ващук і Оксана Білозір. Запропонований законопроект має забезпечити ефективне правове регулювання відносин у сфері грального бізнесу, встановлюючи правила діяльності з проведення азартних ігор та вимоги до учасників таких відносин. Основним його завданням є законодавче закріплення умов діяльності з проведення азартних ігор та вимоги до учасників таких відносин, що запобігатиме ухиленню від оподаткування, втягненню в гру неповнолітніх осіб, а також унеможливлюватиме корупційні дії навколо погодження ліцензійних умов. У законопроекті містяться норми, спрямовані на посилення вимог до організаторів проведення азартних ігор. Наприклад, такий суб’єкт підприємницької діяльності повинен мати статус прибуткової установи чи організації згідно із ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Розмір статутного капіталу та вартість чистих активів організатора азартних ігор має бути не менше ніж 200000 євро (визначається залежно від виду здійснюваної діяльності). Також зауважимо, що законопроект урегульовує питання розміщення гральних закладів та порядку здійснення діяльності з проведення азартних ігор; встановлює вимоги до приміщення, правил азартної гри та правил відвідування грального закладу. Вводиться норма, відповідно до якої неповнолітнім особам категорично забороняється відвідувати гральні заклади та брати участь в азартних іграх. Більш того, посилено адміністративну відповідальність за допущення до азартних ігор неповнолітніх. Новелою для українського законодавства є включення у законопроект норм, які регулюють порядок здійснення діяльності з проведення азартних ігор у віртуальному гральному закладі. Закріплено розмір плати за здійснення такої діяльності, вимоги до спеціалізованого ігрового програмного забезпечення. Як бачимо, плюсів у цього проекту Закону багато, втім як і невирішених питань (тобто мінусів), адже ми всі пам’ятаємо, що суворість закону в нашій країні компенсується необов’язковістю його виконання. З огляду на це не зовсім зрозуміло, приміром, яким чином держава контролюватиме недопущення неповнолітніх до гри на автоматах. До кожного грального закладу «приставлятиме» наглядача? До того ж не зовсім чітко прописані правила гри у віртуальному просторі, а також механізм «відселення» гральних закладів за межі міста. Як на це реагуватимуть їх власники? Хто виділятиме землю під таку забудову за межами міста? Неважко спрогнозувати негативну реакцію щодо таких безальтернативних заходів з боку власників ігрових залів. Тож у разі прийняття законопроекту в пропонованому варіанті нам не оминути звернення суб’єктів грального бізнесу до суду, який, ймовірно, буде на їхньому боці. Адже ніхто в країні не має права позбавляти людину її власності! КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ  Слід встановити прозорі правила роботи суб’єктів грального бізнесу  Народний депутат України 6-го скликання
Оксана БІЛОЗІР: – Нині законодавча база, яка регулює гральний бізнес в Україні, вкрай недосконала, адже не існує єдиного, базового закону, який би регулював цю сферу діяльності. Отже, гральний бізнес в Україні є нерегульованим і неконтрольованим явищем. Саме тому назріла необхідність у прийнятті нового законодавчого акта, який би регламентував усі аспекти діяльності у сфері грального бізнесу. Готуючи до першого читання запропонований законопроект, ми виходили з ланцюжка, який налічує три складові. Перша – правова норма. Друга – механізм реалізації цієї норми і, зрештою, третя – контроль за її виконанням. Розробники проекту намагалися встановити прозорі правила роботи суб’єктів грального бізнесу, забезпечити виконання ними норм щодо розміщення обладнання, ліцензування грального бізнесу, захисту прав споживачів тощо.