Дослідження проблем цивілістики та управління

Що таке юридична особа публічного права? Чи потрібні такі особи в нашій державі і чи існують вони в Україні? На ці та багато інших запитань намагалися знайти відповіді члени Правничого клубу Центру комерційного права на своєму черговому засіданні, яке відбулося 7 лютого ц.р. Дискусія була тривала і надзвичайно змістовна, оскільки ця тема ще до кінця не вивчена правниками. Який критерій розмежування закладається при поділі юридичних осіб на суб’єктів приватного права і публічного права? Чи достатньо для цього мати певні владні повноваження та бути створеним державою? Врешті-решт необхідно добре поміркувати, чи є достатньо підстав для того, аби й надалі вважати поняття «юридична особа» суто цивілістичним, а не загальноправовим. Саме таку думку висловила професор кафедри цивільного, господарського права та процесу Академії адвокатури України Зорислава Ромовська. «Я хочу поставити запитання: юридична особа – це категорія цивілістична чи ні?», – звернулася вона до присутніх. За її словами, в Конституції України юридична особа згадується лише як власник землі. Щодо терміна «юридична особа» в Цивільному кодексі, то він там вживається як суб’єкт цивільних прав. І в будь-якому іншому законодавчому акті не згадується про інші функції чи дії юридичної особи, які не є цивільно-правовими. Якщо юридична особа – це категорія цивілістична (і ЦК України це ще раз підтверджує), то варто було б говорити про юридичну особу як суб’єкт цивільного права. «Навіть якщо в окремих законах і є згадка про те, що, наприклад, міська рада, міськвиконком чи суд є юридичною особою, то хотілося б зауважити, що це є останнім пунктом до основних повноважень», – переконана Зорислава Ромовська. Згідно із ст. 81 ЦК України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом. Але, як вже наголошувалося, терміна «юридична особа публічного права» в Основному Законі немає. «Конституція не встановлює ані порядок утворення, ані правовий статус юридичних осіб публічного права, – зазначила пані Ромовська. – Там закріплено правових статус Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, прокуратури і судової системи». Як зауважив один з учасників засідання, поняття «юридична особа» було залучене з цивільного права до фінансового та податкового права. Але при цьому органи влади могли б існувати і без надання їм статусу юридичної особи, позаяк вони не відповідають йому. Зважаючи на те що Цивільний кодекс наділяє юридичну особу цивільною правоздатністю і дієздатністю та припускає, що вона може бути позивачем та відповідачем у суді, постає питання відповідальності юридичної особи публічного права. Адже відповідальність – це суто приватно-правовий механізм. Окрім того, чинний Господарський кодекс регламентує особливості участі юридичних осіб у господарських відносинах, що також викликає багато питань щодо відповідальності юридичних осіб публічного права. Значна увага гостей та учасників Правничого клубу була приділена й актуальному на сьогодні питанню подальшої долі нотаріату. Присутні намагалися зрозуміти, яким буде нотаріат в Україні, зважаючи на низку зареєстрованих законопроектів у парламенті? Тим більше, що проблем та нюансів як завжди вистачає. Так, Зорислава Ромовська категорично висловилась щодо того, що приватна особа не може здійснювати свою діяльність з гербовою печаткою. «Нотаріусу потрібно надати статус державного службовця, і тоді б було правильно: державний службовець працює з гербовою печаткою», – переконана вона.