Законодавство України передбачає два різновиди істотних умов лізингових угод: істотні умови, які є обов’язковими відповідно до вимог закону; та істотні умови, які мають бути внесені у договір за заявою хоча б однієї із сторін. При цьому за будь-яких умов сторони мають погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Істотні умови згідно з вимогами закону
Чинне законодавство України не містить спеціальної норми щодо істотних умов договору оперативного лізингу. У цьому випадку перелік істотних за законом умов договору оперативного лізингу повністю співпадає з переліком істотних умов, які є обов’язковими за законом для будь-якого різновиду договорів найму (оренди): предмет лізингу – із зазначенням його комплектації та стану; строк користування предметом лізингу; періодичні лізингові платежі.
Істотні відповідно до закону умови договору фінансового лізингу визначаються профільним ЗУ «Про фінансовий лізинг» та ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки угоди фінансового лізингу віднесено до договорів фінансових послуг.
Згідно із ЗУ «Про фінансовий лізинг» істотними за законом умовами договорів фінансового лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом фінансового лізингу; розмір лізингових платежів.
Відповідно до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» для договорів фінансового лізингу як до різновиду договору про надання фінансових послуг є обов’язковими (істотними) за законом такі умови: назва документа; назва, адреса та реквізити суб’єкта підприємницької діяльності; прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адреса; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Умови договору за вимогою лізингодавця
Істотними умовами договору фінансового лізингу, які доцільно включати в угоду на вимогу (заяву) лізингодавця, є такі.
Визначення місця, регіону, країни користування предметом фінансового лізингу, що виглядає цілком логічним, хоча б з огляду на необхідність здійснення лізингодавцем перевірки умов утримання предмета фінансового лізингу.
Конкретизація умов ремонту та технічного обслуговування предмета фінансового лізингу. Відповідно до п. 2 ст. 808 ЦК України передбачається здійснення ремонту технічного обслуговування предмета лізингу продавцем (постачальником) на підставі відповідного договору між ним та лізингоодержувачем. Тобто у разі якщо зазначений порядок здійснення ремонту та технічного обслуговування предмета фінансового лізингу є неможливим, то в інтересах обох сторін лізингової угоди вбачається доцільним спільно встановити інший порядок здійснення ремонту та технічного обслуговування предмета лізингу.
Валютне застереження щодо виконання грошових зобов’язань, якщо сторони лізингової угоди вважатимуть за доцільне визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (п. 2 ст. 524 ЦК України).
Визначення випадків односторонньої часткової відмови від договору фінансового лізингу. Чинне законодавство України допускає такий спосіб зміни договору, як одностороння відмова від частини договору, якщо право та таку відмову встановлено договором або законом. Оскільки щодо лізингових угод законом не передбачено випадків відмови від частини договору, відповідні випадки можуть бути встановлені лише лізинговими угодами.
Визначення випадків односторонньої зміни договору фінансового лізингу.За чинним законодавством України одностороння зміна договору не допускається, якщо іншого не встановлено договором або законом. Законом спеціально не визначено випадків односторонньої зміни договору фінансового лізингу. Відтак, якщо сторони визнають це доцільним, випадки односторонньої зміни угоди фінансового лізингу можуть бути визначені в самій угоді.
Визначення форми розірвання або зміни договору фінансового лізингу.Тут діє загальне правило, згідно з яким зміна або розірвання договору має здійснюватись у тій само формі, що і договір, який змінюється, якщо іншого не встановлено договором або законом, або не випливає зі звичаїв ділового обороту (п. 1 ст. 654 ЦК України). Отже, якщо сторони вважають за потрібне уточнити форму зміни або розірвання договору фінансового лізингу, то таке уточнення має міститись у самій угоді фінансового лізингу.
Умова, якою скасовується обов’язковість застосування до договору сублізингу положень договору фінансового лізингу. Згідно із п. 3 ст. 5 ЗУ «Про фінансовий сублізинг» до договору сублізингу застосовуються положення про договір фінансового лізингу, якщо іншого не передбачено договором фінансового лізингу. Отже, якщо сторони договору фінансового лізингу визнають це за необхідне, вони мають право передбачити застосування до договору сублізингу положень щодо іншого різновиду піднайму.
Умова, яка встановлює розмір річних відсотків більш ніж 3% щодо простроченого лізингоодержувачем лізингового платежу. Відповідно до загального правила боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, якщо сторони вважають за потрібне встановити більший розмір річних, він має бути зазначений у договорі фінансово лізингу.
Фактичне визначення правової природи відмови лізингоодержувача від прийняття предмета фінансового лізингу, який не відповідає умовам договору, специфікаціям. Оскільки за певних обставин така відмова лізингоодержувача може означати фактичне припинення договору фінансового лізингу, лізингодавець може наполягати на встановленні певного строку для заміни предмета фінансового лізингу, який не відповідає умовам договору, специфікаціям.
Істотні умови договору оперативного лізингу, які доцільно включати в угоду на вимогу (заяву) лізингодавця, можуть визначатись сторонами виходячи з викладеної інформації щодо угод фінансового лізингу.
Фінансовий сублізинг
ЗУ «Про фінансовий лізинг» містить два цікаві аспекти щодо істотних згідно з законом умов договору фінансового сублізингу.
По-перше, обов’язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором фінансового лізингу. По-друге, до договору сублізингу застосовуються положення про договір фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу. Іншими словами, договір фінансового лізингу може містити положення, за якими до договору фінансового сублізингу не обов’язково застосовувати вимоги закону до угод фінансового лізингу. У цьому випадку істотні умови договору фінансового сублізингу можуть співпадати з істотними умовами будь-якого різновиду договору піднайму.
Своєю чергою, є істотні умови договору фінансового сублізингу, які доцільно включати в угоду на вимогу (заяву) лізингодавця. Такими умовами можуть бути:
положення про те, що припинення договору фінансового лізингу автоматично тягне за собою припинення договору фінансового сублізингу згідно з відповідними положеннями про піднайм, різновидом якого є сублізинг, та з метою уникнення непорозумінь при виконанні угоди сублізингу;
визначення можливості і порядку передачі предмета фінансового сублізингу в наступний сублізинг (у разі якщо сторони вважатимуть це за доцільне, оскільки закон не містить щодо цього жодних нормативних положень);
положення, яким уточнюється, що право вимоги до продавця (постачальника) переходить до сублізингоодержувача лише на період дії договору фінансового сублізингу, оскільки чинна редакція ЗУ «Про фінансовий лізинг» містить доволі жорстку норму норму щодо переходу до сублізингоодержувуча права вимоги до продавця у разі передачі предмета фінансового лізингу у сублізинг (надмірна жорсткість зазначеної норми вбачається очевидною хоча б з огляду на те, що договір фінансового сублізингу не обов’язково має бути за своєю юридичною природою власне договором фінансового лізингу, тоді як основний договір фінансового лізингу може передбачати придбання предмета фінансового лізингу лізингоодержувачем);
положення, яке б конкретизувало порядок сплати сублізингоодержувачем його грошових зобов’язань за сублізинговою угодою безпосередньо лізингодавцю за договором фінансового лізингу, оскільки ЗУ «Про фінансовий лізинг» лише декларує відповідне право вимоги лізингодавця до сублізингоодержувача;
положення, яке б конкретизувало виконання сублізингоодержувачем його негрошових зобов’язань за сублізинговою угодою безпосередньо лізингодавцю за договором фінансового лізингу, особливо стосовно здійснення перевірки стану утримання предмета фінансового сублізингу, отримання відомостей про його ремонт та технічне обслуговування тощо, оскільки чинне законодавство не містить жодних норм щодо зазначеного випадку;
положення, яке б визначало порядок повернення сублізингоодержувачем предмета фінансового лізингу безпосередньо лізингодавцю за договором фінансового лізингу, оскільки ЗУ «Про фінансовий лізинг» лише декларує відповідне право вимоги лізингодавця до сублізингоодержувача.