Прояви рейдерства у сфері ІВ

Першою справою з проявом ознак рейдерства у сфері інтелектуальної власності можна по праву назвати ситуацію, яка розгорнулася навколо ТМ «Олейна». У 2006 р. міноритарний акціонер Сергій Янченко подав заявку на реєстрацію ТМ «Олейна» для інших класів, аніж ті класи, на які поширюється правова охорона міжнародних реєстрацій швейцарської компанії Oleina S.A. (дочірньої компанії міжнародної корпорації «Бунге») на ТМ «Олейна». Після отримання висновку кваліфікаційної експертизи Державний департамент ІВ відмовив заявнику в реєстрації згаданого знаку. Після цього заявник звернувся до Солом’янського райсуду м. Києва із позовом про визнання протиправним рішення відомства про відмову в реєстрації знаку та просив суд зобов’язати ДДІВ зареєструвати знак за поданою ним заявкою. На жаль, суд «всебічно та повно» дослідивши матеріали справи, не звернув уваги на понад сто сторінок заперечень проти реєстрації знаку, поданих компанією Oleina S.A. Не залучивши компанію Oleina S.A. до участі в справі як третю особу, суд виніс рішення, яким позовні вимоги повністю задовольнив. Після отримання свідоцтва на знак Сергій Янченко видав ліцензію на використання ТМ «Олейна» підставному ПП «3-Д» (чи «З-Д» – навіть її представники плутаються у назві), яке за цим договором подало позов проти багатьох дилерів компанії Oleina S.A., котрі розповсюджують соняшникову олію під ТМ «Олейна» у Дніпропетровській області. Коментар фахівця Суть цієї справи ми попросили прокоментувати адвоката, патентного повіреного патентно-юридичної агенції «Дубинський & Ошарова» Ярослава Огнев’юка, який разом із партнером компанії Михайлом Дубинським веде цю справу:  – Ситуація із ТМ «Олейна» – це заздалегідь спланована кампанія проти нашого клієнта. Важко зрозуміти мету цієї безперспективної акції, адже вона однозначно виглядає програшною за будь-яких сценаріїв розвитку ситуації. Ми дізналися про факт реєстрації ТМ «Олейна» на С. Янченка за день до отримання першого позову від «добросовісних» власників ТМ «Олейна» і одразу почали вживати всіх заходів для захисту прав нашого клієнта – корпорації «Бунге». До речі, ще до 2003 р. на нашого клієнта було зареєстровано десяток міжнародних реєстрацій на позначення «Олейна» у різних варіаціях. Конче важливим для нас є те, що у травні цього року Апеляційна палата ДДІВ визнала ТМ «Олейна» добре відомою для товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг. Апогей протистояння між рейдерами та нашим клієнтом відбувається в Солом’янському районному суді м. Києва, де за нашим позовом розглядається справа про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку «Олейна», виданого Сергію Янченко. Своєю чергою, судочинство в усіх справах проти дилерів продукції під ТМ «Олейна» призупинено до набрання законної сили рішення за цим позовом. Між тим, підстав для задоволення позову в цій справі більше ніж достатньо: (1) можливість введення в оману стосовно особи, яка виробляє товар; (2) схожість з фірмовим найменуванням швейцарської компанії Oleina S.A., що відоме в Україні; (3) схожість знаку відповідача з знаками раніше зареєстрованими для однорідних товарів; (4) ТМ «Олейна» визнано добре відомою з 31 грудня 2003 р., своєю чергою, заявка Сергія Янченка подана у 2006 р. Я не можу погодитися із юристами, котрі заявляють, що в ситуації, пов’язаній з рейдерським нападом на ТМ «Олейна», вигідніше викупити свій товарний знак у незаконного володільця. Насправді з рейдерами потрібно боротися дуже жорстко у рамках закону, а не вступати з ними в договірні відносини, тим більше, що для цього існують всі правові підстави. Не маю жодних сумнівів в обґрунтованості позиції мого клієнта та вірю в те, що нам вдасться відстояти законні права компанії Oleina S.A. на ТМ «Олейна».